Від редакції:

Попри всі проблеми в Україні, молодь знаходить шлях до того, щоб не лише чесно заробляти гроші своїм бізнесом, а й допомагати тим, кому в житті пощастило трохи менше...

Нещодавно 21-річний Владислав Малащенко відкрив пекарню, в якій працюють люди з інвалідністю. Працює Good Bread from Good People на лівому березі Києва. Заклад уже навіть почав давати прибутки. Нам хлопець розповів, як одночасно заробляти і вирішувати соціальні проблеми в Україні.

Як виникла ідея

Матір та сестра Влада працюють дефектологами, тобто, вони допомагають людям з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату і розвитку адаптуватися в соціумі. Хлопець часто ставав мамі в нагоді: працював у сфері логопедії й допомагав розвивати мовлення дітям із синдромом Дауна та аутизмом.

На його думку, в радянські роки людей з інвалідністю дискримінували, а тепер досі часто не помічають їхніх проблем. Але найгостріше питання - це соціалізація та працевлаштування.

- Коли почав задумуватись про власний бізнес, то хотів залучити до справи людей з інвалідністю, бо після того, коли вони закінчують училища чи технікуми, то автоматично стають нікому не потрібними.

Спершу Влад задумувався про деревообробну промисловість. Для того, щоб набути потрібних практичних навичок для такого бізнесу, сам пішов працювати у цю сферу. Вже через декілька місяців зрозумів, що така робота - дуже важка та небезпечна, адже сам ледь не відрізав собі руку. Зважаючи на це, Влад вирішив сконцентруватись на випічці й відкрити власну пекарню, оскільки кондитерська справа давно його цікавила.

Від ідеї до реалізації

Соціальне підприємництво націлене не лише отримувати прибуток, а й вирішувати соціальні проблеми. Втім, коли Влад вирішив залучити до своєї справи людей з інвалідністю, він навіть не підозрював про існування такого поняття.

- Одного разу зовсім випадково я побачив у соціальних мережах інформацію про те, що бізнес-школа Startup Ukraine проводить конкурс на найкращу ідею соціального бізнесу.

Хлопець не дуже вірив у свої сили, оскільки ніколи раніше ні в чому не вигравав. І не надіявся на конкурс, бо знав, що з ним чи без нього він буде реалізовувати свою ідею. Проте, зовсім неочікувано для себе посів перше місце. Повідомлення про свій виграш знайшов випадково, переглядаючи спам у поштовій скриньці.

Перемога у конкурсі допомогла реалізувати ідею значно швидше, ніж планував Влад.

Хлопець пройшов тримісячне навчання, яке проводить бізнес-школа, готуючи майбутніх підприємців. Це допомогло краще зорієнтуватись у сфері соціального бізнесу та запобігти можливим помилкам.

Свій приклад

Вже у вересні після навчання та закупівлі потрібного обладнання пекарня Good Bread from Good People відкрила свої двері для відвідувачів. Тепер у ній працює восьмеро людей. Знайти працівників було доволі легко, оскільки в Києві людей з інвалідністю є дуже багато. Влад розповідає, що, згідно з даними соціальних служб, лише в Оболонському районі їх більше, ніж двадцять тисяч.

- Коли я брав людей на роботу, то звертав увагу, передусім, на те, чи людина може самостійно доїжджати на місце праці, - розповідає підприємець.

Владу часто телефонували батьки, які хотіли працевлаштувати дітей. Так він познайомився з декількома хлопцями, які тепер успішно працюють у його пекарні. Інші ж прийшли з навчально-реабілітаційного центру «Джерело», який уже понад двадцять років працює з дітьми з інвалідністю.

- Упродовж дня працівники виконують різноманітні завдання. Я приходжу раніше, ніж усі. Інколи починаю роботу о четвертій ранку, щоб зробити потрібні заготовки. Працюють у пекарні позмінно, щоб мати час на відпочинок.

Унікальність пекарні - у тому, що до працівників тут ставляться нарівні, з гідністю й без жалю. Тут не толерують запізнення: за них діють штрафні фінансові санкції. Це вчить працівників поважати свій і чужий час.

Зі слів Влада, в Україні багато компаній використовують працю людей з інвалідністю, беруть їх на безкоштовне навчання, а через декілька місяців звільняють, не заплативши. Хлопець вважає, що цю проблему варто вирішувати, насамперед, своїм прикладом.

