Від редакції:
Вранці в п'ятницю, 15 лютого, в Челябінській області Росії впав метеорит. Відразу після Дня закоханих людство очікувало похмілля: ми в цьому світі не одні, в будь-який момент до нас можуть завітати гості, і не факт, що ми переживемо їхній візит…

У п'ятницю, 15 лютого, о 05:20 жителі низки регіонів Уралу спостерігали політ боліда - вогняної кулі з довгим хвостом диму. Падіння завершилося яскравим спалахом і потужним вибухом. У Челябінську, який був близький до епіцентру, ударною хвилею було пошкоджено будівлі, вибито близько 200 тисяч квадратних метрів скла, близько 1,2 тисячі осіб звернулися за медичною допомогою.
За припущенням вчених, челябінський метеорит розколовся в атмосфері на кілька десятків великих уламків.
Фахівці NASA скорегували за новими даними розрахунки параметрів космічного тіла, що впало в районі Челябінська, і дійшли висновку, що цей об'єкт був значно більший, а викликаний ним вибух значно потужніший, ніж вважалося раніше - 0,5 мегатонни, що в 30 разів більше від потужності ядерної бомби, підірваної в Хіросімі.
Ці оцінки були зроблені завдяки додатковим даним, отриманим з п'яти інфразвукових станцій, одна з яких розташована на Алясці, за 6,5 тисячі кілометрів від Челябінська. Інформація зі станцій свідчить, що політ боліда з моменту входу в атмосферу до руйнування тривав 32,5 секунди.
Спочатку пошуки небесного тіла не давали жодних результатів. Пошуки велися в озері Чебаркуль, що за 1 км від однойменного міста, в районі села Звягіна (Чебаркульський район) та села Куваші, під Златоустом.
Однак 17 лютого науковці Уральського федерального університету (Єкатеринбург, Росія), які брали участь у пошуку осколків метеорита, офіційно оголосили про виявлення метеоритної речовини.

З лабораторії в Інтернеті провели трансляцію, показавши знайдені шматочки небесного тіла: це скалки чорного кольору розміром до 1 см, передає ИТАР-ТАСС. На екрані було видно три монітори комп'ютерів із зображенням метеорита, а також невеликий фрагмент темної речовини.
«Експедиція УрФУ привезла в університет уламки речовини, знайдені під Челябінськом. Наукрвці повідомляють, це той самий метеорит», - йдеться в повідомленні в Twitter «Новини УрФУ».
Як зазначають фахівці, позаземна природа осколків підтверджена хімічними дослідженнями. Крім того, стало відомо про намір науковців назвати метеорит на честь озера Чебаркуль.
«Ми буквально щойно закінчили дослідження, ми підтверджуємо, що частинки речовини, знайдені нашою експедицією в районі озера Чебаркуль, справді мають метеоритну природу. Цей метеорит належить до класу звичайних хондритів, це кам'яний метеорит зі вмістом заліза близько 10%. Швидше за все, йому буде присвоєно назву «метеорит Чебаркуль», - заявив член комітету РАН з метеоритів Віктор Гроховський.
Тим часом фахівці стверджують, що челябінський болід при вибуху розділився на мільйони дрібних частин, які могли подолати атмосферу. Науковий співробітник астрономічної обсерваторії «Ка-Дар» Станіслав Короткий повідомив, що радіус розльоту частинок – приблизно 100 квадратних кілометрів. За його словами, мікроскопічних частинок, які розносив вітер, можуть бути мільйони, передає Life News.
І справді, місцеві жителі почали знаходити поруч зі своїми будинками дивні чорні камінці, схожі на уламки космічного об'єкта, зазначає видання.
Як виявилося, вже є і охочі купити цінні осколки. Дійсний член Російського товариства любителів метеоритики Дмитро Качалін повідомив, що вже дві людини залишили заявку на купівлю челябінського метеорита. Що менше відшукають уламків, то дорожчим буде метеорит.
Народні умільці майже відразу намалювали купу фотожаб на тему метеорита.

