Від редакції:
Українські митці, як і суспільство, поділилися. Хтось, як Ані Лорак та Вєра Брєжнєва, не соромиться виступати в Москві. А хтось дає концерти на передовій, а потім вперто возить по всій Західній Європі кліпи з кадрами з зони АТО – щоб розповісти світові, що діється в Україні. Навіть якщо заради цього інколи доводиться скасовувати концерти – бо європейці переймаються, аби раптом українські співаки не займалися «пропагандою війни»…

«Не хотілось би, щоб у нас усе зійшло до того, що частина українців воює, а решті суспільства  – наплювати. Усі мають сьогодні розуміти: те, що студенти можуть спокійно вчитись, а решта громадян  – працювати, це все завдяки живому щиту з чоловіків, які стоять на передовій»,  – каже 50-річний лідер гурту «Гайдамаки» Олександр Ярмола, якого цитує газета «Експрес».

 – До Києва повернулись наші паралімпійці, котрі привезли з Ріо 117 медалей, посівши третє місце у світі (ми випередили навіть американців!). Які емоції у вас викликає героїзм українських спортсменів? І чого всім нам не зайве було б повчитися в цих людей, Олександре?

 – Звичайно, я радий за ці перемоги. Тішить, що наші паралімпійці виступили набагато успішніше, ніж олімпійці. Зрештою, життя інвалідів в Україні важке, тож вони  – люди загартовані. Може, то чорний гумор, але, на жаль, так воно є. А ще ці хлопці та дівчата не думають про «бабло» і про кар’єру. У них  – усе чесно, тому й такі результати. До речі, не менше мене потішив і боксер Олександр Усик, який цими днями став чемпіоном світу... Знаєте, сьогодні нам треба перемагати, треба піднімати авторитет України у світі!

 – Ви завжди багато гастролювали за кордоном та й далі часто туди їздите з концертами. Про нашу країну все ще згадують на перших сторінках газет чи її давно витіснили інші теми?

 – Знаєте, так було два роки тому, в 2014-му, тепер же Україна  зійшла з перших шпальт європейських медіа. На жаль. Вони кажуть, що втомились від нас і наших проблем. Та я тут згоден із лідерами ініціативної групи «Першого грудня», які в одному зі своїх звернень написали, що оця така лицемірна втома Європи від України  – це насправді втома Європи від свого сумління. Українська війна просто стала їм невигідною. Тому західні лідери підштовхують Київ на певні компроміси... Дуже просто сказати, що наші сусіди  – це орда. Орда ордою, але то потужна машина  – військова, каральна, пропагандистська. Ми маємо справу із сильною країною-агресором, яка ще довгі роки не змінюватиметься й не змінюватиме своєї тактики та своїх загарбницьких методів. На жаль, у нас таке, а не інакше географічне положення, тому це треба прийняти і з усвідомленням того жити... Власне, ми перебуваємо в такій же ситуації, як Ізраїль. У них дуже багато років  – «тягуча» війна, тож вони створили сильну армію, на фінансування якої йде чимало коштів. Я також за збільшення витрат на оборону!

 – Перед нашим інтерв’ю прочитав у стрічці новин, що в зоні АТО загинув ще один український солдат. На жаль. І це попри нібито домовленість про припинення вогню. Як ви вважаєте, той лічильник смерті чи ті криваві жорна колись зупиняться?

 – Я думаю, що вони поволі зупиняться. Проте не одразу. (Після паузи додає). Та російська експансія, російська колонізація, вона ж не припиниться сама, і нас просто так на вільний простір ніхто не відпустить. Той розрив, який відбувається нині, відбувається, звичайно, дуже болісно, але могло бути й гірше... Кажу, щоб ті жорна все-таки зупинились, потрібен час. Пригадайте досвід Ірландії та Великобританії  – що коїлось свого часу в Ольстері (Північна Ірландія). Так, сьогодні там уже не гинуть люди, але скільки років це тривало... До слова, не хотілось би, щоб у нас усе зійшло до того, що частина українців воює, а решті суспільства  – наплювати. Не дай Боже, щоб так сталося! Усі мають розуміти: те, що студенти можуть спокійно вчитись, а решта громадян працювати, це все тільки завдяки тому, що є цей живий щит із чоловіків, які стоять «там», на війні, на передовій. Саме вони спиняють ту силу, котра могла би все зруйнувати... Тому, якщо хтось має, скажімо, успішний бізнес, він повинен велику частину коштів виділяти на підтримку тих, хто, кажучи банально, навіть якщо й не втрачає життя, але втрачає час, який міг би присвятити своїм справам і своїй сім’ї. Тож суспільство не має забувати про цей баланс!

 – Наша газета недавно писала про п’ятьох чиновників Міноборони, які, закуповуючи для армії шоломи і бронежилети, розікрали понад 30 мільйонів гривень. Вас такі речі шокують?

 – Не знаю, хто саме і що там вкрав, але красти – це, звичайно, погано. Тим більше в час війни. Якщо ж хтось із Міністерства оборони краде, то його треба карати відповідно до законів воєнного часу... Втім те, що в нашій країні така величезна корупція  – також наслідок отієї ординської окупації. Це прийшло не з Європи, а «звідти»... І витравлювати хабарництво нам треба сьогодні звідусіль.

