Від редакції:

Куди тільки не закидала Доля наших співвітчизників. Колишній львів'янин Ростислав Калацинський ось вже кілька років співає, танцює і викладає англійську мову в Колумбії.

 

Людина, з погляду психології, попри все, залишається загадкою. Якщо ж їй вдається розкривати свій потенціал, випромінюючи добро і красу, то це слугує для інших дивовижним підтвердженням існування безмежних можливостей. Така думка виринула одразу, як тільки побачила роботу українського журналіста, актора та ведучого Ростислава Калацинського «Мої 25-річні очі: прожили, пережили та віджили», у якій відображена ціла гама почуттів - щастя, любові, радості, успіху, підлості, горя, смутку, знущання, образ, злочину і кари. Невгамовне прагнення до пізнання та самореалізації привело Ростислава аж на інший континент, в Колумбію, де він зараз втілює свій амбітний проект - познайомити Латинську Америку з Україною.

Як Ростислав (Rostyslove), який у свої 25 років вже побував у близько 20 країнах, потрапив у далеку Колумбію? Цікаво було дізнатися, сучасні засоби зв'язку зараз дозволяють це зробити. Відтак з'явилася ця історія про талановитого хлопця, який ламає звичні стереотипи колумбійців та українців, показує їхнє життя під іншим кутом зору. Ростислав розповів про те, як ці дві країни - Україна та Колумбія, - стали для нього рідними.

	Ростислав Калацинський з дружиною Анною. Фото facebook.com/rostyslove

Закінчивши у Львові середню школу, а також Школу журналістики на Погулянці, Ростислав вступив на факультет журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Будучи студентом, вже у 18 років знявся у двох фільмах, у 20 років навчався у кіношколі в Лос-Анджелесі у США, де акторську освіту здобували Анджеліна Джолі, Скарлетт Йоганссон, Роберт де Ніро та інші. Після цього повернувся у Київ вже з іншою свідомістю, працював на Першому національному телеканалі, у ранковій передачі телеканалу «1+1». У певний момент Ростислав зрозумів, що для подальшого розвитку потребує змін, прагнув подорожей. Відтак, три роки подавався на програму Фулбрайта у США, останній раз пройшов у 50-ку, але у 20-ку не потрапив і був дуже розчарований.

Проте Ростислав не з тих, хто опускає руки. Звернувся в міжнародну громадську молодіжну організацію AIESEC, Global Talent Program з метою пошуку роботи в інших країнах. «Мені запропонували поїхати в Індію, але я сказав, що не хочу в Індію. Я себе бачив в Латинській Америці, мені дуже подобалася іспанська мова, яку вивчав, латиноамериканська музика, природа. Звісно, я знав і про їхню небезпеку - наркобаронів, але це мене не зупиняло», - зазначив Ростислав».

Після проходження скайп-інтер­в'ю, надання копій дипломів та сертифікатів на знання англійської мови, розпочав у столиці Колумбії Боготі викладати англійську у школі іноземних мов.

Кохання і колумбійсько-український хіт «Me Casé»

В 10-мільйонній Боготі Ростислав зустрів свою другу половинку, і це круто змінило його життя. Кохання надихнуло його створити для дружини-колумбійки Анни пісню «МЕ КА­Сé» (українською «я одружився»), яка випромінює кохання, щастя, радість. Пісня стала справжнім хітом. Щоб її заспівати, Ростислав спеціально брав уроки вокалу.

Він розповів, що у виготовленні пісні та кліпу «Me Casé» взяли участь близько 65 людей, було 12 пар танцівників з Колумбії та України. Вони орендували одяг з різних колумбійських департаментів, щоб показати різноманітність та різні стилі танців, українці принесли свої вишиванки, щоб показати Латинській Америці, як виглядає український народний одяг.

За словами Ростислава, мелодія пісні «Me Casé» з'явилася спонтанно, на вулиці. Приспів одразу вийшов з українською мелодикою та весільними мотивами, а куплети - колумбійські. Ростик не міг записати музики, яка зазвучала у нього в голові, бо не мав музичної освіти. Звернувся по допомогу до Янка Богдана Пеньяфорта, музиканта з українським корінням, щоб він написав музику з колумбійськими та українськими мотивами. Відтак у цій запальній пісні звучать фортепіано, флейта, сопілка, гітара, чарангуа (перуанський інструмент), перкусії з барабанами, бонго, кахоном, клаве і гуача-раке.

Життя у Боготі: сієста, запахи у транспорті, страхи

Найперше, що вразило, - розповідає Ростислав, - це навколишня природа: гори, пальми, долини, а також багато різних птахів, запашна кава. У Колумбії, яка розташована на висоті 2600 метрів над рівнем моря, завжди весна - 18-20° тепла. Зараз почався сезон дощів, і тому вночі трохи прохолодно - +12-13°.

На філософію життя колумбійців, мабуть, сильно впливає клімат, - вони працюють, але також вміють відпочивати - і цим відрізняються від українців. Такий розмірений спокійний відпочинок особливо характерний для тамтешніх міст. У вихідні дні - суботу, неділю - тут ніхто не працює.

