Танці біля малої сцени

Цьогорічний фестиваль мабуть було б доречніше назвати не «Трипільське коло. Вода», а «Трипільське коло. Злива». Хоча злива була менш потужною, ніж у 2011 році, однак чималу кількість потенційних гостей вона налякала – синоптики вперто пророкували грозу на всі 4 дні фестивалю, і мали рацію в 50% прогнозу.

Зі зливи фестиваль і почався – тож на перший день приїхали тільки найвитриваліші. Цьогоріч «підвели» навіть організатори курсів – більшість наметів у четвер тільки зводилися.
Потішили своєю витривалістю йоги – протягом цілого дня на їхньому майданчику всі бажаючі могли запросто скрутитися в три погибелі під керівництвом досвідченого тренера.
В сусідньому наметі тестували ауру – черга була доволі величенькою. В іншому наметі пропонували навчитися готувати китайські харчі. Традиційну глиняну піч тільки починали зводити, а от традиційна еко-хатка в четвер вже була «при параді».
Велику сцену звели тільки в п’ятницю, а в четвер всі, хто хтів щось послухати і потанцювати, мусіли вдовольнятися малою. Щоправда, музику там вигравали досить непогану, тож ніхто не скаржився.
Позитивом є й те, що цьогоріч, на щастя, обійшлося без трагічних випадків.  Всі були живі й здорові, і мали можливість побавитися від душі – і помилуватися на просто чудові краєвиди.

З соломою була морока: спочатку знайди, потім принеси, а потім ще й спробуй зберегти її сухою!	Зігнутися в три погибелі змогли далеко не всі, однак всі намагалися!