Від редакції:

Багато студентів, обираючи напрям літніх відпочинково-трудових подорожей, намагаються потрапити ближче до океану та теплого сонечка. Христина Корецька вирішила поїхати на Аляску - і ось що з цього вийшло...

Щороку багато студентів бере участь у програмі "Work&Travel". Це вже стало свого роду мейнстрімом: всі мають хоча б одного знайомого, який використав можливість поїхати у США. У мене також була нагода вирушити за океан, але моє американське літо пройшло не у звичних гарячих штатах, як-от Флорида чи Делаваре. Незвідану та омріяну Америку я пізнавала на Алясці.

Після цього слова зазвичай навіть у тих, хто також їздив за цією програмою, падає щелепа. Хоча насправді я обрала Аляску не просто так. Це була моя дитяча мрія - прожити в горах все літо. Я хотіла чогось справді унікального, а до того ж була під впливом фільмів "Тепер я йду в дику далечінь", "Пропозиція" та мультфільму "Балто".

Аляска - це той край, який сповнений легенд та історій, але й стереотипів також. Проте, якщо відкласти це все вбік та наважитись провести там своє літо, то можна відкрити багато нового. Наприклад, білі ночі. Насправді, це просто повна відсутність темряви 24/7, але це дуже вражає. А ще ти побачиш північне сяйво - це вересневі танці неба, яке розмальоване всіма барвами веселки.

Взагалі природа Аляски - неймовірна, тваринний світ захоплює своїм різноманіттям. Там можна побачити китів, які роблять круговороти в океані, або косаток, що супроводжують твій корабель. У парку зустрінеш ведмедів за неквапною прогулянкою, а луками ходитимуть цілі стада оленів та лосів.

Ти дізнаєшся, що бобри безперестанку декорують свої домівки; що калани ліниво гріються на сонці; та що гірські козли не на жарт воюють за місце серед скель. І, звісно, побачиш незліченну кількість лосося, що його можна сміливо ловити руками.

Не менш багатим є й рослинний світ Аляски. Вражає неймовірна кількість дерев, царицею серед яких є, безперечно, ялина. Приємно дивує різноманітність ягід, якими можна поласувати. Не всюди таке побачиш: чорниця, малина, ожина, суниця, бузина, журавлина, лохина, багрина, морошка та багато іншого. І щоб дістатися цього, інколи варто піднятись лише на 300 метрів вгору від своєї домівки.

До речі, в культурі Аляски важливе місце займають трави та квіти. З них місцеві варять запашний гірський чай на всі випадки життя. А ще роблять чудові польові букети, що прикрашають оселі.

Ще одною особливістю цього регіону є льодовики. Якщо за ними спостерігати, то можна час від часу бачити величезні брили льоду, які відколюються та згодом тануть в океані. Це захоплює та жахає водночас.

Спостереження за цією красою із часом дає розуміння сили та величі природи. У цих теренах основною є саме вона. Людина ж тут є гостем, який приймає правила господаря. Ніколи достеменно не знаєш, що означає та маленька сіра хмарка - п'ятнадцять хвилин дощу чи тритижневу затяжну зливу. Або ж що тобі принесе новий подих вітру - легеньку прохолоду у спекотні дні чи безжальний шторм, що забере життя моряків.

Це направду дикий край, але люди там вільні. Вільні, бо такими їх робить природа навколо. Неосяжні для людського ока простори, ці незбагненні процеси, які не можуть осягнути розумом навіть ті, хто прожив тут більше 20-ти років, або й навіть усе життя. Ця неймовірна, незаймана, неконтрольована та непідвладна силам людини природа робить людину красивішою та сильнішою зсередини.

Саме на Алясці є змога доторкнутись до чогось більшого, ніж ти сам. У цьому й полягає свобода цього краю - вийти за межі, створені людиною, та насолоджуватися прекрасним. Аляска запрошує, не бійся прийняти це запрошення!

Автор: Христина Корецька

Джерело: «Студвей»