rss
12/11/2018
EN   UA

Час i Події

#2018-49

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Кіноклуб \ Олесь Янчук: «Ми хочемо показати людям, що Петлюра – це не бандит, як стверджувала радянська пропаганда, а справжній український лідер»

У Львові з 1 до 15 червня тривали зйомки фільму «Таємний щоденник Симона Петлюри», які розпочалися наприкінці лютого у Києві. Картина охоплює останній період життя одного з найвідоміших провідників Української революції Симона Петлюри у Парижі та його вбивство.

Знімає фільм Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка. У Львові знімали, здебільшого, інтер'єрні сцени, які відображають події сторічної давнини в Парижі. Автор сценарію - відомий сценарист Михайло Шаєвич. Режисер і продюсер - директор кіностудії Олесь Янчук. Робота над підготовкою сценарію до фільму тривала 6 років. Кілька разів його переробляли.

 

Title

 

Знімальна група за роботою

 

Олесь Янчук - відомий кінематографіст. Із 2014-го року очолює Національну кіностудію імені О. Довженка. Постановник історичних картин з чітким національно-патріотичним акцентом. Він є автором фільмів на теми, які були заборонені за радянських часів, зокрема, «Голод-33», «Атентат - осіннє вбивство у Мюнхені», «Нескорений», «Залізна сотня» і «Владика Андрій».

Title Title 
 Головного героя фільму грає
актор Сергій Фролов

 Актриса Ірма Вітовська (зліва) в ролі дружини
Петлюри. Поруч – актриса масовки – Тетяна Балла

 

Кореспондент газети «Час і Події» Юрій Атаманюк зустрівся і поспілкувався з автором сценарію фільму «Таємний щоденник Симона Петлюри» Михайлом Шаєвичем та режисером фільму Олесем Янчуком.

- Михайле Абрамовичу, розкажіть, як народжувався сценарій фільму «Таємний щоденник Петлюри»?

- М. Ш.: З режисером Олесем Янчуком я працюю уже не над першою картиною. До речі, я був автором сценарію картини «Владика Андрей». Коли Олесь Спиридонович запропонував працювати над сценарієм про Петлюру, спочатку у мене були сумніви, а потім, коли я ознайомився з документами, зокрема, з матеріалами судового процесу, погодився і взявся за роботу. Раніше уявлення про Петлюру було з точки зору радянської пропаганди. Його постать була спаплюжена та знівельована. Таке ставлення до імені Петлюри було зумовлене тим, що треба було знищити українську незалежність, українську ідею, для якої Петлюра був лідером.

Над сценарієм ми працювали 6 років, кілька разів переробляли. Все детально продумували. А те, що вже виникло остаточно - це вже була виношена ідея і зміст. Зараз ми це втілюємо у життя, і сподіваюся, що все ж таки у нас це вийде. Зйомки у Львові і попередні у Києві показують, що ми - на правильному художньому та ідеологічному напрямку, бо намагаємось переконати людей, котрим майже 70 років втокмачували, що Петлюра - злодій, бандит, котрим лякали дітей, що він є справжнім українським лідером.

- А ще кажуть, що Петлюра був антисемітом, нібито, організовував єврейські погроми?

- М. Ш.: Коли я ознайомлювався з документами, то не знайшов жодних доказів. Зате, всупереч радянській і російській пропаганді, можу сказати, що Денікін, загони якого вирізали цілі єврейські містечка, похований зараз у Москві. Також знаємо з документів та оповідань Бабеля, що армія Будьонного знищувала євреїв.

- Олесю Спиридоновичу, розкажіть, як виникла ідея створення цього фільму - спонтанно чи ви її виношували тривалий час?

- О. Я.: Ідея завжди виникає несподівано, а потім уже починає обростати якимось деталями. У 2008 році я був запрошений з попереднім фільмом «Владика Андрей» на Канський кінофестиваль. До того я ніколи у Франції не був. Прилетівши до Парижа, звідки треба було ще летіти у місто Ніцца (поруч містечко Канни), зустрівся зі своїми друзями, які влаштували мені екскурсію по латинському кварталу. Ми опинилися на вулиці Расіна (Rue Racine), де був вбитий Петлюра, коли виходив з ресторану Шартьє. Цей ресторан, який був відкритий 1906 року, функціонує досі. Потім ми відвідали українську греко-католицьку церкву, яка на час вбивства отамана була лікарнею, в якій намагалися врятувати пораненого і де він і помер. Ця прогулянка справила на мене неабияке враження, я уявив собі весь той процес і під тими емоціями почав цікавитися темою більше. Почав читати різну літературу, а потім виникла ідея зробити фільм. Події відбуваються практично 100 років тому, бо там є також і 1917 рік. Ця тема є дуже актуальною на сьогоднішній день, тому що історія йде, немов по спіралі, повторюється.

- У цьому фільмі, як і в багатьох попередніх, ви намагаєтесь висвітлити «білі плями» української історії ХХ сторіччя. Де брали документи про Петлюру, готуючи сценарій фільму?

- М. Ш.: Матеріалу є достатньо. Ми працювали з Олесем Янчуком у музеї Петлюри в Парижі, де почерпнули багато інформації, зокрема, отримали доступ до протоколів судового процесу. Також користувалися відгуками преси того періоду.

Title Title 
 Автор сценарію фільму Михайло Шаєвич Актриса Вікторія Янчук (грає роль доньки Петлюри)

 

- О. Я.: Деякі матеріали були надані бібліотекою Петлюри в Парижі. В лондонському архіві я знайшов цікаву монографію кінця 20-х років про життя і вбивство Петлюри. Для написання сценарію пішло 6 років. Було 9 версій. Коли написали останню, відчули, що вже можна знімати кіно.

- Петлюра справді вів щоденник чи це такий творчий підхід?

