rss
10/28/2020
EN   UA

Час i Події

#2020-43

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Музична балачка \ Незабутні ювілеї забутих композиторів

Шостого червня у Львівській обласній філармонії відбувся перший етап ІІ-го Міжнародного фестивалю української ретро-музики ім. Б. Весоловського. ІІ-й етап фестивалю відбудеться 26 і 27 серпня у Полтаві.

Title  
 Степан Гумінілович (1942 р.) 

Таке явище в українській музичній культурі, як галицька естрада 1930-40-х років, більшості українців взагалі невідоме. Маловідоме воно і для самих галичан. В цьому напрямку добре попрацювала комуно-більшовицька система, викорінивши її з української пам'яті. Чому українська пісня згаданого періоду стала кісткою в горлі для тієї системи? Насправді воювали не так з піснями, як з її авторами, які покинули СРСР і подалися в західний світ. Система не могла цього пробачити, так само, як не могла пробачити, що в цих піснях замість оспівування партії та «великого і могутнього СРСР» оспівували любов до України, тугу за рідним краєм. Тому українська естрада, разом з авторами, емігрувала у далекі світи. Багато пісень народилося вже на чужині і тепер повертаються на рідну землю. Найбільш яскравими творцями української естрадної музики середини ХХ ст. були композитори Богдан Весоловський і Степан Гумінілович. Їх вважають основоположниками української естрадної музики в Галичині, співцями кохання, найкращим взірцем української романтичної душі.

І-й Міжнародний фестиваль «Ти танго заспівай мені»

Міжнародний фестиваль української ретро-музики імені Богдана Весоловського був заснований 2015 року - з метою відродження найкращих традицій української пісенної культури, збереження і популяризації творчої спадщини основоположників української естрадної пісні 1930-60-х років, а також виявлення і підтримки талановитих виконавців. Співзасновниками та організаторами фестивалю стали: краянин Б. Весоловського, дипломат Ігор Осташ та дослідник і виконавець естрадної ретро-пісні, львівський співак Орест Цимбала. Головою журі був всесвітньо відомий бандурист, співак Володимир Луців із Великобританії. Члени журі: Олександр Зелінський - дослідник української ретро-музики, Надія Кос - завідувач кафедри хорового диригування Львівського музичного училища, Ганна Карась - завідувач кафедри естрадного та академічного співу Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Олег Лихач - соліст Львівської Опери, народний артист України, Василь Бокоч - народний артист України (Київ), Юрко Штик - учасник легендарного гурту «Рушничок» з Монреаля (Канада).

  Title
   Обкладинка платівки С. Гумініловича «Сніжинка»

Програма фестивалю була дуже насиченою та охопила кілька днів. Розпочався фестиваль у м. Стрий, де ріс композитор. 29 травня 2015 року у Львові, в Етнографічному музеї, відбулося відкриття виставки, присвяченої 100-річчю Б. Весоловського. На виставці були представлені колекції з приватних фондів Надії Кос, Олександра Зелінського, Ігоря Осташа та родинного архіву Б. Весоловського з Монреаля.

Основна частина фестивалю відбувалася 31 травня. У приміщенні Event Hall «Кіно» проходив конкурс молодих виконавців української ретро-музики ім. Б. Весоловського. У конкурсній програмі І-го фестивалю взяли участь 34 учасники з 35-ти заявлених. Зал, який вміщає тисячу глядачів, був вщерть переповненим. Умовою конкурсу було виконання пісень Весоловського у живому супроводі або акапелла. Наступного дня, 1 червня, у Львівській Опері відбувся гала-концерт. На фестивалі було аж 10 лауреатів, хоча мало бути п'ять. І премія: Олеся Киричук (Львів), Марія Копитчак (Івано-Франківськ), Ліліана Раврух (Львів). ІІ премія: Лія Стаматакі (Чорноморськ, Одеської області), Лідія Кретова (Полтава), Наталія Кухар (Львів). ІІІ премія: Вокальний колектив «Ладо» (Івано-Франківськ) Олександр Ковтун ( Київ), Олена Лютаревич (Кам'янець-Подільський). А ще була володарка гран-прі. Нею стала канадійка у третьому коліні Стефанія Романюк з міста Калгарі (Канада). Була також ціла низка конкурсантів, які мали окремі нагороди від членів журі.

