Від редакції:
Поки дорослі не можуть дати раду з країною, діти запросто вирішують найскладніші завдання – від побудови вітряка, котрий би забезпечив рідну хату електрикою, до чарівних матеріалів, котрі зрощують переламані кістки…

У Київському палаці дітей та юнацтва відкралася виставка науково-технічних розробок школярів «Майбутнє України», яка представила 21 регіон України: загалом– 100 робіт учнів 8– 11 класів, а також– студентів професійно-технічних училищ та вишів. Експерти зазначають, що рівень та якість виконаних робіт за останній рік значно зріс, і не дивно: цього року Мала академія відкрила «вікно» у Європу– 20 найкращих дитячих робіт побували на виставках дитячого винахідництва в Женеві та Парижі, пише Оксана Миколюк, газета «День».
Українськими винахідниками зацікавилися закордонні колеги, тож намітилася співпраця. Досягненнями Малої академії Наук може пишатися Президент Академії наук України Борис Патон, якому 27 листопада виповнилося 84 роки. Також нещодавно Мала академія наук разом із Національним університетом «Київський політехнічний університет» почали співпрацювати з київськими та кіровоградськими дитячими дошкільними закладами – починаючи з дітей трьох- чотирьох років, і вже навіть є результати– торік відбулася виставка винаходів дітей цього віку.
Кожна робота, показана в Палаці дітей та юнацтва, ґрунтується на науковій та експериментальній базі, містить власні дані дослідів, спостережень, пошукової роботи, а також– посилання на наукові джерела: представлені роботи вже пройшли апробацію на районному та обласному рівнях. Діти-винахідники працюють при лабораторіях українських вишів, академічних та прикладних інститутів.
– У нас працює дуже серйозне журі, яке відбирає кращі роботи, котрі ми преміюємо (1 тисяча гривень). Окрім того при Малій академії наук працює центр підтримки інтелектуальної власності й центр захисту авторських прав. Ми допомагаємо дітям отримати матеріали для отримання авторського свідоцтва, отримати патент на свій винахід. Щороку 30– 40 дітей отримують свідоцтва,– говорить президент Малої академії наук Станіслав Довгий.– 100% цих дітей стають студентами, продовжуючи свої дослідження в рамках курсових, дипломних робіт. Далі діти йдуть у науку... Окрім того, ми щороку проводимо аукціон ідей: різні організації, зацікавлені у впровадженні наших винаходів, беруть участь у цих аукціонах– вивчають наші матеріали, запрошують дітей до співпраці. Можу навести приклад: учениця 11 класу гімназії «Домінанта» Фаділа Блалі отримала патент на новий матеріал для використання при переломах кісток– він їх зрощує, є екологічно чистим... Також зараз діти дуже активно створюють програми і прилади для методичної роботи учнів у класі. Багато з цих розробок впроваджені у школах, де діти навчаються. Наприклад, Галина Федоренко, учениця 9 класу Білоцерківської школи, розробила інтерактивну програму– «Пригоди домовичка Кузі». Програма дозволяє дітям навчитися рахувати, писати, читати, співати.
Як розповіла «Дню» винахідниця Галина Федоренко, до створення програми її підштовхнула мама– вчитель початкової школи, яка часто говорила, що діти неохоче навчаються. Тож в першу чергу програма мала зацікавити дітей.
– У 1-2-х класах дитина починає тільки вникати в комп’ютерні програми, і для неї цікаво працювати з комп’ютером– самій чи з допомогою дорослого. Потім ми почали розглядати зміст програми– чому навчати дітей. Вирішили, що в першу чергу потрібно розвивати творчість, навчити мислити. Я придумала багато тем для навчання, вдосконалюю напрями (це і логіка, і мова, і мистецтво). Основне– розвивати творче мислення. За цією програмою можна навчатися й колективно, й індивідуально– в залежності від технічних можливостей,– сказала Галина Федоренко.
Також особливу увагу присутніх привернув екзо-скелет МARC другокурсника Київської політехніки, випускника МАН Антона Головаченка.
Антон працював над екзо-скелетом, який відновлює функції організму людини, майже рік. Головна його мета– дати людям з обмеженими можливостями радість руху.
Як зазначив автор розробки, за допомогою цього скелета «можна перемогти усі болячки». В тому числі– змусити рухатися паралізовані кінцівки (винахід проходив апробацію на хворих дітях ОХМАТДИТу). Суть винаходу в тому, що в «скелет», який одягається на людину, вмонтовані серводвигуни (або нейродатчики), які відповідають за певну функцію в організмі. Наприклад, за рух кінцівок. Якщо за допомогою датчика активізувати ці серводвигуни, то хворий зможе рухати паралізованою рукою.
«За допомогою датчиків серводвигуни починають за командою працювати. Якщо людина натиснула на перший датчик, м’яз скоротився разом з рукою ? вона піднялася», ? пояснює молодий розробник.
Серед відзначених журі винаходів– роботи в альтернативній енергетиці, в системі робототехніки (діти «придумали» екологічних роботів, які можуть працювати в умовах радіоактивних забруднень, а також– у надскладних підземних роботах). Кілька робіт представлені в альтернативних видах ресурсозбереження, одна з яких була представлена в Парижі (система управління сонячними батареями). Діти-переможці отримали з рук президента Малої академії наук патенти на свої відкриття, від спонсорів– призи, також їх пообіцяли в подальшому преміювати зарубіжними поїздками.
Учень 11 класу технічного ліцею Запоріжжя Ілля Ліпкін став одним із 100 запрошених на виставку науково-технічних розробок «Майбутнє України» за свій проект «Автоматизована система виявлення тріщин на поверхні та комплексна оцінка їхніх характеристик» (напрям– матеріалознавство та перспективні технології).

