rss
10/28/2020
EN   UA

Час i Події

#2020-43

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Музична балачка \ Альфонсо Олівер – італієць з великим українським серцем

Молодий італійський співак Альфонсо Олівер (Alfonso Oliver) з міста Реджо Емілія став володарем гран-прі на конкурсній програмі молодих виконавців ІІ Міжнародного фестивалю української ретро-музики ім. Богдана Весоловського.

Такої високої нагороди співак удостоївся за виконання пісні Степана Гумініловича на слова Леоніда Яблонського «Останнє танго». Нагадаю читачам, що перший етап фестивалю відбувся 6 червня у Львові, а другий - 26 і 27 серпня у Полтаві. Візією засновника фестивалю Ігоря Осташа було те, щоб фестиваль проходив по всій Україні, щоб пісні «львівського ретро» співалися від Львова до Луганська, від Івано-Франківська до Одеси.

«Я надзвичайно радію, що володарем гран-прі став саме Альфонсо Олівер, - каже співзасновник фестивалю Орест Цимбала. Він є справді талановитим співаком та італійцем з «великим українським серцем». Наступний фестиваль відбуватиметься в Одесі у 2018 році. Сподіваємось, він також принесе багато приємних сюрпризів і несподіванок».

Багато праці для проведення фінальної частини фестивалю у Полтаві доклали співорганізатори ІІ фестивалю, якими виступили Полтавська обласна філармонія, зокрема, адміністратор фестивалю Світлана Кравченко (художній керівник Полтавської філармонії) та ансамбль «Чураївна» (кер. Леся Гринчук). Саме цей ансамбль разом зі солісткою Лідією Кретовою був представником лівобережної України на І фестивалі у Львові. Лідія Кретова стала Лауреатом ІІ премії.

Title Title 
 Альфонсо Олівер після здобуття
гран-прі
 Засновник фестивалю Ігор Осташ та члени журі: ILLARIA,
Мирослав Скорик, Наталія Хоменко, Василь Бокоч

 

Повернувшись до Полтави, ансамбль створив концертну програму виключно з творів Богдана Весоловського, яку з успіхом презентував у концертах. Власне, цей «полтавський феномен» і визначив місце наступного фестивалю саме у Полтаві, яка гостинно прийняла як конкурсантів, так і гостей. Перебуваючи після фестивалю у Львові, Альфонсо Олівер зустрівся і поспілкувався з кореспондентом газети «Час і Події» Юрієм Атаманюком.

- Альфонсо, коли ви вперше побували в Україні? Що вас сюди привело?

- Вперше я приїхав в Україну у 2016 році завдяки своєму другові, співакові і композиторові Андреа Пінто. Андреа завжди мені розповідав, що у Львові дуже шанують італійську музику. Приїхавши до Львова, я переконався, що мій друг мав рацію.

- Ви одразу приїхали з гастролями чи як турист?

- Одразу як артист з концертами. Перший концерт був в цьому кафе («Щось цікаве», прим. Ю. А.), де ми зараз перебуваємо.

- Як ви познайомилися з Орестом Цимбалою і як потрапили на фестиваль ім. Б. Весоловського?

- Для мене було великим щастям познайомитися з Орестом. Ми виступали з концертами у Львові, а Орест прийшов як слухач. Згодом ми познайомилися, і Орест запропонував взяти участь у конкурсі і, відповідно, у фестивалі в Полтаві. Я одразу на це погодився.

- З якою піснею виступили на фестивалі?

- Це були пісні «Я тут - ти там» і «Останнє танго» Степана Гумініловича. Перша частина пісні «Останнє танго» була українською мовою, а друга - італійською. Тобто, я додав свій власний текст, зберігши суть пісні.

-Чи важко було вивчити українські пісні і виступити з ними на сцені? Не відчували страху?

- Не було важко. Перед тим я зауважив, що є схожість звуків між українською та італійською мовами. Для мене, як для італійця, важче співати англійською, тому що звучання зовсім різне. Хочу зазначити, що вперше українською я заспівав у Львівській філармонії на концерті «Мрійлива ніч» до 100-річчя С. Гумініловича в рамках ІІ Міжнародного фестивалю української ретро-музики ім. Богдана Весоловського. І це якраз було знайомство з цією чудовою мовою, яка дуже мене захопила. Відтоді я почав потрохи вивчати українську, почав бути пасивним слухачем у компаніях. Вже трохи розумію суть розмови.

- Як публіка сприйняла ваш виступ з українською піснею?

- Спочатку публіка була дуже здивована, а потім вони побачили і зрозуміли, що це все було щиро і з радістю сприйняли цю новинку.

- Якщо вас знову запросять в Україну на фестиваль. Чи готові знову вивчати українські пісні і виступати з ними в Україні?

- Так.

  Title
  Альфонсо Олівер і Юрій Атаманюк під час інтерв’ю

- Мабуть, знаєте, що 26 років тому Україна відновила свою незалежність, а до того була у складі СРСР. Коли ви вперше дізналися про таку велику державу в Європі, як Україна?

- Я знав про існування України, але про її велич вперше дізнався у 2006 році, коли був світовий матч Україна-Італія. І згадаймо той факт, що в Італії зараз є мільйон українців. А, також, у нас відомо про красу українських жінок. Дуже шкода, що в Італії, як і скрізь за кордоном, дуже мало розповідають про Україну. А зараз вона лише асоціюється з війною.

