Від редакції:

Буддизм є надзвичайно популярним у світі. Про особливості світогляду прихильників цієї філософської течії у Львові розповів українцям тибетський лама Сакйонґ Міпам Рінпоче.

Духовний лідер міжнародної асоціації «Буддизм Шамбали» – Сакйонґ Міпам Рінпоче. Фото Миколи Тиса/ZIK

Цими днями у Львові - та й взагалі вперше в Україні - перебуває справжній тибетський лама Сакйонґ Міпам Рінпоче. 22 вересня він провів відкриту лекцію «Запрошення в Тепер» та розповів про свою книжку «Принцип Шамбали», яка в українському перекладі побачила світ буквально кілька днів тому.

- Ваша Святосте, буддизм в Україні не дуже поширений і на загал існує досить стереотипне уявлення, що ж це таке насправді. Більшість знають, що була така історична постать як Будда, який досяг просвітлення. У чому суть буддизму, що таке просвітлення і як його досягти?

- Буддизм базується на доброті, доброті до самого себе та інших, а також на тому, що кожна жива істота є довершеною. Життя дане для того, щоб розкрити цей процес. Ще одна з основ вчення - не думати лише про себе, а бачити довкола інших людей та їхню довершеність і турбуватися про інших.

У перекладі з санскриту слово Будда буквально означає просвітлений, або ж пробуджений, усвідомлений. Просвітлення не означає, що ти потрапляєш у якийсь інший вимір. Навпаки, це дозволяє більше усвідомити свій зв'язок з цією реальністю. Часто люди думають, що коли вони досягнуть просвітлення, то потраплять кудись поза межі реальності і всього того, що відбувається навколо. Йдеться про те, що просвітлення відбувається тут, у реальному житті, це пробуджується твій власний розум. Ми говоримо про те, що наша природа вже містить у собі мудрість. Тож ми говоримо про те, що Будда - це той, хто прийшов цю внутрішню мандрівку, і ми використовуємо його образ як приклад для нашого натхнення і практики. Це не Бог, якому ми поклоняємося. Це така сама людина, як кожен із нас, але він пройшов шлях до просвітлення. І його шлях надихає нас.

- Згідно із буддистським вченням, що є важливішим - відкрите серце чи відкритий розум?

- У багатьох випадках, коли ми говоримо про розум, ми вказуємо на серце. В буддизмі серце і розум поєднані: як в мудрості є любов, так і в любові є мудрість. У житті є багато важливих і потужних речей, таких як любов і співчуття, зокрема, які ми отримуємо від інших людей, чи як до нас ставляться наші батьки, друзі. Поняття відкритого серця вчить того, як не втратити контакт з власною ніжністю і вразливістю. Розум дає силу і впевненість, а любов чутливість, а разом це має стосунок до поняття відкритості.

- Існує відомий вислів - «Краса врятує світ». На вашу думку, що може врятувати світ?

- Я не впевнений, що світ треба рятувати. Але коли я чую цю фразу, я думаю про те, що ми повинні відкритися до краси світу, яка є йому завжди притаманна. Усвідомити цю красу. Тут також йдеться про красу кожної людини і кожної живої істоти. Ми зараз живемо у дуже непрості часи, коли люди не часто помічають красу. Але в кожному з нас ця краса присутня.

- Як медитація вплинула на ваше власне життя?

- Один з ключових моментів медитації є те, що вона допомагає утримувати контакт із теперішнім моментом. Дуже легко заблукати у минулому чи майбутньому, і тоді життя проходить повз тебе. Тож практика медитації допомагає розуму бути розслабленим і присутнім у кожному моменті. Також зараз проводиться багато наукових досліджень, як медитація і робота з власним розумом впливає на фізіологічний рівень, гнучкість мозку і нервову систему людини. Очевидно, ми не могли цього знати раніше, але зараз, завдяки багатьом науковцям, ми цей зв'язок бачимо. Хоча попередні покоління медитуючих знали, що медитація дуже позитивно впливає на тіло і його стан. Дуже добре, що сучасна наука може підтвердити, що це не пусті слова і це відбувається насправді. Я думаю, це викликає більше довіри до практики. У моєму особистому випадку медитація надає моєму життю певного значення, сенсу, цінності. Я думаю, це потрібно кожній людині - зрозуміти сенс власного життя.

- Чи в буддистській традиції діти практикують медитацію разом із батьками?