Title  
 Зліва направо: Орест Цимбала, Юрій Гумінілович,
Ірина Гумінілович, Петро Штик, Леся Гринчук
та Світлана Кравченко
 

Завершився фестиваль гала-концертом гостей та переможців 3 червня у Київському театрі оперети. У Києві до фестивалю долучилася українська співачка татарського походження - Джамала з піснею «Я знов тобі». Свого часу ця пісня принесла Б. Весоловському популярність і визнання у мистецькому середовищі, оскільки першою її виконала легендарна Рената Андерс. Коли Джамала вийшла на сцену, то в залі дехто з глядачів плакав, а хтось вигукнув «Крим наш». У цій пісні якраз ідеться про розлуку, про рідну землю.

ІІ-й Міжнародний фестиваль «Мрійлива ніч»

ІІ-й фестиваль імені Б. Весоловського розпочався 6 червня у Львівській філармонії концертом «Мрійлива ніч» до 100-річчя одного з найяскравіших творців української естради, видатного композитора української діаспори в Канаді Степана Гумініловича. Концертна програма складалася виключно з пісень Степана Гумініловича. Його вальси, румби, фокстроти і танго нагадують романтичну епоху та розкривають неповторний світ призабутого і для багатьох зовсім невідомого українського ретро. Учасниками фестивалю стали, зокрема, ILLARIA, Марія Копитчак, Kvitana, Лілія Коструба, Роман Біль, Лія Стаматакі, Орест Цимбала, Ladies'Trio, Гурт Anima, вокальний колектив «Ладо», шоу-балет «Едельвейс», школа аргентинського танго Barrio de Palermo, Академічний інструментальний ансамбль «Високий Замок», Муніципальний хор «Гомін», Василь Бокоч. Гостем фестивалю був Alfonso Oliver (Італія).

  Title
 
 Учасники І-го фестивалю на сцені Львівської
Опери

Зі вступним словом виступила доктор мистецтвознавства, професор Ганна Карась, привітали організаторів та учасників фестивалю віце-президент Світового Конгресу Українців Петро Штик (Канада), консул Канади в Україні Оксана Винницька-Юсипович. Завітав на фестиваль (до речі, вперше) син Степана Гумініловича - Юрій Гумінілович з Канади.

Особливістю цього фестивалю був дрес-код - Black Tie. Згідно з цим, жінкам треба було одягати декольтовані сукні, а чоловікам - смокінги. Такий стиль одягу був дуже доречним, адже ретро завжди є символом смаку, вишуканості й естетичного сприйняття світу.

Title  
  Співзасновник фестивалю Орест Цимбала, голова журі І-го фестивалю
Володимир Луців з Великобританії, виконавець пісень
Б. Весоловського та С. Гумініловича
Северин Палидович (Ерко) зі США


 

Другий етап фестивалю відбудеться у Полтаві 26 і 27 серпня. У перший день буде конкурс молодих виконавців, а наступного дня - другий гала-концерт гостей та переможців. Голова журі - народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України Мирослав Скорик.

Гості фестивалю з-за океану

Від імені СКУ на фестиваль приїхав віце-президент Петро Штик. Він народився у канадському місті Монреаль уже в третьому поколінні в Канаді. Музику Весоловського і Гумініловича слухав зі самого дитинства. Пригадує, що батьки майже щодня крутили платівки з цією музикою. Особливо запам'яталася платівка Гумініловича «Сніжинка». Петрові тоді було щойно три роки.

«Слухаючи галицьку ретро-музику в модерній інтерпретації цих пісень, роблю висновок, що вона актуальна донині, - каже пан Петро. - Вона не є для мене лише ретро, але світова музика. Коли я чую цю музику, то відчуваю ностальгію, згадую своїх бабусь і дідусів і наче бачу, як вони під цю музику танцювали у Львові. Приємно, що ця музика отримала друге життя».

«Я особисто знав внучок Весоловського - Христю, Лесю і Наталю. Ходив з ними до СУМу і таборував, - продовжує Петро Штик. - Старша, Христя, моя ровесниця, ми ходили в одному місті до університету. Це є близькі друзі нашої родини. Підтримую з ними контакт дотепер».

Батько пана Петра Юрій Штик особисто знав Б. Весоловського. У своєму ансамблі «Рушничок» часто виконував його пісні. Тому його запросили стати учасником журі на І фестивалі.

 «Яким вам запам'ятався батько, - запитую в сина Степана Гумініловича - Юрія?