Безкоштовне доправляння

Поки що в Good Bread from Good People хлопці випікають банановий хліб, мафіни, гарбузово-морквяний, апельсиново-імбирний, лимонний, шоколадно-банановий кекси і роблять бананове варення. У цій справі активно допомагає мама одного з працівників - пані Оксана.

- Це - щастя, що ми знайшли її, бо робота у такій справі потребує не лише вміння професійно випікати, а й знаходити спільну мову з працівниками. У неї це чудово виходить.

Основним завданням пані Оксани є допомога з розрахунками, бо математика дається працівникам дуже складно, їм важко зважити потрібну кількість інгредієнтів чи зробити дві порції замість одної - саме таку роботу координує пані Оксана.

Окрім випічки, працівники здійснюють доправляння. У пекарні це коштує 40 гривень, а при покупці на суму понад 200 гривень постачання - безкоштовне. Працівники розносять тістечка пішки або користуються послугами громадського транспорту. Навіть більше, готову продукцію можна отримати «Новою поштою» у будь-якій точці України.

Атмосфера

- Вони - добріші та щиріші. Ти знаєш, що вони тебе не обмануть, а це - велика рідкість у наш час. Це потрібно цінувати. Окрім того, вони завжди радісні і вміють помічати ті дрібниці, яких ми часто не бачимо. Нам є чого в них повчитись.

Але й працівникам подобається у пекарні. Робочий день, зазвичай, розпочинається о 10:00 з чаювання й планування дня. Це сприяє взаємному розумінню і створенню команди. Владислав розповів про одного з перших працівників пекарні - Євгена:

- Йому - тридцять один рік, він - з Києва. Євген - сирота: батька не було, а матір померла від раку.

Із хлопцем Влад познайомився через товариша. До роботи пекарем Євген працював кур'єром. Каже, що ця робота йому подобається значно більше. А ще він любить банановий кекс, саме його дарує своїй дівчині.

- Одного разу Євген вирішив звільнитися через мій коментар у соцмережі. Я написав, що, навіть коли наша пекарня зачиниться, ми все одно вже багато зробили. Напевно, Євген подумав, що закриття неминуче, тому вирішив, що краще піде сам, аніж його звільнять. За два тижні він повернувся назад, адже зрозумів, що без цієї роботи - важко, і вона є джерелом його задоволення.

Плани на майбутнє

Влад не хоче зупинятись на досягнутому і надалі хоче знайомити два світи людей, але в більших масштабах. Він планує відкрити кав'ярню  у Києві на 170 місць і працевлаштувати 30 людей з інвалідністю. Окрім того, подібна пекарня незабаром має відкритись у Рівному та Харкові. Там знайшлись охочі, які вже купили франшизу.

- У мене є мрія - працевлаштувати сто тисяч людей з інвалідністю в Україні за допомогою подібних закладів.

Надалі хлопець хоче також налагодити співпрацю з кафе та ресторанами Києва, щоб постачати свою продукцію систематично, оскільки тепер продаж відбувається, здебільшого, вроздріб, тобто, продажі є ненормованими. Одного дня може бути обмаль роботи, іншого ж її понаднормово - це дуже виснажує.

- Я також гостро потерпаю від браку фахівців, які могли б допомагати людям з особливими потребами. Тому планую відкрити академію супроводу, в якій за три місяці молоді люди мали б навчитись основних засад дефектології: педагогіки, психології, терапії.

Влад певний, що випускники академії матимуть стовідсоткове працевлаштування у соціальній сфері, оскільки такі навички - дуже популярні на ринку праці. Людям з особливими потребами необхідна особа, яка б могла їм допомагати й координувати.

Викладачами академії Влад бачить психологів та лікарів. А критерії для вступу - це наявність у кандидата почуття гумору, яке допомагає не вигорати, й емпатії, тобто, здатності співпереживати. Це - вкрай потрібні навички для такої нелегкої справи. Окрім того, зарплатня у майбутніх наставників має бути на рівні з військовими, щоб додавати стимулу й заохочувати.

- Загалом, справи йдуть добре, пекарня вже не працює у збиток і навіть дає маленький прибуток. Сподіваюся, що з часом справи будуть іти лише вгору. Не опускати руки мені допомагає підтримка рідних і працівники, які, попри перешкоди, не здаються. А ще, завдяки мотоциклу, я звільняю голову від важких думок і берусь за роботу з новими силами.

 

Автор: Христина Корецька

Джерело: «STUDWAY»