Від редакції:

Найближчим часом мультфільм про козаків отримає нове дихання - любі нашому оку герої збираються до Австралії! Цілком можливо, що пізніше завітають вони і до Чикаго...

Мабуть, чи не всі з нас виросли на знаменитому мультсеріалі про трьох веселих і непереможних друзів-козаків. Уперше він вийшов на екрани 1967 року «з-під пера» режисера Володимира Дахна і художника-постановника Едуарда Кірича. Приправлений національним колоритом та гумором «з перцем» мультфільм чи не одразу завоював любов глядачів. Ба більше - він і досі періодично з'являється на екранах, тобто живе цілих півсотні років!

Наразі мультфільм про козаків отримав нове життя від «Української студії анімаційних фільмів» та його режисера Марини Медвідь під назвою «Козаки. Навколо світу». Його головні і давно знайомі нам герої - Тур, Грай і Око - відвідають Австралію, Індію та Америку, відкриваючи  для маленьких ( і не тільки!) глядачів їхню культуру. В «Укранімафільмі» обіцяють, що буде цікаво, яскраво та весело, а також попередньо анонсують прем'єру першої серії як подарунок на День Святого Миколая - 19 грудня цього року. Наразі на анімаційній кухні завершився знімальний період першої серії про Австралію, і поки там ще гаряче, Укрінформ поспілкувався з режисером - Мариною Медвідь, яка розкрила нам деякі родзинки сюжету та особливості нового виробництва сучасного мультиплікаційного продукту.

- Якщо дивитися всі серії «Козаків» в хронологічній послідовності, то можна прослідкувати, як розвивалася анімація. А як ви бачите зміни у виробництві мультфільмів?

- Головна відмінність - це акцент на комерційну анімацію. У фільмів винятково авторського виробництва дуже важка доля, особливо у зв'язку з тим, що зараз відбувається в країні. Раніше їх представляли в основному на російсько-українському фестивалі «Крок»... А ще всі стараються зробити так, щоб це можна було продати, отримати прибуток і робити нові фільми - така «комерціалізація»...

- А з технічної точки зору що змінилося?

- Природно, що ми більше користуємося технологіями. Промальовування, наприклад, зараз робиться програмою, від цього нікуди не дітися. Хоча картинка виходить красивішою вручну. Працюючи над «Козаками», ми навмисне трішки гальмуємо прогрес, спочатку малюємо на папері. Хоча це і складніше, і довше, але сцени виходять красивішими, бо малюнок - справжній, чесний, над ним працюють шикарні аніматори. Потім ми вводимо малюнки в машину і там їх «заливаємо», адже спочатку картинка не кольорова, це лише контур. Раніше цілий цех заливав малюнки вручну - сиділи тітоньки й зафарбовували пензликами. І коли їм говорили, що тут потрібно перефарбувати, то був цілий скандал. А тепер це робиться однією кнопкою, прогрес - річ хороша! Тут я маю на увазі саме мальовану анімацію, бо до 3D я  не маю стосунку. Левову частку мальованої анімації у нас робить Михайло Тітов. Це неймовірний мультиплікатор, який робив  анімацію ще для старих мультфільмів про козаків.

- На мультсеріалі про козаків, перша серія якого вийшла аж 1967-го, виросло не одне покоління. Як ви відчуваєте відповідальність за фактично легенду перед глядачами? Що хотіли зберегти? Що зберегли? Чим пожертвували?

- Напевно, я скажу крамольну річ. Ніякої відповідальності я не відчуваю, бо за великим рахунком цей проект абсолютно інший. Я б не хотіла, щоб їх взагалі порівнювали. Можу сказати, що нас об'єднує великий Едуард Кірич, який був постановником і тоді, і зараз. По-перше, це дитячий проект, причому для діток - від 4 до 12. По-друге, він освітній. У нас козаки потрапляють в різні країни і через їхні пригоди і подорожі ми знайомимо діточок з культурою, тваринним світом тих країн і робимо це з гумором. Ті ж «Козаки», які були раніше, все ж таки розраховані на більш дорослих глядачів. Там і жарти бували з перцем! Я навіть пам'ятаю своє дитяче сприйняття: мені здавалося, що це взагалі дорослий мультик про всіляких дядьків, жіночок, їхні взаємини. А в нас це зовсім дитяче кіно, де навіть картинка власне інша і з цього приводу деколи бувають дебати на кшталт: «Дуже яскраво!» - «Але це ж дитяче!» Але я все одно гну свою лінію, бо мені все-таки здається, що крокодил повинен бути зелений.

- Тобто ви не хочете, щоб глядачі «Козаків» - класичних і нинішніх - порівнювали? Чому?