  Title
  Учасниця І-го фестивалю Ірина Лончина

«Найперше, пам'я­таю, що тато дуже любив свою сім'ю, був добрим і підтримував своїх дітей. У нашій хаті завжди була музика. Коли тато був сердитим, то не мав звички кричати, а сідав за фортепіано і грав поважну музику. Коли ми ходили в гості, то батько грав, а ми, троє синів, співали пісню і розповідали вірші. Пригадую, що вдень ми мусіли сидіти тихо, бо тато приходив з нічної роботи в казино, де грав в оркестрі, - і лягав спати».

Тільки одному, наймолодшому, синові Маркові передався від батька талант до музики. У дитинстві всі вміли грати на музичних інструментах: Юрій та Андрій на фортепіано (навчала тітка Оксана Жовкевич), а Марко - на скрипці. Коли Марко ходив до школи, то міг заграти на фортепіано без нот. А ще він грав у різних оркестрах, по весіллях, але кар'єрним музикантом так і не став.

Степан Гумінілович дуже мало розповідав про себе і про свою творчість.

«Батько був дуже скромною людиною, мало говорив, - згадує пан Юрій. Дещо пан Юрій дізнався від батька уже наприкінці його життя, і то маленькими епізодами. З розповідей батька пригадує, що коли він керував хором «Бурлака» в Ріміні, то вони спочатку виступали для своїх полонених вояків. Їм дали старі шатра, з яких вони пошили костюми. Танцювали і співали ревії. Хор набув великої популярності, почали їздити по Італії і виступати перед англійськими вояками. Одного разу тато вирішив, що треба щось заспівати англійською. Хтось із них трохи знав мову і написав англійську пісню українськими буквами, яку заспівали на концерті. Наприкінці концерту до них підійшов англійський генерал, щоб подякувати, і зазначив: «Я дуже здивований, що українська мова така схожа до англійської». Насправді він подумав, що співають українською. Ось так скалічили мову».

Знайомство з Орестом Цимбалою наштовхнуло Юрія Гумініловича на те, щоб продовжувати досліджувати творчість батька і шукати нові сторінки.

«Я би хотів якнайбільше довідатися і якнайбільше знайти творів, які батько залишив після себе, - зізнається пан Юрій. Поки що у мене є лише батькова книжка «Мої давні пісні». Творчістю батька, крім мене, зацікавився також син Марко та онук Степан - син Андрія».

Галицька ретро-музика у Полтаві

Приємно, що фестиваль імені Б. Весоловського не обмежується лише територією Галичини, але поступово просувається на схід країни.

«На обох фестивалях ми були представниками Лівобережної України, - каже художній керівник ансамблю «Чураївна» Полтавської обласної філармонії Леся Гринчук. Західна Україна ближче знає Весоловського і Гумініловича, а ми лише почали пізнавати їхню музичну творчість. Ми чули по радіо, що є такі композитори, іноді по радіо чули їхні пісні, а згодом подумали, що треба поцікавитись ближче. Коли почули інформацію, що буде фестиваль у Львові, вирішили взяти участь. Знайшли в Інтернеті музику Весоловського і зробили кілька номерів. Приїхали до Львова і полинули в його атмосферу, де зауважили, що тут безперервна культурна тяглість ще з часу, коли у Львові творили Весоловський і Гумінілович. Ми приїхали всім колективом, і не було жодної людини, яка б не була вражена цією атмосферою. Наша солістка – Лідія Кретова – стала лауреатом ІІ премії першого фестивалю. »

Конкурс виконавців пісень Весоловського справив на гостей та учасників з Полтави настільки сильне враження, що вони вирішили ближче вивчити творчість цього композитора.

Title  
 На відкритті виставки в Етнографічному
музеї (Львів)
 

«Будучи на конкурсі, ми слухали всіх виконавців і вирішили, що організуємо в Полтаві концерт, присвячений творчості Весоловського. Було нелегко, але не минуло і року від фестивалю, як ми перед новим 2016 роком зробили пробний концерт у Полтаві, який пройшов дуже вдало. Через кілька місяців вирішили зробити більш широкий концерт у Полтавському театрі імені Миколи Гоголя і взяли на себе сміливість запросити співзасновників фестивалю Ігоря Осташа та Ореста Цимбалу. Зал був вщерть переповнений, на концерт завітали відомі танцюристи Соломія Кудин і Віктор Сокрута, які доповнили програму. Після цього концерту ми вирішили провести у себе ІІ-й етап ІІ-го фестивалю у Полтаві. Ми хочемо, щоб цей фестиваль просувався на схід і південь України, щоб люди в цих регіонах познайомилися з цією культурою, про яку не знали взагалі.

