Від редакції:
Мешканцям столиці України пощастило – щонеділі для них проводить безкоштовні тренування В’ячеслав Журавльов, засновник Ніппон Кемпо в Україні. Всім решта пропонуємо невеличкий теоретичний матеріал про основи цього бойового мистецтва. Звісно, тренування з майстром – набагато ліпше, ніж теорія. Однак теорія – це краще, ніж нічого…

Не так важливо зробити перший крок,
як зробити його у потрібному напрямку...

Кидки у Ніппон Кемпо

У системі рукопашного бою Ніппон Кемпо кидкова техніка виділена в окрему категорію – «nage waza». Треба сказати, що «наге вадза» – техніка кидків – як окрема дисципліна присутня в усіх японських борцівських дисциплінах: джиу-джитсу, дзюдо, айкідо та сумо. «Наге» – в перекладі з японської означає «кидок». Кількість і типи кидків, що вивчають у тій чи іншій дисципліні – різна. Різна, тому що кожен вид японських єдиноборств на перше місце ставить свої цілі. Наприклад, в айкідо, де основний принцип – використання енергії супротивника – не використовують кидки, в яких потрібне застосування сили, в сумо головне – викинути суперника за межі кола. Відповідно, система японського рукопашного бою Ніппон Кемпо «наге вадза» містить перелік кидків, які є ефективними в прикладному рукопашному бою (у вуличній бійці, наприклад), з одним або декількома супротивниками, які можуть бути озброєні холодною (ніж), ударною (палиця, кастет) або вогнепальною зброєю.

Удар – продовження кидка, кидок – продовження...

Засновник Ніппон Кемпо – легендарний майстер Мунеомі Саваяма (мав 5 Дан із дзю-до) – досліджував техніки деяких стилів джиу-джитсу і карате-до майстра Кенва Мабуні (засновника Сито-рю карате-до). Мунеомі Саваяма взяв найбільш ефективні прийоми з борцівських дисциплін, з’єднав їх з ударною технікою карате і тайського боксу, вдосконалив і долучив у вигляді окремого розділу в авторську систему японського рукопашного бою Ніппон Кемпо. Майстер Саваяма звернув увагу, що в реальному рукопашному бою боєць, який використовує класичні кидки без ударів, завжди програє своєму противникові, особливо, якщо той навчений ударній техніці бою або, тим більше, озброєний.
Ефектна демонстрація можливостей кидкової техніки Айкідо не має нічого спільного зі сучасною реальною і жорстокою вуличною бійкою. Супротивники не набігатимуть на вас по черзі і не падатимуть красиво після ваших кидків. Уже після першого падіння злочинці дістануть з кишень те, що у них там є: ножі, кастети або пістолети, у крайньому випадку озброяться камінням або цеглою і кинуться на вас усі разом. Якщо вони хоча б щось розуміють у бійці – вони будуть бити, а не чекати, коли впадуть самі.
Програшний момент настає ще на етапі спроби захопити суперника або ж у період безпосереднього захоплення противника. Тому майстер Саваяма, взявши за основу класичні кидки з японських дисциплін джиу-джитсу, айкідо і дзюдо, розробив таку техніку кидків, де кидок є продовженням удару або блоку, а удар є продовженням кидка. У цьому – унікальність кидкової техніки Ніппон Кемпо. Що це означає?
Захоплення повинно бути миттєвим і не давати зав’язнути у супротивнику, інакше той може звільнитися від захоплення за допомогою зброї або ударів. Захоплення слугує лише продовженням вашої техніки і реалізації її через кидок або больовий контроль з обов’язковим добиваючим рухом. Принцип «іккен-хіссацу» (одним ударом – наповал) є домінуючим у технології перемоги над супротивником. Після кидка удар повинен бути обов’язково!

Іккен-хіссацу

Тим і відрізняється бойове мистецтво від спорту, що в цій бійці немає місця для ефектних рухів, немає часу для того, щоб вимотати супротивника. Поки ви це будете робити, злочинець штрикне вас ножем або до нього на допомогу прийдуть його друзі. Тому всі бойові мистецтва, що західні, що східні, сповідують цей принцип – одним ударом «вимкнути» супротивника. В Японії це називають «іккен-хіссацу». Якщо розглядати сутичку в цьому напрямку, то кидок не є тим, що призводить до остаточної перемоги. Якщо не добити противника – він підніметься і знову створить вам проблеми. Щоб цього уникнути – ви повинні «розбити» противника.
Це виглядає не так ефектно, як у фільмах, але саме це реальна рукопашна сутичка. Зверніть увагу на канву рухів – захват-кидок-удар.
У Ніппон-кемпо, на відміну, наприклад, від джиу-джитсу або дзю-до, техніку кидка використовують як допоміжний елемент для подальшого проведення добиваючого удару. При цьому, кидок повинен бути жорстким і потужним, щоб «закарбувати» противника в землю, дезорієнтувати його і збити йому дихання. Особливу увагу приділяють техніці «взяття захоплення» проти атакуючих ударів противника. Застосування принципу постановки захисного блоку й одночасного або подальшого захоплення в японському рукопашному бою є однією з «візитних» карток стилю Ніппон Кемпо.

