Від редакції:
В Україні є надзвичайно багато природних дивовиж. Долина нарцисів і долина тюльпанів змагаються між собою. Куди там тій Голландії…

Якщо б комусь захотілося у ці напружені, навіть стресові дні побувати на природі, відчути свіжий подих весни і помилуватися долиною тюльпанів – для цього не обов’язково їхати у далеку Голландію. Виявляється, що справжня, автентична долина тюльпанів є всього за тридцять кілометрів від Львова. І вона куди цікавіша за штучно насаджені долини у європейській «тюльпановій» країні, бо створена не людською рукою, а самим Творцем.
Долина диких тюльпанів знаходиться біля села Надітичі Миколаївського району на Львівщині, у заплаві між річками Дністер і Рибниця. На відміну від закарпатської долини нарцисів, яка більше відома і «розкручена», про цю місцину знають далеко не всі мешканці Львівщини, не те що всієї України. А у ці квітневі дні вона справді вражає. Й за кілька десятків метрів від міжнародної траси Львів – Чоп можна потрапити у справжню казку, де на одному квадратному метрі спинаються з-під землі десятки тендітних бордових квіточок з похиленими додолу голівками. Оскільки в диких тюльпанів такий захисний колір, ця долина так не кидається у вічі здалеку, як з білими нарцисами, але, підійшовши ближче й увібравши в себе цей перший запах весни, відчуваєш  якийсь дивний спокій  і умиротворення…
Дикий тюльпан або рябець великий – рідкісна рослина, занесена до Червоної книги. Цвіте вона на початку і всередині квітня. Від звичайного тюльпана відрізняється меншими розмірами. Поміж бордовими дикими тюльпанами трапляються й білі, жовті, світло-рожеві, білі в горошок, але такі квітки – справжня рідкість.
Вважається, що батьківщиною тюльпанів є Персія, а перші письмові згадки про цю квітку з’явилися в ХІ-ХІІ століттях в рукописній Біблії. У древніх літературних персидських творах цю квітку називали «дюльбаш», бо так на Сході називався головний убір, який формою нагадував цю квітку. Квіти тюльпанів дуже любили турецькі султани. Їхні сади засаджували цілими килимами цих квітів, а під час нічних бенкетів на ці обширні клумби запускали черепах із прикріпленими до панцирів запаленими свічками. Ці блукаючі вогні поміж клумбами тюльпанів справляли сильне враження на гостей.
Один персидський поет писав, що ця «красива квітка не має запаху, як павич – пісень, проте тюльпан прославився чудовими пелюстками, а павич – незвичайним пір’ям». Як і багато інших квіток, тюльпан теж має свою легенду, і вона розповідає про те, що саме в бутончику тюльпана знаходиться щастя, але ніхто не міг до нього добратися, оскільки бутон не розкривався. Та все ж одного разу цю квіточку взяв до рук маленький хлопчик і тюльпан сам розкрився. Чиста дитяча душа, безтурботне щастя і сміх дитини відкрили бутон…
Мовою квітів тюльпан означає признання в коханні, і про це теж розповідає легенда. Персидський цар Фархід був закоханий до безтями у прекрасну дівчину Ширін, мріяв про щасливе життя з нею, але його суперники й недоброзичливці пустили чутку, що нібито дівчину вбили. Ошелешений цим горем Фархід погнав свого коня на скели і розбився на смерть. І саме в цьому місці, де кров нещасного принца полилася на землю, виросли яскраві тюльпани …
Саме перси окультурили дикий тюльпан, і звідти він поширився по Малій і Середній Азії. У ХVІ столітті в Туреччині уже було відомо майже триста сортів тюльпанів. Європейці познайомилися з цією квіткою через Візантію. Тюльпани розводили на королівських дворах, і ця квітка стала символом багатства і знатності, їх почали колекціонувати. Відомо, що великими поцінувачами тюльпанів були Рішельє, Вольтер, австрійський імператор Франц ІІ, французький король Людовік ХУІІІ.
У «країну тюльпанів» Голландію перші екземпляри «Tulipa gesneriana» потрапили в 1570 році, й цією квіткою захопилася вся країна. Так що дехто помилково вважає Голландію батьківщиною тюльпанів. Там тепер це великий окультурений бізнес, з якого країна живе.
Ми ж біля Львова маємо унікальну долину диких тюльпанів, таких, якими ці квіти були тисячі років тому. Й долина ця теж дика. Тут відсутня туристична інфраструктура, рослини не охороняють. Якщо перше не завжди йде на користь такій автентичній природі, то про охорону цієї квітки варто б подбати. Нині будь-хто може прийти і вирвати ці тендітні квіточки. Час від часу вони з’являються на львівських базарах. А даремно: дикий тюльпан дуже швидко в’яне, то ж поки природоохоронцям та іншим відповідальним структурам до захисту долини ще руки не дійшли, львів’яни у мережі Facebook уже самі проявляють певну активність для захисту диких тюльпанів.
Вони  закликають не купувати цих квітів, присоромлювати продавців і вести з ними роз’яснювальну роботу, а кому вже дуже потрібні гроші – давати так, а квітів не брати… І вкотре слід пояснювати місцевим селянам, що не можна палити на цих унікальних луках траву (а вони це роблять кожної весни – щоб краще росло сіно). І там, де суха трава не випалена, дикі тюльпани ростуть краще. Щоб переконатися у цьому – варто поспішати до заплави Дністра і Рибниці. Вік дикого тюльпана короткий – якихось два тижні.

Фото Йосипа Марухняка
Автор: Надія Пастернак
Джерело: http://vgolos.com.ua