Від редакції:
Говорити з дитиною – важливе і потрібне зайняття. От тільки які теми і коли починати обговорювати?

Спілкування з рідними служить для малюка єдиним джерелом, яке збагачує дитячу свідомість, визначає процес формування особистості. Як же розмовляти з немовлям, з чого почати перше в його житті спілкування?
Тільки в процесі спілкування дитина навчиться користуватися рідною мовою, пізнавати навколишній світ, закріплювати ці знання в слові. Тепер спробуймо відповісти на питання, що цікавлять багатьох: як же допомогти дитині опанувати мову, як і про що говорити з немовлям? Для цього нам необхідно розглянути по порядку всі періоди розвитку дитини.

Період до народження дитини
Фізіологи встановили, що ще до моменту народження у плоду відбувається формування всіх видів чутливості, м’язового апарату і т.д. Йде процес дозрівання нервової системи. А найбільше схильний до негативних впливів мовний центр. Дитина в утробі матері живе - вона чує звернені до неї та інших людей слова, музику, спів. Розмовляйте з малюком, скажіть йому, що його народження дуже чекають, його люблять.
А тепер зупинимося детальніше на тому, якими можливостями володіє немовля, чому може навчитися після народження.

Період новонародженості (перші 3-4 тижні життя)
Перший крик при появі дитини на світ свідчить про те, що маленька людина зможе навчитися добре говорити. Доглядаючи за цим крихітним створінням, розмовляйте, ведіть “бесіди” з ним, ніби малюк добре вас розуміє, ставтеся до нього, як до зацікавленого співрозмовника, партнера по спілкуванню, незважаючи на те, що з боку малюка спілкування відсутнє. Будьте впевнені, дитина вас чує і намагається зрозуміти. Заколисуючи на руках і в ліжечку, заспівайте колискову пісеньку.

2,5-3 місяці
Збільшується тривалість неспання. На цьому етапі дуже велику роль у розвитку дитини відіграє формування зорових і слухових орієнтовних реакцій. Складається так звана ситуативно-ділова форма спілкування.
Як же повинна спілкуватися мама з немовлям на цьому етапі його розвитку?
У моменти неспання організуйте заняття з найпростішими іграшками - брязкальцями, дзвіночками, тривалістю 1-3 хв. На цьому віковому етапі дитина починає вимовляти перші в своєму житті звуки, їх називають гуканням, вони виникають при проголошенні звуків “ги”, “кхи”. Поява їх тішить батьків, оскільки вони є підготовчим етапом подальшого освоєння звуків рідної мови. Продовжуйте вчити малюка прислухатися до розмови, повертати голівку на звук. Для цього ніжно і співучо розмовляйте з ним, використовуючи ласкавий і веселий тон.

3-6 місяців життя
На цьому етапі батькам варто зауважити: мовні реакції стають для дитини засобом емоційного спілкування (комунікації). Зробіть спілкування з дитиною взаємним, щоб воно мало двосторонній характер. Вчіть малюка наслідувати вашу мову. Вимовляйте ті звуки, які малюк вже засвоїв, щоб дитина змогла повторити їх знову і знову. Необхідно, щоб вона бачила ваше обличчя, вашу міміку і артикуляцію, тобто стежила за рухами губ і дивилася на рот.
Наприклад, говоріть один і той же склад: “Ба-ба-ба-ба”, повільно, не кваплячись, співуче, щоб дитина змогла його почути і відтворити. Ваше схвалення і позитивний настрій сприятимуть якнайшвидшому навчанню малюка.
В 4 місяці дитина тривало і активно гулить, до 5 місяців у неї з’являється співуче гуління з різною інтонацією.
До 5-6 місяців малюк вимовляє приголосні звуки: п, б, д, м, н, ль та ін.. У його мові з’являються перші склади: па, ба, ма.

6-9 місяців
Він вже так багато чого може, ваш малюк! У віці від 6 до 9 місяців дитина вже усвідомлює мову дорослого. Змінюється поведінка малюка і його спілкування (на слово “до побачення” крихітка помахає ручкою вам у відповідь на ваш жест, виконає на прохання дорослого про необхідні дії: “дай”, “візьми”, “покажи”, “пий” та ін..) Тепер свої дії з іграшками, спілкування з дорослими та іншими дітьми малюк постійно супроводжує лепетанням.
На цьому етапі мовні навички малюка повинні продовжувати рости разом з ним. Слідкуйте за тим, щоб лепет дитини не згасав, а плавно переростав у нові слова, до яких додавалися б нові склади, поєднання голосних і приголосних звуків, які дитина раніше не вимовляла. Нехай малюк частіше чує від вас питання “де?”, а в пошуках об’єкта бере участь разом з вами, (наприклад, у вас на руках) - так у нього буде накопичуватися пасивний словник, необхідний для подальшого становлення мовлення дитини та її психічного розвитку.