Їхній мозок працює інакше
Після спілкування із учасниками виставки, переконалася: мозок цих дітей працює інакше, ніж у їхніх «звичайних» однолітків: вони вміють побачити проблему, здатні сформулювати її суть та запропонувати розв’язання за допомогою наукового інструментарію, пише Тетяна Моісеєва в газеті «Урядовий кур’єр».
Ось, скажімо, що зробила б більшість із нас у приватному будинку з великим господарством, на обслуговування якого доводиться витрачати багато електроенергії? Хтось сплачував би рахунки, хтось шукав би способи «підкоригувати» роботу лічильника. А скільки відсотків господарів здатні розв’язати проблему так, як десятикласник Володя Лучанінов?
– Спочатку ми зробили просту вітроелектростанцію зі звичайним генератором, оскільки в нас дуже велика садиба й багато коштів йшло на роботу насосної станції. Потім з батьком та науковим керівником вирішили виготовити теплоенергетичний вітряк. Тепер він обігріває нам хату, а може й теплицю. Уже й патент маю. Ось,– лаконічно пояснив високий худорлявий Володя, котрий живе з татом і мамою в селі Семенівка Запорізької області.
Вітрова електростанція одинадцятикласника Богдана Дацюка має дугоподібні лопасті, завдяки чому створюється опір повітря і навіть за слабкого вітру розвиваються швидкі оберти самого генератора. Потужність його електростанції– один кіловат за годину, що дає змогу освітити 4 – 5 кімнат. А ровесник Богдана Іван Селезньов розробив ультразвуковий прилад для орієнтації людей із вадами зору.
Практичний і технічний підхід до винаходів вражав не тільки пересічних відвідувачів виставки, а й професорів і науковців. До прикладу, десятикласник Владислав Болкуневич із Сум розробив свій проект сонячної електростанції на основі ефекту Гаффа. Аналогів їй ще немає у світі, хоча переваги використання саме такої системи очевидні. «У світі ще не використовують ефект Гаффа для отримання електроенергії, здебільшого поширені електростанції баштового типу. Ця система краща, оскільки відразу відбувається перетворення енергії носія в кінетичну енергію, виключаючи етап перетворення теплової енергії», ? розповів винахідник. На його думку, питання пошуку альтернативних недорогих джерел енергозабезпечення нині дуже актуальні, тому розробка має перспективи.
Олександр Козлов із Запоріжжя придумав, як зробити вивчення законів електромагнітної індукції цікавим для учнів за допомогою… іонольоту: «Під дією великої різниці потенціалів над іонольотом відбувається розрідження повітря, а під ним ? згущення. Таким чином, іоноліт ніби спливає у повітря».

«Я вперше відчув себе серед своїх»

	Екзоскелет «MARC», створений Антоном Головаченком, дає можливість рухатися людям із обмеженими можливостями