- М. Ш.: Ні, це творчий прийом. Якщо б ми зробили біографічний фільм, то було б нецікаво. А щоденник дає можливість вихоплювати події з різного часу, і тоді воно виходить органічно.

- Якими критеріями керувалися, вибираючи головних акторів фільму?

- М. Ш.: По-перше, у нас було багато фотографій, і ми виходили з порівняння зовнішності. По-друге - це рівень акторської майстерності. На мій погляд, ми відібрали непоганих акторів. На головну роль пробували кількох акторів. Підходили до цього вибору дуже прискіпливо. Ми хотіли показати людину, яка в цьому хаосі подій залишається живою людиною, в якої є сумніви, прикрі поразки і перемоги. Тоді нам повірять, а якщо ми зробимо статую, то це нічого не дасть.

- Підсумовуючи частину знятого фільму, чи задоволені підбором акторської команди?

- О. Я.: Безперечно. Ми дуже ретельно підбирали акторів. Витратили на це майже півроку. У відборі я завжди роблю проби, навіть якщо це талановитий і геніальний актор. Мене цікавить, чи він з цього фільму. Може бути талановитий актор, але він не з цього фільму. Акторська команда, яка грає в цьому фільмі, виправдала мої сподівання.

- Які міста України охоплені для зйомок і чому вибрали також Львів?

- М. Ш.: Львів дуже гарне місто в усіх аспектах. Це - європейське місто, яке дозволяє зняти окремі вулички Парижа. Наприклад, у Львові ми знімали навіть Кейптаун, куди емігрував Самуїл Шварцбард. Тут багато чудових інтер'єрів. Події відбувалися майже сто років тому, і зараз в Парижі не так легко віднайти такі інтер'єри. До того ж, на це потрібні величезні кошти, яких у нас немає. Плануємо ще знімати в запорізьких степах епізод взяття Криму Петром Болбочаном. Крім того, буде невеличка експедиція до Парижа, де також знімемо деякі епізоди.

- Чи є в цьому фільмі хтось з дебютантів?

- М. Ш.: У головних ролях не пригадую нікого. Петлюру грає відомий актор Сергій Фролов, а його дружину - Ірма Вітовська. Шварцбарда грає дуже гарний київський актор Олег Триповський, який у фільмі «Владика Андрей» дуже вдало зіграв равина. Непересічним є актор В'ячеслав Малганов - ведучий судового процесу. А взагалі, мені здається, що акторська група дуже органічна. Але у процесі все буде видно - і хиби, і позитиви.

- Фільм буде односерійний?

- М. Ш.: Плануємо зробити прокатну картину для кінотеатрів і 4-серійний варіант для телебачення.

- На вашу думку, чи після появи на екранах фільму він відкриє людям очі на справжню постать Петлюри?

- М. Ш.: Я дуже сподіваюся, що фільм, якщо він відбудеться так, як ми задумали, поверне у правильне русло цей напрямок думок людей, які звикли думати, що Петлюра - розбійник, антисеміт, бандит. Інакше ми б не бралися за цю роботу. Головна мета фільму - повернення справжнього обличчя Петлюри.

Title Title 
 Режисер Олесь Янчук
 Акторський склад фільму

 

- Фільм не є документальним, але його основа побудована на документах. Яке визначення жанру цього фільму?

- О. Я.: Я би сказав, що це - історична психологічна драма.

- Українська кінематографія зараз перебуває в складному становищі. Цікаво, з яких джерел відбувається фінансування фільму?

- О. Я.: Є така програма Держкіно під назвою «державна підтримка». Згідно з цією програмою, держава оплачує 50% вартості фільму. Але я вважаю, що на такі проекти повинні бути виключно державні замовлення. Ми робимо кіно для українського глядача. Тим більше, що цей фільм має просвітницьку місію. Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього. Правда, нещодавно президент підписав зміни у законопроекті по кінематографу, згідно з яким держава надаватиме 80% фінансування, але ми вже під це не підлягаємо і маємо 50% державної підтримки. Загальний бюджет картини - 48 мільйонів, а це є дуже обмежено. Але тут або знімають у таких умовах, або, взагалі, не знімають.

Фільм знімається на 50% за державні кошти, а решта - це допомога Українського Конгресового Комітету Америки.

- Олесю Спиридоновичу, наступного року кіностудія імені Олександра Довженка, яку ви очолюєте, буде святкувати 90-річний ювілей. Чи варто сподіватися, що свій ювілей кіностудія відзначить гідно?

- О. Я.: Нещодавно я мав зустріч з першим віце-прем'єром Степаном Кубівим, котрий підтримував зйомку фільму про Андрея Шептицького. У розмові йшлося про те, що наша кіностудія повинна мати більше уваги від держави, бо вона є державною. І ми попередньо домовилися (буде постанова Кабінету міністрів), що кіностудії буде надана державна підтримка. У нас є програма модернізації кіностудії, яку ми написали з нашими колегами понад два роки тому. Але дерево треба розхитувати, і може тоді впадуть якісь плоди.

Title Title 
 Актор В’ячеслав Малганов
(ведучий судового процесу)
 Секретар суду

 

- М. Ш.: Студія потребує ремонту, оновлення, реконструкції. Маємо надію, що влада нас підтримає. У нас - 8 павільйонів, понад 100 тисяч костюмів, кілька ретроавто, зброя. Наші урядовці мусять зрозуміти, що кіно - це рушійна ідеологічна сила.

Марина Медвідь, режисер нового мультфільму «Козаки. Навколо світу»: «Як козаки у 2017 році опинились»

Юрій Вихованець: «Моїми улюбленими фільмами були «Гладіатор» та «Хоробре серце», а тепер я і сам зіграю героя історичного бойовика»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com