- Ні, не хочу, але, на жаль, все одно їх порівнюватимуть. Хоча це два абсолютно різні продукти. Попередні «Козаки» зовсім не були освітнього спрямування, таке завдання перед авторами тоді не ставили. А нам потрібно розповісти, що ось дитинко дивись: в Австралії живуть коали, пелікани, а коли там були аборигени, то винайшли бумеранг. Єдине, що, звичайно, класно - це три брендові персонажі. Треба сказати, що вони теж зазнали змін, оскільки зроблені за іншою технологією, і тепер виглядають інакше. Чесно кажучи, я дуже люблю робити саме дитячі мультфільми і тільки за них беруся. А мультфільми для дорослих нехай робить хтось інший. Навряд чи я пішла б на цей проект, якби він був якимось серйозним, з політкоректною темою.

- У новому трисерійному мульт­фільмі «Козаки. Навколо світу» герої побувають в Австралії, Індії, Америці. Чого і як їх закинула туди доля? Розкрийте нашому читачеві якісь родзинки.

- Ох, це найважче завдання для бідних сценаристів. Там всі дії, як в попередніх козаків, починаються з усім відомої гори. До речі, це ще одна спільна риса між нашим і тим мультфільмами. І ось перед сценаристами - завдання: козаки знаходяться на горі, чомусь вони мають потрапити в іншу країну і потім з цієї країни повернутися на ту ж гору. Сценаристи собі голови зламали! Це поки що всього три історії, а що вони робитимуть ще з десятьма? Ми ж плануємо зняти 13 серій - на цілий сезон. Такий формат чудово підходить для телебачення.

- І що ж вони придумали?

- Зокрема, як козаки потрапили в Австралію? Вони на горі собі нудьгували, аж раптом побачили класну штуку - повітряну кулю! Вони і собі вирішили побудувати таку, зі своїми підручними засобами і полетіли: хотіли просто прокататися, але їх випадково кудись занесло. Трапилася несподіванка - якийсь пелікан розв'язав мотузочку, газ з кулі вилетів, і вони впали невідомо куди. Виявилося, що в Австралію.

- А ще як було, це ж не таємниця?

- З Америкою було складніше, тому що серія вже мала назву - «Як козаки криницю копали». Тому потрібно було, щоб вони почали копати «криницю» і... опинилися в Америці! Ще спільне з класикою - козаки всіх перемагають, всі питання вирішують і всім допомагають. Потрапляючи кудись, вони мимохідь «придумують» якийсь загальновідомий символ саме цієї країни, зокрема, в Австралії - бумеранг. Ви думаєте, що бумеранг придумав якийсь австралійський тубілець? Ні! Це були козаки! В Індії вони навчили місцевих жителів грати в шахи, а в Америці придумали гамбургер!

- І у нас немає сумнівів, що саме так і було!

- Хто тут сумнівається? Я хотіла б подивитися на нього! (Сміється). Загалом, мені з приводу цього говорили: «А ти не думаєш, що це можуть сприйняти неправильно?» Кажу, що це настільки безглуздо, це ж лишень гумор. Може маленька дитинка запитає у батьків, чи правда, що українці вигадали бумеранг? То батьки пояснять, що це такий жарт. Але ж дитина запам'ятає, що бумеранг винайшли в  Австралії.

- До речі, з чиєї ініціативи знятий цей мультфільм?

- Це ініціатива генерального продюсера «Укранімафільму» Едуарда Ахрамовича. При цьому пітчинг проекту (презентація з метою знаходження інвесторів, готових його фінансувати. - Ред.) пройшов здається років п'ять тому. Але ось лише зараз ми отримали гроші на реалізацію проекту.

- У «старих» мультфільмах персонажі не розмовляють -  лише музичний супровід. У нових «Козаках» персонажі, часом, не заговорять?

- Ні, не заговорять, і це добре, бо інакше глядачі скажуть - щось тут не так. У музичному супроводі має бути дві теми - тема країни, в яку вони потрапляють, якісь національні інструменти, звучання, і тема, що стосується козаків. Зрозуміло, що козаків супроводжує наша автентична музика - приміром, коли вони сидять і нудьгують, грає бандура. А у першій серії про Австралію звучатиме пісня Kozak System «Козак містом йшов», яку вони зробили дуже симпатично.

- Пишуть, що український мультфільм «Мавка» визначено найкращим на представницькому анімаційному форумі в Європі, у світовий прокат вийшов наш «Микита Кожум'яка», а ще продані права на прокат у понад 20 країн мультику «Викрадена принцеса». Що все це означає для нашого мультиплікаційного цеху?

- Добре, що знайшлося достатньо грошей, щоб це запустити. Це ж все повні метри, у «Мавки» і «Принцеси» там такі бюджети! Тішить, що у держави з'явилися гроші на це, бо раніше, були зовсім інші бюджети на мультфільми. Тобто це вже індустрія. І всі ці проекти об'єднує те, що вони комерційні. Це не авторське кіно з тонким філософським підтекстом, в якому ніхто, крім автора, нічого не розуміє. Треба, щоб це дивилося якнайбільше людей, платили за це гроші, які потім підуть на новий проект. А тоді вже можна, колись, знімати і авторський фільм, показувати його на фестивалях...

 

Автор: Юлія Горбань

Джерело: «Укрінформ»