9-12 місяців
Цей період пов’язаний з тим, що дитина починає самостійно стояти, а потім і ходити. З 9, 10 до 12 місяців малюк опановує навичку мовного наслідування, у відповідь на вашу мову вимовляє склади і прості слова, які не говорив раніше. Це означає, що дорослий, а особливо мати, яка постійно спілкується з дитиною, може вчити його повторювати за собою перші прості слова, що складаються з одного-двох прямих складів. Наприклад, можна показати дитині ляльку і попросити її повторити за вами: “ля-ля”, “туп-туп”. Чим емоційніше і частіше ви повторюєте бажані слова, супроводжуючи їх показом і дією, тим малюк швидше їх запам’ятає. Читайте маляті вірші, перші казки, співайте пісеньки і лічилки.

Джерело: woman.delfi.ua

 Чи вміє ваша дитина концентрувати увагу?

Від редакції:
Чимало батьків вважають, що якщо дитині важко вчитися в школі, це означає, скажімо так, не дуже високі розумі здібності, дані від народження. Однак, найймовірніше, причина проблеми – лишень в невмінні концентрувати увагу. А з цим цілком можна дати раду.

Вирішальне значення для результатів будь-якої праці має здатність концентрувати увагу. Дитина, яка вміє уважно слухати вчителя в школі, легше засвоює матеріал і витрачає менше часу для виконання домашніх завдань. Завдяки цьому має більше часу на відпочинок і розваги.
Уміння концентрувати увагу залежить від віку дитини. Діти дошкільного віку в основному можуть зосереджуватися лише на короткий час. З віком здатність концентрувати увагу значно зростає. Однак ця здатність залежить не тільки від віку, але і від типу нервової системи дитини. Найбільше труднощів виникає у дітей з підвищеною збудливістю, у яких спостерігається швидка зміна збудження і гальмування. Хороша концентрація уваги залежить також і від тренування.
З перших років життя дитині треба створювати такі умови, при яких від неї можна вимагати виконання відповідних її віку задач. На формування здатності концентрувати увагу у дитини в першу чергу впливає сім'я. Якщо в сім'ї галаслива, неспокійна атмосфера, невпорядкований спосіб життя, безлад в будинку і відсутність турботи про те, щоб розпочата дитиною справа доводилася до кінця, то це серйозно заважає розвитку уваги.
Діти дуже часто скаржаться на перевантаженість уроками, а батьки погоджуються з ними, не вникаючи в причини перевантаженості. В цьому випадку потрібно звернути увагу на те, що, можливо, їхні діти займаються неправильно, неекономно. Багато помилок при виконанні завдань у школярів виникають через те, що вони неправильно прочитали умову задачі, недбало переписали зміст тексту, помилилися в елементарних арифметичних діях.
Батькам часом здається, що у дитини немає здібностей, тільки тому, що вона не пам'ятає, про що йшла мова на уроці, чи багато часу витрачає на виконання домашніх завдань, досягаючи при цьому вельми слабких результатів. Насправді ж ця дитина найчастіше не використовує повністю своїх можливостей, тому що не вміє концентрувати увагу.
Відомо, що на пошуки помилок і їх виправлення йде багато часу і сил, які можна було б використовувати на засвоєння нового матеріалу. Висока концентрація уваги забезпечує кращу якість виконання завдання і сприяє підвищенню продуктивності праці.
Спостереження за іграми і роботою дитини може дати батькам багатий матеріал для того, щоб оцінити рівень здатності своєї дитини до зосередженості і уважності.
Якщо батьки приходять до висновку, що увага у дитини розвинена слабко, необхідно терміново починати тренування, постійно займаючись формуванням у неї спостережливості та уваги.
Важливо врахувати той факт, що набагато легше і швидше справляється з домашніми завданнями та дитина, яка сідає за уроки тоді, коли відпочине після школи, задовго до вечора, але не відразу після їжі. Легше займається той учень, у якого є система і режим роботи.
Допоможіть своїм дітям - створіть потрібні умови, проконтролюйте їх режим і покажіть на особистому прикладі, що потрібно доводити розпочату справу до кінця!

Джерело:  terrawoman.com.ua