Одна в даному випадку гумор – крізь сльози. Челябінськ – стратегічно важливий оборонний центр Росії. Метеорит трошки помилився – а міг би поцілити прямісінько в легендарний завод «Маяк», на якому роблять російські атомні бомби. (У 1957 році на цьому заводі вже була масштабна аварія з потужним викидом радіації).  Його швидкість була в півтора рази більшою, ніж швидкість американських стратегічних ракет. У районі Челябінська зосереджена велика кількість військових об'єктів, хімічних і ядерних заводів,  наслідки могли би бути справді катастрофічними. Однак російська система ППО навіть оком не зморгнула.
Як то кажуть, тонкий натяк «згори»…
Між іншим, летів той натяк теж з цікавого місця.
Фінські науковці з проекту про радіозондування атмосфери KAIRA визначили радіант Челябінського боліда - місце на небесній сфері, звідки, з точки зору земного спостерігача, летіло космічне тіло. Як з'ясувалося, це місце знаходиться в сузір'ї Пегаса, повідомляється на сайті проекту http://kaira.sgo.fi.
(До речі, на цьому ж сайті є інформація, що дещо менший метеорит пролетів 11 лютого над населеним пунктом Булгаково Уфімського району в РФ. Шанувальники теорії синхронічності і випадкових збігів мають над чим поміркувати…)
У цей же день, 15 лютого, ввечері, за 27 тисяч кілометрах від Землі пролетів астероїд 2012 DA14, тому відразу виникли припущення про зв'язок цих двох подій. Проте астрономи заявляли, що це два різних космічних тіла, ніяк не пов'язані між собою. Це підтверджують і розрахунки, виконані фахівцями KAIRA, які займалися радіолокацією астероїда.
«Астероїд 2012 DA14 наближався до Землі з півдня, пролетів повз Землю та пішов на північ. Однак Челябінський болід прийшов з іншого напрямку, з точки зору спостерігача, що знаходиться в місті, його радіант був вище і лівіше висхідного Сонця», - йдеться в повідомленні.
За оцінками фінських науковців, радіант Челябінського боліда мав пряме сходження (довгота на небесній сфері) 22 години і нахил (широта) - +20 градусів. Ця точка знаходиться в сузір'ї Пегаса, правіше сузір'я Лебедя.

Загроза згори
Найімовірніше, челябінський болід був діаметром понад 10 м. Падіння такого об'єкта на Землю відбувається, за словами фахівців, раз на сто років.

Раніше великі метеорити, як, наприклад, Тунгуський, падали в незаселеній місцевості. Навіть зараз більшість метеоритів падає кудись в океан або в вічну мерзлоту Арктики або Антарктики.
За даними МВС Німеччини, Німеччина в даний момент не підпадає під метеоритну загрозу, пишуть ЗМІ країни. Представниця МВС заявила, що в атмосферу щотижня потрапляє «космічне сміття», останнім часом по 60-80 т на рік. Вона визнала, що небезпеки падіння супутників і метеоритів можна уникнути, проте ситуація постійно відстежується відповідним кризовим центром. Видання нагадує, що «у квітні 2002 року над Баварією помітили незвичайно світлу вогненну кулю. Пізніше було знайдено кілька уламків майже 6-кілограмового об'єкта, названого за місцем появи Нойшванштайнським метеоритом».
Як показали події в Челябінську і подальше проходження астероїда 2012 DA14 всього за 27,6 тис. км від Землі, найбільша небезпека походить від малих тіл, які можуть опинитися на орбіті нашої планети зовсім несподівано. Космічні агентства вивчають плани зі зміни траєкторій космічних об'єктів. Кроком вперед може стати і створення наземного телескопа з підвищеною чутливістю і з більш широким кутом огляду. Але також необхідна політична воля для здійснення подібних досліджень, але її досі немає.
Науковці сподіваються, що челябінський метеоритний дощ - це гучний сигнал тривоги, який спонукає людство вжити заходів, пише кореспондент The Los Angeles Times Сергій Л. Лойко. «Випадок у п'ятницю переконливо продемонстрував, якою вразливою стала сучасна технологічна цивілізація», - сказав в інтерв'ю Володимир Липунов, завідувач лабораторії космічного моніторингу (МДУ).
«Цей метеор вас не зачепив, але наступний уже на підході», - так назвав свій коментар Білл Макгвайр - цей науковець читає в Університеті Північної Кароліни (США) курс «Геофізичні та кліматичні ризики». Росіяни, які постраждали від недавнього вибуху метеорита, увійдуть в історію, зауважує він на сторінках The Times. Це перший відомий випадок, коли від падіння «космічного сміття» постраждала велика кількість людей, пояснює автор. Правда, він тут-таки нагадує про Тунгуський метеорит 1908 року: «Якби він падав на тій же широті всього на 4 години пізніше, то стер би з лиця землі Петербург».
Експерт переконаний: по-перше, земна атмосфера не може захистити нас від серйозних зовнішніх загроз. По-друге, Земля рано чи пізно знову зіткнеться з масивним астероїдом - «на зразок того, який 65 млн. років тому вбив динозаврів». «Армагеддон не скасовується, а лише відкладається», - підсумовує фахівець.
Найнебезпечнішим, зокрема, вважається астероїд Апофіс 99942, який пролетить на дуже небезпечній відстані від Землі у 2029 році. Діаметр цього астероїду - півкілометра, а вага - 46 мільйонів тонн.
«Якщо він впаде на Землю, катастрофа, що колись винищила динозаврів, видасться дитячою забавкою», - кажуть дослідники NASA і попереджають, що готуватися до «війни» з астероїдом та його «братами» потрібно заздалегідь, тобто вже зараз.
За словами співробітника NASA Ліндлі Джонсона, для детального вивчення поведінки астероїдів та стеження за ними, у космос необхідно запустити ще один потужний телескоп, оскільки Hubble один не справляється з таким обсягом роботи.
«Більшість астероїдів мають складні орбіти і більша частина їхнього шляху пролягає у космосі далеко від Землі. Тому спостерігати за ними потрібно з далекої відстані», - додає Джонсон.
За його словами, такий телескоп слід розмістити не навколоземній орбіті, а на орбіті Венери, однак, такий проект для NASA коштуватиме 1,1 млрд. доларів, яких наразі немає.
Загалом в NASA намагаються розробити єдине рішення для боротьби з астероїдами та захисту планети у разі їх непередбачуваної поведінки.
Тільки за останні три роки було висунуто дві фундаментальні ідеї боротьби з астероїдами. Одна з них - встановити на навколоземній орбіті лазери та обстрілювати «ворогів», а інша - зупинити Апофіс за допомогою так званого гігантського сонячного вітрила.
Як пояснює автор ідеї, професор з Університету Циньхуа в Пекіні, Шенпін Гонг, прикріпивши сонячне вітрило завширшки 500 м до Апофіса за рік до його зустрічі з гравітаційною ямою біля Землі і використавши його як буксир, вчені відхилять траєкторію астероїда на достатню величину, щоб уникнути небезпеки.
Зазначимо, занепокоєні науковці наголошують, хоч імовірність катастрофи примарна, проте, водночас, досить велика.
За їхніми словами, якщо Апофіс все ж вріжеться в Землю, наслідки зіткнення будуть масштабними, тому діяти вони починають вже зараз.
В Сонячній системі налічується близько 4700 більш-менш великих астероїдів, які можуть становити небезпеку для нашої планети.

