Шоумен, письменник і телеведучий Антін Мухарський оголосив про закриття свого музичного проекту «Орест Лютий». Тепер він має намір співати про любов.

Про це, а ще про «латентний матріархат» в Україні артист порозмовляв з «Укрінформ».

«Він («Орест Лютий») уже відзвучав, і наважуся думати, що він увійшов у резонанс з епохою. Я свого часу казав на концерті, що ми з піснями накликали революцію та війну, настав час накликати щастя, добробут та порозуміння», - пояснив Антін.

«Я - на фінальній стадії проекту, який називається «Рожеві вуса», пісні любові. Це - 15 композицій, присвячених стосункам між жінками та чоловіками. Це - романтичні балади», - розповів він.

На думку Мухарського, інститут стосунків між чоловіком та жінкою нині перебуває «у стані страшних гендерних війн». Адже сучасних жінок на численних «курсах богинь» навчають, що чоловік - це об'єкт та матеріальний придаток до їхньої божественної суті. Псує жіночий генофонд і глянець з «Московщини», котрий відучує жінок любити, - вважає Антін.

«... В Україні - латентний матріархат. Чоловіки знищуються. А стають вони ніжними, тривожними та вразливими створіннями, хоча мають зовнішню крицю і мускулінність. Але жінка - безжалісніша, вона може зачепити, ранити просто словом. Чоловіки - вайлуваті, виховані так, що жінці треба вклонятися. Ми роками стримуємося, палимо, п'ємо, а потім - бац - помер, і все. Найбільша екзистенційна принада чоловіків - самотність. Всі чоловіки самотні, і всі - один на один зі смертю. У жінок цього нема, надто коли в неї з'являються діти. А чоловіки завжди самотні. Вони - мовчуни. І ось, коли з'являється жінка, яка розуміє його в його мовчанні, то це і є друга половина», - зазначив шоумен.

Нагадаємо, свою другу половину та музу Мухарський знайшов в особі своєї чинної дружини Єлизавети Бєльської. Вона, озброївшись айфоном, стала й його особистим кліпмейкером.

Щодо дружини колишньої, Сніжани Єгорової, то вона, зі слів Мухарського, так і не дозволила йому побачитися з їхніми дітьми та привітати їх із днем святого Миколая.

«Я дуже сумую за дітьми. Дуже. Це - моє одвічне больове місце», - запевнив Антін.