Боротьба в партері

Боротьбі в партері («ne waza» – лежачи) в японському рукопашному бою приділяють дуже небагато уваги, здебільшого, в такому обсязі, щоб зробити удар у пах або ж реалізувати больовий контроль, обов’язково з «добиванням» супротивника. Взагалі, займатися боротьбою в «партері» на вулиці – недозволена розкіш. Боротися можна з однією людиною, і то, якщо вона не озброєна, і у неї немає «товариша», який стукне вас чимось по голові, поки ви будете вовтузитися на землі. Звичайно, спортивні сутички у боротьбі лежачи, зі суддею і правилами – це добре, але вони не мають нічого спільного з реальним боєм. Інша справа – вулиця з багатьма невідомими. У реальному бою боєць повинен, навіть впавши в партер із противником, провести там, максимум, кілька ударів, бажано – в пах, і через секунду бути на ногах, готовим до будь-яких несподіванок. Якщо боєць загруз у партері – він у 90% випадків програв.

Види кидків у Ніппон Кемпо

Загалом, кидки в японському рукопашному бою ділять на дві наступні категорії: кидки з положення стоячи і кидки у падінні.
Нагадаємо, що в рукопашному бою услід за кидком іде добиваючий удар. Тому, незалежно від того, який проводиться кидок, боєць на останній його стадії повинен бути в атакуючій ударній позиції.

Таті вадза (кидки, що виконують стоячи)

«Асі барай вадза» – підсічки ногами;

«Гакке вадза» – зачепи;

«Асі наге вадза» – підніжки і перевороти через ноги;

«Косі вадза» – кидки через стегно;

«Соріте вадза» – кидки спиною;

«Ката вадза» – кидки через плече;

«Те вадза» – кидки, які виконують руками;

«Хінаріте вадза» – кидки-підкручення;

«Богу наге вадза» – кидки у «захисному» екіпіруванні;

«Кансецу наге вадза» – кидки з больовим контролем;

«Токуші наге вадза» – особливі кидки.

Кидки у Ніппон Кемпо «ма сутемі вадза» (кидки в падінні)

«Ма сутемі вадза» – кидки, які виконують при падінні на спину;
«Еко сутемі вадза» – кидки вбік, які виконують при падінні.
У Ніппон Кемпо кидок розглядають як єдину цілу дію, розділену на певні фази. Жодна з фаз при проведенні кидка не може бути пропущена, інакше кидок буде проведено неправильно, і це не призведе до перемоги над супротивником.

Основні фази проведення кидка

«Gatame waza». Взяття противника на захоплення. У Ніппон Кемпо реалізацію цієї фази виконують через ударну техніку і відхід з лінії атаки «kawashi waza».
«Kuzushi waza». Сукупність дій, які виводять противника з рівноваги і викликають його падіння. Щоб успішно здійснити цю техніку, в Ніппон Кемпо вчать знаходити найслабше місце супротивника й атакувати в нього.
«Tsukuri». Складається з технік «айте але Цукури» (змусити противника розкритися, припуститися помилки) і «дзібун але Цукури» (дії готують техніку кидка).
«Kake» або «наге ками» – фаза кидка, сам кидок.
«Atame waza». Проведення остаточного удару або техніка взяття на больовий контроль «kansetsu waza».
Обов’язковою умовою під час і особливо після виконання кидка є дотримання принципу «дзансін», а саме присутність духу і концентрація уваги не тільки під час проведення кидка, але і після його закінчення.

Техніка кидка у Ніппон Кемпо

Кидок або прийом, що допомагає звільнитися від противника, можна виконувати тільки за умови, що сам перебуваєш у стійкому положенні і рівновазі. Тому, перш ніж виконати кидок, навчіться координувати ваше тіло, правильно використовуйте баланс і тримайте стійку позицію.
У кидок вкладайте всю силу зі свого центру «танден». Уміння контролювати положення свого центру тяжіння цінують значно вище, ніж сам кидок.
Ніколи не кидайте тільки за рахунок своєї грубої сили, навчіться розуміти «свій» центр тіла. Пам’ятайте, що без принципу «Kuzushi» ви не проводите кидок – ви ламаєте противника і самі об нього ламаєтеся.
Для того, щоб розбалансувати свого супротивника, застосовуйте метод «штовхни, щоб потягнути, і потягни, щоб штовхнути».
Завжди застосовуйте техніку «kime waza», інакше ваша техніка не буде мати найголовнішого – енергії наповненості та концентрації. Техніка без «kime», як оркестр без музики. Так, у вас є інструмент, ви знаєте ноти, але якщо не вмієте витягувати музику з вашого інструмента, тоді навіщо все це?
Увага! Навчати людину ударній техніці самозахисту потрібно і можна одразу. Але навчати техніці кидків, поки людина не «обкаталася» на падіннях і самострахуванні до стану «кулі», безглуздо і небезпечно для її здоров’я. Тому, перш ніж навчитися виконувати кидкові техніки, навчіться правильно падати.

Кидкова техніка

Сплав кидкової і ударної техніки – це те, що відрізняє і вирізняє рукопашний бій Ніппон Кемпо не тільки серед східних єдиноборств, а й з усіх систем рукопашного бою. Уміння правильно поєднувати удари і кидки дає в сутичці величезну перевагу перед будь-яким, навіть дуже добре підготованим супротивником. Кидкова техніка дуже ефективна проти стандартної ударної техніки, а ударна техніка – проти борцівських прийомів. Кидки у Ніппон Кемпо – це не просто майстерність або, тим більше, набір прийомів, це – перевага над супротивником!