З історії метеоритних дощів

Близько 360 млн. років тому в південну частину Австралії врізався метеорит діаметром до 20 км. Для нашої планети це стало одним з найсерйозніших астероїдних випробувань за всі 4,5 млрд. років існування, пише CyberSecurity.ru.
Цей метеорит – разом з кількома супутніми факторами – спричинив на Землі масове вимирання видів.
Зона контакту астероїда розташована в австралійському Східному басейні Уорбертона. За словами геолога і професора Інституту планетарних наук при Національному університеті Австралії Ендрю Гліксона, зараз під даним басейном все випалено приблизно на 4 км углиб.
«У минулому цей астероїд мав дуже значну дію на планету. Удар від цього метеорита - третій за потужністю зі всіх, що раніше були виявлені на нашій планеті», - говорить Гліксон.
Згідно зі статтею в науковому журналі Tectonophysics, австралійські фахівці досліджували близько 200 зразків порід зі Східного басейну Уорбертона, у тому числі і ті, що залягають на глибинах в сотні метрів, і виявили значну компресію порід, сліди сейсмічних хвиль і підземних сеймо-аномалій, викликаних ударом.
«Це була дуже значна подія в історії нашої планети, адже значна частина астероїдів не перевищує в діаметрі і сотні метрів», - говорить Гліксон.
Судячи зі слідів удару, перш ніж врізатися в поверхню планети, астероїд розколовся надвоє, або в басейн ударили два астероїди з невеликим тимчасовим проміжком. За розрахунками фахівців, удар був такої сили, що його наслідки призвели до землетрусів на іншій частині Землі.
На роль вбивців динозаврів претендують ще кілька метеоритів.
Зокрема, канадійці впевнені, що 25-кілометровий кратер, виявлений на острові Вікторії (Канадський арктичний архіпелаг), утворився в результаті метеоритного дощу, що і погубив динозаврів.
Науковці зі Саскачеванського університету (Канада) помітили кратер, пролітаючи над островом на вертольоті близько двох років тому.
«Виявити на поверхні землі невідомий науці кратер такого розміру було вкрай несподівано. Ми робили карту цієї місцевості, виконуючи завдання Канадського агентства з природних ресурсів», - сказав один з авторів відкриття Брайан Пратт.
Зібрані за наступні два роки дані підтвердили гіпотезу про космічне походження виявленої форми рельєфу.
Вік кратера, який вчені назвали на честь Принца Альберта, становить від 130 до 350 мільйонів років.
Вчені вважають, що це слід падіння одного з тих метеоритів, які змінили клімат планети і погубили динозаврів.
Справжній розмір визначити складно, оскільки протягом мільйонів років ерозія могла сильно спотворити цю форму рельєфу. За розрахунками, кратер утворив метеорит діаметром близько 5 км, що впав на Землю.
За припущенням вчених, динозаври вимерли 65 мільйонів років тому через цілу серію метеоритів, які бомбардували Землю протягом тисяч років.
А ще у 2010 році міжнародна група дослідників зробила висновок, що причиною загибелі динозаврів був удар величезного астероїда, енергія якого в мільярд разів вища за вивільнену під час вибуху атомної бомби над Хіросімою. Кратер Чиксулуб, що залишився від удару, розташований на території мексиканського півострова Юкатан, має 180 км в діаметрі й оточений круговим розломом порід на 240 км.

P. S. Ну і після роздумів над сумною долею динозаврів – трошки гумору. Тиждень тому газета «Час і Події» писала, що людям, котрі керують Україною, здалося б послати «інструкцію згори»…

За матеріалами інтернет-джерел
Марина Олійник