У нас зараз Весоловський став програмою номер один. Через деякий час після нашого концерту люди зустрічали директора філармонії і хоч не запам'ятали прізвище композитора, але казали йому, що у вас там був такий гарний концерт. І нам дуже приємно це чути».

Організацією ІІ етапу фестивалю імені Б. Весоловського займається художній керівник Полтавської обласної філармонії Світлана Кравченко.

  Title
  Учасники ІІ-го фестивалю

«Матиму честь бути адміністратором цього фестивалю, тобто, беру на свої плечі організацію в Полтаві, - каже пані Світлана. У нас дуже багата своя музична палітра, але своє уже якось не сприймається, хочеться чогось нового. Музика Б. Весоловського на концерті, який ми організовували, була дуже гарно сприйнята нашою публікою, зокрема, молоддю. Тому й виникла ідея організувати фестиваль у Полтаві. Ми дуже хочемо, щоб мистецтво об'єднувало людей, давало нові емоції, враження, щоб люди не варилися у своєму соку. Своїми діями хочемо донести людям, що в нас є ще інша Україна».

Довідка «МП»

Title  
 Юрій Гумінілович 

Степан Гумінілович - видатний український композитор і диригент. Народився 9 січня 1917 року, в с. Топорівці, Городенківського р-ну, Івано-Франківської області. Закінчив народну школу та українську державну гімназію в Коломиї. Навчаючись у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Львові (клас скрипки), входить у близьке знайомство з Анатолем Кос-Анатольським (Таці), Леонідом Яблонським (Ябцьом), Богданом Весоловським (Бонді) та іншими українськими музикантами. Після закінчення Вищого музичного інституту (1939) виїжджає до Німеччини. У 1941 р. повертається до Коломиї, де організовує хорові колективи та виступає у концертах. У 1943 р. вступає добровольцем до Першої Української Дивізії УНА. У 1945-46 роках перебуває у таборі військовополонених у м. Ріміні, в Італії. Там створює свої «рімніські» пісні, організовує знаменитий хор «Бурлака». У Зальцбурзі (Австрія) одружується з Лідією Чуйко. У 1948 р. емігрує в Чилі. У 1951-му Степан із дружиною і двома синами - Андрієм та Юрком - опиняється в Аргентині, де творчо співпрацює з Леонідом Яблонським. Організовує музичні ревії, випускає перші платівки. В Буенос-Айресі народився третій син Марко. У 1957 р. переїжджає з родиною до Канади. Керував хорами «Прометей», «Боян», «Бурлака». Помер 27 січня 1985 р. Похований у Торонто, на українському цвинтарі.

  Title
  Співають учасники ІІ-го фестивалю Орест Цимбала
та ILLARIA

Творча спадщина Гумініловича складається з хорових та інструментальних творів, обробок народних пісень, музики до комедії «Найкращі хлопці з дивізії» та ін. Та все ж візитівкою композитора є естрадні пісні, в яких знаходимо ключ до таємниці нашого романтичного українського серця. Найбільш популярними є його фокстрот «До тебе знову хочу я», танго «Бузок», «Прощання», «Мамо...», вальси «Я тут, ти там», «Неділю на Україні».

Довідка для бажаючих взяти участь у ІІ-му етапі фестивалю в Полтаві

Документи на участь у фестивалі надсилаються до 10 серпня 2017 року за електронною адресою: [email protected]

Заявки зі всіма додатками надсилаються з поміткою «Міжнародний фестиваль української ретро-музики ім. Богдана Весоловського» за адресою: вул. Гоголя, 10, м. Полтава, 36020, Полтавська обласна філармонія або за електронною адресою: [email protected]

Конкурсанти обов'язково готують один вокальний твір авторства Богдана Весоловського або Степана Гумініловича. Але при цьому можуть заявити додатково ще один вокальний твір цих композиторів.

Конкурсний відбір - 26 серпня 2017 року (м. Полтава, театр ім. М. В. Гоголя) Гала-концерт переможців Конкурсу та гостей фестивалю «Прийде ще час» - 27 серпня 2017 року (м. Полтава, вул. Соборності, 23, театр ім. М. В. Гоголя)

Місце проведення: місто Полтава. Контакти: Світлана Кравченко, адміністратор фестивалю е-mail: [email protected] моб. тел.: +380686416819, +380999457769 (з 11.00 до 21.00 за київським часом).

Компакт-диск Данчика «Ровесники» перевидано у цифровому форматі

«ONUKA» Ната Жижченко: «Автентика знаходить відгук у підсвідомості кожної людини, навіть тої, яка на це не очікує»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com