Мінімальна зарплата у Колумбії - $280. Вони мало подорожують, живуть у своєму закритому сімейному колі, непросто потрапити до них у гості. Можуть впустити до свого дому лише ту людину, з якою вони вже у дуже хороших стосунках.

Щоб винайняти одну кімнату в Боготі, треба заплатити $120, квартиру можна зняти за $200. Заробляють тут в середньому $400-500, якщо хороша робота - $700, дуже хороша - $1000.

Колумбійці вирізняються терплячістю. Вони можуть чекати годину у черзі в банк, півгодини або годину на автобус. «Це для мене неприйнятно», - зазначив Ростислав.

У Боготі є різні види громадського транспорту - бусети, які удвічі менші за українські автобуси, які треба оплачувати електронним квитком, і там можна стояти вільніше. А є такі бусети, які навіть не зупиняються, - в них треба заскакувати і оплачувати на ходу.

А ще є так звані трансміленіо - двоповерхові червоні буси, де поміщається близько 100-120 людей. Але в часи пік вони теж переповнені, бо в 10-мільйонній Боготі нема метро. Таксі можна зловити на вулиці, також є Убер.

«Але запахи у громадському транспорті в Боготі - це просто щось неймовірне», - каже Ростислав. - Кожна людина там має свій аромат. Колумбійці у цьому плані дуже педантичні, кожен день приймають душ, всі дуже ароматні, і запахи у громадському транспорті - це приємність».

«Коли я тільки приїхав у Колумбію, люди мені довго радили, які краще підібрати парфуми. Раніше я не приділяв такої уваги ароматам, а для них це дуже важливо. Парфумерна галузь тут процвітає», - зазначив Ростислав.

Також процвітає у Колумбії корупція. Але колумбійці відрізняються від українців тим, що не протестують, вони пасивні, кажуть, мовляв, «а що від мене залежить».

«Колумбійська їжа смачна, - каже Ростислав, - є супи, перші, другі страви, печиво. Традиційний колумбійський суп, зроблений з трьох видів картоплі, кукурудзи, курки, приправи. Але вони зовсім не знають українських страв». Ростислав і це змінює, пригощаючи своїх друзів борщем та іншими українськими стравами. А на своєму весіллі він навчив кухарів-колумбійців готувати вареники з чорницею, картоплею, сиром і м'ясом, деруни.

Дуже мало колумбійської молоді рветься у політику, щоб щось змінити. Зараз Колумбія з економічної точки зору - одна з найстабільніших країн в Латинській Америці. Це тому, що орієнтується на внутрішню економіку. Тут не знайдеш шоколадок з інших країн, нема різноманіття і конкуренції.

А ще колумбійці дуже переживають, що на президентських виборах, що мають відбутися наступного року у травні, переможе лідер ліворадикального угруповання «Революційні збройні сили Колумбії» (FARC) Родріґо Лондоньо Ечеверрі, відомий під псевдонімами «Тімолеон Хіменес». Колумбійці бояться, що якщо він виграє вибори, то в них буде така сама ситуація, як у Венесуелі. А вона зараз там дуже сумна - люди не мають роботи, подекуди грошей, щоб купити їжу.

Найголовніша мета проекту Ростислава Сhao Ucrania, Hola Colombia («Бувай Україно, привіт Колумбіє!) - показати українцям колумбійську культуру, а колумбійцям - українську. Ростислав хоче, щоб якомога більше людей знали про ці країни. В Україні мало знають про Колумбію, а в Колумбії -- про Україну. Але Ростислав впевнений, що скоро про ці дві країни дізнається увесь світ, бо вони того варті. Він своїм телепроектом «Chao Ucrania, Hola Colombia» хоче зблизити два континенти, дарувати людям щастя, кохання, радість і трохи смутку.

Зараз Ростислав подорожує Колумбією і знімає цей проект, яким хоче відкрити очі колумбійцям на деякі речі, які вони не помічають, бо тут народилися. Це стосується їжі, транспорту, житла, клімату.

«Акцентую увагу на їхніх перевагах і недоліках - з тим, щоб краще зрозуміти, що потрібно змінювати. Так, у першому випуску робив інспекцію транспорту в Колумбії. Перевіряю ресторани, їхні страви, пробую, оцінюю їх, наголошую на інтер'єрі, дізнаюся, чи вміють офіціанти у ресторані розмовляти англійською. Також перевіряю готелі - дорогі ($200) і економічні ($10)», - розповів Ростислав.

Після цього Ростислав планує приїхати в Україну і зробити декілька подібних програм про Україну, щоб показати колумбійцям Львів, Київ, Чернівці, Одесу.

Після приїзду у Колумбію Ростислав також створив новий моноспектакль на авторські вірші «Мої 25-річні очі: прожили, пережили та віджили». Цією роботою актор демонструє життя, еволюцію людини, події та обставини, які змінюють нашу реальність. У відеовіршах відображені емоції щастя, любові, радості, успіху, підлості, горя, смутку, знущання, образ, злочину і кари.

«Хочу поділитися життєвим досвідом і мотивацією, щоб надихнути молодь, зупинити перед злочином чи обманом, примусити задуматися над своїми діями для покращення нашого духовного життя», - каже Ростислав.

 

Автор: Галина Палажій

Джерело: IA ZIK