- Українці, котрі мешкають в Італії, на вихідних сходяться, проводять спільні фестивалі. Чи вам доводилося побувати на цих сходинах, спілкуватися і слухати українські пісні?

- Звичайно. Я навіть працював з українцем і пам'ятаю, як він співав українські пісні. Але українці в Італії відокремлені від італійців і збираються своїми компаніями.

- Що вас найбільше вразило в Україні, коли приїхали сюди вперше?

- Насамперед, я відчув велике бажання українців бути незалежними. В Італії такої сильної волі нема. Українські люди дуже привітні і щиро радіють спілкуванню з іноземцями.

- Можливо щось вам не сподобалося в Україні?

- Погода. Спочатку холодно, потім тепло, а потім - мороз. А ще не подобається те, що дуже багато українців спілкуються російською. Я цього не можу зрозуміти.

- Чи маєте хобі?

- Дуже люблю читати. Читаю з неймовірною швидкістю. Читаю, здебільшого, паперові книжки, адже дуже подобається запах паперу. Також бігаю щоранку.

- Можливо вдалося спробувати українську кухню?

- Звісно. Дуже сподобалися сирник, голубці, вареники та особливо великий вибір різних супів. А ще довелося спробувати в Закарпатській області шашлик, який був найсмачніший у моєму житті.

- Як починалось ваше захоплення музикою. Передалося генетично?

- Коли я був ще зовсім маленьким, батько зауважив, що у мене є гарний голос. І він мене водив у ресторани, де я співав на весіллях або на різних імпрезах. Мені це дуже подобалося. Це було моє перше знайомство з музикою. Пізніше я перервав цю діяльність, але вже у 2012 році відновив своє захоплення, та почав займатися музикою професійно, випустивши перший альбом - «Hotel del Rock» («Рок-готель») з групою «Gli Oliver» («Олівери»). У 26 років я вирішую зайнятися сольною кар'єрою, опублікувавши свій перший сольний альбом «Tutta Colpa Della Musica» («Все через музику»).

- Хто пише для вас слова і музику?

- Здебільшого, сам пишу. Інколи пишуть інші. Я даю ідею і навіть приспів, а вони додають текст. Пишу і співаю у стилі поп.

- Які плани на майбутнє?

- Зараз готуємо відео з піснею, яку я присвятив Україні. Пісня називається «Vinceremo» («Ми переможемо»). У листопаді цього року пісня буде представлена українським слухачам. Презентація відбудеться у Львові. Відео показує мою подорож Україною. Я вже побував у Львові, Тернополі, Луцьку, Полтаві, Одесі. А найголовніше - я здійснив сходження на найвищу точку України - Говерлу. Це була для мене подія, яку я ніколи не забуду.

Українці асоціюють італійську музику з такими великими співаками, як Тото Кутуньо, Аль Бано, Адріано Челентано. Я мрію стати їхнім послідовником. А ще я працюю промоутером на італійських радіостанціях і телебаченні і планую представити чудові українські пісні на італійському радіо. Також хочу започаткувати українське радіо в Італії. Все ж таки, в Італії багато українців, тому думаю, що це реально.

 

Побажання Альфонса Олівера: «Нехай Бог благословляє Україну вільною і переможною».

Про другий тур фестивалю в Полтаві

Голова журі - народний артист України, композитор, Герой України Мирослав Скорик

Члени журі - соліст Українського радіо і телебачення, Народний артист України Василь Бокоч, провідна солістка Полтавської обласної філармонії, народна артистка України Наталія Хоменко, лауреат всеукраїнських і міжнародних конкурсів ILLARIA

Дипломами нагороджені:

Віра Бригида (с. Мачухи, Полтавської обл.) за виконання пісні Б. Весоловського на слова М. Петренка «Намалюй мені ніч»

Денис Зотов (м. Полтава) за оригінальність виконання пісні Б. Весоловського «Дівчина була, як цукерок» (спів у поєднанні з грою на саксофоні)

Катерина Сердюк (м. Дніпро) за перспективу (учасниця заспівала соло пісню Б. Весоловського на слова Н. Приходько «Верба»)

Лауреати ІІІ премії:

Тетяна Дубова (м. Красноград, Харківської обл.) та Вікторія Кульбашна (м. Полтава) за виконання дуетом пісні Б. Весоловського «Подай рученьку»

Олександр Дубовий (с. Чмирівка, Старобільського р-ну, Луганської обл.) за виконання пісні Б. Весоловського «Ти з любови собі не жартуй»

Лауреат ІІ премії:

Гліб Кудряшов (м. Полтава) за виконання танго Б. Весоловського «Лети, тужлива пісне»

Лауреат І премії:

Аліна Філіпюк (смт. Нова Галещина, Козельщицького р-ну, Полтавської обл.) за виконання пісні Б. Весоловського на слова В. Сосюри «Любов»

Володар гран-прі:

Альфонсо Олівер (Alfonso Oliver) м. Реджо Емілія, Італія, за виконання пісні С. Гумініловича на слова Л. Яблонського «Останнє танго»

 

Оксана Муха заспівала поезію Антонича і присвятила пісню Воїнам

Олександр Ярмола: «Хімія, що існує всередині гурту, не дозволяє стояти на одному місці»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com