– Обдаровані підлітки з вищим рівнем розвитку зазвичай перебувають у дещо дискомфортному становищі з-поміж однолітків,– каже директор Національного центру «Мала академія наук» Оксен Лісовий.– І коли приїжджають на такі виставки, часто кажуть: «Я вперше відчув себе серед своїх».
Виставка зібрала майже сотню винахідників з усієї України. За словами заступниці директора Наукового центру Тетяни Пещеріної, загалом понад 60% «манівців»– жителі сіл. Найбільше перспективних проектів у царині енергозберігаючих і комп’ютерних технологій. Розвивається новий напрямок– матеріалознавство.
Віталій Доценко з Луганщини майже рік працював над приладом, що перекриває доступ до газової магістралі у разі несплати за газ.
– Бачите: засвітилися червоні світлодіоди. Це означає, що газова магістраль перекрита,– пояснює він кореспондентові «УК».– Але якщо людина вставляє до спеціального отвору пластикову картку, з якої було здійснено оплату, прилад розблоковує газову магістраль. Тут є 18-годинний таймер, що потрібен на випадок, якщо в мережі немає напруги. Тоді прилад переходить на внутрішнє резервне живлення.
Є газосенсор, який у разі витоку газу дає сигнал для перекриття магістралі. Тоді вмикається звукова та світлова сигналізація й прилад зможе ввімкнути вже тільки фахівець із газової служби.
Тендітна білявка Наталя Погасій винайшла унікальний математичний конструктор, що виготовлений із ламінованої плівки та липучки. Він призначений передовсім для уроків стереометрії у старших класах, оскільки часто діти не здатні уявити фігури. Конструктор можуть використати й архітектори для створення макетів будівель чи навіть батьки маленьких дітлахів– для розвитку своїх чад.
На сьогодні реалізують два проекти щодо закордонної освіти юних вчених. Наступного року перша група від’їжджає на навчання до розташованої в Геттінгенському університеті лабораторії XLab, очолюваної Евою-Марією Неєр– дружиною Нобелівського лауреата Ервіна Неєра.

Стаценко Юлія розробила глобальну систему управління транспортом

Наукова школа для «манівців» відкрилася й у ЦЕРНі. За словами Оксена Лісового, таке стало можливим завдяки високому рівню українських педагогів-фізиків, котрі кілька років поспіль їздили до Європейського центру з ядерних досліджень на навчання: «Це наша кінцева мета. Не закордонні виставки чи конкурси, а саме навчання в європейських лабораторіях, де діти змогли б почерпнути додаткові знання». І додає: «Коли починаєш щось робити, гроші обов’язково знаходяться».
Виникає старе-нове запитання: а що далі? Чи повернеться до України після навчання в провідних лабораторіях світу молода українська еліта? Які перспективи чекають на цю молодь у рідній державі, де нині некомфортно ні для молодих, ні для зрілих інтелектуалів?
– На сьогодні міграцію талановитої молоді не варто сприймати як проблему,– вважає Оксен Лісовий.– Якщо нам вдалося знайти дитину, зберегти її інтерес до наукової діяльності, дати їй потужні знання, розвинути креативність, а вона поїхала працювати до європейської лабораторії,– це не страшно. Набагато гірше інше: якщо ми не створили умови, щоб талановита дитина пішла в науку. Поїдуть працювати до ЦЕРНу– слава Богу. Вони пропагують Україну. І коли в Україні для науково розвитку створять сприятливі умови, вони повернуться.
З точки зору педагогічної складової, тобто з точки зору навчання дітей, створення стимулів для самовдосконалення функцію Малої академії наук виконують цілком успішно. Проте яка структура виконає іншу функцію й створить умови, щоб справді навіть після навчання, приміром, у ЦЕРНі українські науковці поверталися в Україну? Вже багато років це питання, стратегічно важливе для інноваційного розвитку будь-якої держави, лишається відкритим.
Станіслав ДОВГИЙ, президент МАН, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент НАНУ:
– Нині в системі освіти намітилася серйозна криза. Це стосується не лише України, а й світу загалом. Швидкий розвиток науки й технологій створює нові можливості зокрема й для дітей раннього віку. Це змінює, можливо, навіть на генетичному рівні внутрішню структуру людського розуму. Йдеться про те, що сьогодні школярів важко зацікавити шкільними уроками. Вони фактично «відсиджують» заняття, аби після уроків зайнятися улюбленою справою. В когось це, наприклад, комп’ютерні ігри. Цю тенденцію відстежили 1995 року європейські організації, що займаються аналітичним дослідженнями в освіті. Помітили, що кількість абітурієнтів, що вступають на спеціальності, пов’язані з математикою, фізикою, іншими точними науками, зменшилася до 70%. Діти припинили цікавитися наукою й перейшли на правові та економічні спеціальності.
Зрештою, наукова та освітня еліта дійшла висновку, що найбільш ефективною є система наукової освіти, яка базується на допитливості. Нині вже десятки тисяч педагогів з усього світу проводять експерименти, розроблено багато програм. Цей експеримент триває понад 10 років і нині більшість провідних педагогів світу погоджуються, що слід розвивати природну допитливість дитини, давати їй не готовий матеріал, а створити такі умови, щоб вона сама дійшла до тих чи тих висновків.
Ми в Малій академії наук також прийшли до того, щоб створити для дитини можливість займатися тим, що їй цікаво. Справжня освіта має два крила– шкільна й позашкільна. Нам вдалося відновити створену в 30-х роках минулого століття Малу академію наук. Десять років тому починали з того, що мали 8 тисяч дітей та 10–12 спеціальностей. Нині в нас навчається понад 300 тисяч дітей за 60-ма напрямками.

Джерело: «День» , «Урядовий Кур’єр» , man.gov.ua