- Так, соціальний аспект дуже важливий - це друзі, родина. Водночас, не вітається, щоб діти змалечку займалися медитаціями, адже це питання їхнього власного свідомого і вольового рішення. Діти живуть і виховуються у цій культурі, і зазвичай у віці 12-14 років, або навіть пізніше, мають самі вирішити - робити це чи ні.

- Ви вважаєте себе щасливою людиною? Про що ви мрієте?

- Я думаю, я досить щасливий. Для мене найщасливішою річчю є робити те, що я роблю. Це непросто. Але йдеться про те, щоб ставитися до цього як до певного виклику і мандрівки.

- Дякую.

 

Довідка

Сакйонґ Міпам Рінпоче - духовний лідер, майстер тибетського буддизму. Зараз йому 54 роки. Народився в Індії, а у віці 10 років переїхав до США. Одружений, має троє доньок. Сакйонґ Міпам Рінпоче займається бойовими мистецтвами та марафонським бігом, на його рахунку 9 марафонів. Він розробив оригінальну програму тренування для бігунів, яка поєднує фізичні та духовні практики. Методика розрахована на всіх, незалежно від віку, та викладена в книзі «Біг та медитація», яку також планується перекласти українською.

Видавництво «Terra Incognita» спеціально до візиту автора в Україну зробила переклад «Принцип Шамбали» («The Shambhala Principle»). У книжці йдеться про зв'язок між власним поглибленням та трансформацією. Це діалог з батьком, який був змушений був залишити Тибет, і, як наслідок, став тим, хто приніс тибетський буддизм на Захід. Попри те, що Сакйонґ Міпам Рінпоче народився в Індії, з часом поїхав до батька, таким чином пізнав Захід. 

«Один з основних посилів, про які я знаю і які може дати будизм - це те, як ми працюємо з власним розумом. Це довга історія традиції тих людей, які медитують розумом. І те, як ми ставимось до свого розуму - це пливає на наше здоров'я та на життя загалом. На Заході ж багато матеріалізму та технологій, які звісно ж полегшують життя. Але нам також потрібно підвищувати якість розуму і тут - на Сході», - запевняє автор.

Сакйонґ Міпам Рінпоче розповів, що вперше приїхав в гості до українців: «Це мій перший візит в Україну. Мене багато років поспіль кликали сюди. Я вже довгий час хотів приїхати до українців у гості, що поділитись своїми знаннями. І ось сьогодні настав це й момент.

Я походжу  з тої культури, де є багато суперечностей та сумбуру. У світі знають, що зараз в Україні відбувається багато змін. Я відчуваю, що у багатьох місцях, де я буваю, люди відчувають важливість цього моменту. І я намагаюсь підбадьорити людей, незалежно від культури, щоб вони споглядали власний дух і серце, щоб усі ми і кожен з нас брав участь у тому, яким чином розгортатиметься наше майбутнє.

Ми мусимо приділяти час на роздуми про те, хто ми є особисто, куди ми рухаємось як суспільство. І особливо - плекати у собі сильний людський дух. Я відчуваю, що надзвичайно важливі такі цінності як доброта та співчуття, навіть якщо при цьому присутні суспільні напруженості, агресії. Нам потрібно давати більше місця тим принципам, які роблять життя вартим того, щоб його прожити. Тож відповідей готових у мене немає, я завжди у пошуку.

Я думаю, що суть технологій у тому, щоб вони нам допомагали. Тому інтернет, соціальні мережі зокрема, також мусять бути корисними для нас - це основний момент. І поки ми головні - керуємо технологіями, так би мовити «на коні», поки ми володіємо ситуацією, це однозначно сприяє нашому розвитку. Але якщо люди з технікою поміняються місцями, то вся та користь зведеться нанівець. Зараз ми не можемо сказати, які будуть довготермінові перспективи, які можуть вплинути наше життя. Але однозначним є те, що ми мусимо бути завжди свідомі того, що контроль і першість мусить залишатись за нами, а не за технологіями.

Я думаю, що на особистому рівні потрібно поміркувати про те, як впродовж сьогоднішнього дня та чи інша технологія, наприклад, інтернет вплинув на вас. Спробувати дати собі відповідь на питання: а чи часом не збільшилась у вас роздратованість, нервозність. Якщо ваша відповідь буде «так», то це важливий сигнал, щоб зробити для себе конкретні висновки».

 

Розмовляли Наталія Стельмащук та
Наталія Пиртик

Джерело: IA ZIK ,
Гал-Інфо