 – Олександре, у чому ви порадили б усім черпати оптимізм та позитив, яких нині так бракує?

 – Я думаю, що треба просто вірити в майбутнє. У те, що ми все здобудемо й усе в нас буде. І незалежна держава, і некорумповане суспільство, і успішні реформи... Головне  – не лінуватися, працювати й жити за чесними правилами. Одне слово, я оптиміст!

Довідка «МП»

Олександр Ярмола народився 8 квітня 1966 року у місті Чорнобиль. Середню освіту здобував у київській школі № 200. Потім закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, київське музичне училище і Національну музичну академію ім. П. І. Чайковського по класу вокалу. Із 1986 по 1989 рік був лідером київського хеві-метал гурту Jaguar. У 1991 році Олександр на деякий час радикально змінив своє музичне амплуа і став баритоном у Національному Академічному народному хорі ім. Г.Верьовки.
З 1993 року Олександр Ярмола — фронтмен гурту Aktus. До початку двотисячних Aktus об’їздив з концертами Україну, Польщу й Німеччину, став переможцем найбільшого тогочасного українського фестивалю Червона Рута’95 та записав два альбоми: «Гітари, серця, гранати» (1996) і «Ніхто не зна» (No One Comprehends) (1998).
В 2001 році був заснований козак-рок-гурт Гайдамаки. Цього ж року Гайдамаки підписали контракт з EMI Records. З 2006 року альбоми гурту видавав німецький лейбл EastBlock Music. «Гайдамаки» випустили 5 записаних компакт-дисків: Гайдамаки (2001), Богуслав (2004), Україна Кличе (2006), Кобзар (2008), Voo Voo та Гайдамаки (2009), а також десяток музичних кліпів. Їх пісні включено до багатьох українських і зарубіжних збірок.
Альбом «Україна Кличе» отримав нагороду WOMEX / “World Music Charts Top Label” (2006), а «Кобзар» посів сьоме місце в музичному WorldMusic Charts Europe на радіо Бі-Бі-Сі. Платівка, записана спільно з легендарним польським гуртом Voo Voo, стала золотою. Її номіновано на «Фредеріка 2010» та нагороджено статуеткою Wirtualne Gesle 2010 року. У складі Гайдамаків під час запису «Кобзара» Олександр Ярмола співпрацював з відомим саунд-продюсером Маріо Активатором, польськими зірками Pablopavo і Reggaenerator з Vavamuffin і Grabaz (Pidżama Porno / Strachy na Lachy). У створенні реміксу на пісню «Вітер Віє» брали участь учасники гурту Zion Train. У 2009 році лідер козак-рок-гурту записав пісню із польським хеві-метал гуртом Rootwater.
Разом із гуртом «Гайдамаки» Олександр Ярмола об’їздив понад 18 країн, де було відіграно більше 700 концертів (здебільшого у рамках міжнародних фестивалів). А 2008 року відбувся тур «Kein Grenzen» із австрійцем Hubert Von Goisern.
В 2006 році Ярмола став лауреатом премії Комітету Верховної Ради України «Мистецький Олімп України» за істотний внесок у розвиток української культури та мистецтва. Музикант брав участь у громадських та благодійних проектах. Саме тому про нього говорили і запрошували на ефіри українські й закордонні телерадіокомпанії. З 2009 року він стає публіцистом журналу «Український Тиждень». Цим виданням його представлено в проекті «Обличчя України 2010». У 2011 році Олександра було запрошено до участі у Лізі Mix Fight M-1 Україна. Він входив до складу журі кінофестивалів Kustendorf Festival 2009 Еміра Кустуріци (Мокра Гора, Сербія), Таргова Вулиця 2010 (Лодзь, Польща), Відкрита ніч 2009 (Київ, Україна), Кіноетніка (Чернівці, Україна) та UA / PL «Alternative Music Meeting» (Київ, Україна).
У лютому 2016 року «Гайдамакам» довелося скасувати два концерти з великого туру по містах Європи через те, що представники двох міст в Німеччині розцінили кадри із зони АТО в кліпах колективу як пропаганду війни.
”У Німеччині ми запланували кілька концертів, у великих залах, у великих містах. Було два міста, з якими ми майже домовилися, але потім нам відмовили, тому що подивилися наше відео, на якому ми в зоні АТО виступали, і сказали, що ми пропагуємо війну. Ми пояснили, що ми не пропагуємо війну, а просто допомагаємо тим хлопцям, які не по своїй волі там опинилися. Але нам відповіли, що їх це не цікавить, все одно в кліпах є військові, а значить, пропаганда війни. Ось таке ставлення було, яке мені абсолютно незрозуміле”, - розповідав Ярмола.
При цьому в низці інших німецьких міст концерт рок-колективу відбулися, зокрема, “Гайдамаки” заспівали на концертних майданчиках Мюнхена, Гамбурга і Берліна.
Крім того, гурт відвідав Угорщину, Чехію, Австрію та Польщу.
Однак гурту довелося скасувати плани щодо поїздки з концертами в Білорусь, оскільки там вони не пройшли перевірку ідеологічного відділу.