Ми продовжуємо роздивлятися, як неосмислені нарцисичні риси характеру впливають на життя людини в різні його періоди. Вам здалося, що в коханні з нарцисом важко? О, то ви ще не зустрічали батьків-нарцисів, а особливо – нарцисичних матусь…

Відразу варто зазначити, що «яскравих нарцисів» і тут не так вже й багато, однак помірно нарцисичні риси можна помітити доволі часто…
Прорізаються вони ще до народження дитини – коли майбутні батьки вирішують завести собі маля.
Доволі часто матусі-нарциси планують таку подію наперед – з різних причин. Одна з найпоширеніших – без дитини їхній образ ідеальної жінки виглядає вкрай недосконалим.
Така матуся вже до народження дитини знає, чим малюк буде захоплюватися, в які гуртки ходитиме і скільки мов знатиме.
Трошки легший варіант такої аргументації – «біологічний годинник цокає», а дітей немає, іншими словами «знову все –  не як у людей». Ще один варіант – народити дитину, аби було кого «рятувати», більш характерний для «нарцисів-рятівників».
Нарцисичні матері можуть частенько впадати в крайнощі – вони або намагаються готуватися до народження дитини так, щоб в них все було «краще за всіх», або ж впадають в повне ігнорування свого становища – в алкоголь, цигарки, а то й «міцніші» речі.

	Одна з найкращих ілюстрацій до теми матерів-нарцисів – фільм Інгмара Бергмана "Осіння соната" (1978 рік). Фільм отримав купу нагород, був номінований на «Оскара». Однак далі кінематограф тему розвивати не наважився…

Як наголошують психологи, зокрема, Сьюзан Хочкінс, основна відмінність нарцисичної матері від матері звичайної – те, що вона в будь-якому випадку зосереджена на своїх переживаннях, а не на дитині. Мати-нарцис взагалі погано відчуває потреби своєї дитини. Для неї маля – все одно, що ще одна власна рука чи нога.
І от – дитина народилася.
Поки ще дитя зовсім маленьке, нарцисична мама може переживати найрізноманітніші емоції – від надмірної тривоги до повної байдужості до маляти. Адже, з погляду нарциса, з дитини зараз користі жодної, а от навантаження може виявитися надмірним.
Інша справа – коли маля почне посміхатися і щось там белькотати.
Певний час нарцисична мама може бути навіть  щасливою – для дитини вона є центром Всесвіту. Дитина тільки на неї дивиться, тільки їй посміхається – щастя не має меж.
Тут є такий важливий момент – коли дитина сама наближається до віку півтора-двох років, вони з мамою перебувають на одній і тій самій стадії розвитку.
Психологи то називають «стадія симбіотичних стосунків».
Дитина до неї ще тільки доросла, а от в нарцисичної мами, на жаль, є шанси вже більше ніколи з неї не вийти.
Мати в цей момент відчуває себе особливою, і десь там в глибині душі десь пробігають табуном спогади про її власне дитинство…
І тут раптом дитина починає звертати увагу на решту світу. Все – щастя скінчилося, починаються робочі будні.
Далі мами-нарциси переважно обирають дві стратегії поведінки.
Перша – виростити дитину, яка була б повним продовженням матусиної нарцисичної неповторності. Щоб всі бачили, в кого найкраще в світі чадо.
Друга – виростити собі людину, на яку можна було б скинути повністю всі свої негативні почуття, перекинути на неї відчуття власної нікчемності. Ну, така от собі домашня «груша для боксування».
В першому випадку – не варто тішитися.
Не забувайте, що в нарцисів будь-які стосунки активно зафарбовуються в кольори жорсткої конкуренції. Навіть якщо матуся вирішила собі виростити з дитини чарівне дзеркало, це не завадить їй тихцем про себе порівнювати дитину з собою, зрозуміло, не на користь маляти. Ну, ви ж пригадуєте – це така ж сама дитина, тільки й того, що носить одяг більшого розміру і має більше цяцьок.
І якщо в першому випадку це порівняння буде промовлятися подумки, то в другому випадку дитину обов’язково поставлять до відома.
Загалом поведінку, яку демонструє матуся-нарцис в другому випадку, зараз прийнято називати «тролінгом». Іншими словами, дитину починають цькувати з маленького – і так на все життя…
Саме матусі нарциси найбільш схильні дорікати дитині, що вони на неї все життя витратили… І будьте певні, вони спробують зробити все, аби дитина виплатила рахунок, як то кажуть, з відсотками.
Отже, в першому випадку з дитини виховують чемпіона – рекордсмена. Зрозуміло, не особливо переймаючись тим, чого саме хоче сама дитина. Ненавидиш скрипку – твої проблеми, якщо мама вирішила з тебе виростити геніального скрипаля, будеш возити смичком по струнах до посиніння. Особливо популярний метод, до речі, в китайських сім’ях. Результат є, але наскільки комфортно при цьому живеться самому «результатові» – самі розумієте… Особливо тяжко «результатові» доводиться тоді, коли він якимось чином не вгодив матусі: доводиться лізти зі шкури і вивертатися навиворіт заради хоча б одного ласкавого слова. А вгодити матусі тяжко…
Втім, в другому випадку матусі догодити взагалі неможливо. Хоч як би дитина не намагалася, матуся все одно знайде привід нагадати, яке ж її чадо нікчемне. Ну, ми ж пам’ятаємо, що в другому випадку матуся з дитини робить просто таку собі «шафу», куди б можна було поскидати всі свої негативні почуття – і змусити дитину відчувати на собі всі грані матусиного відчуття власної нікчемності…
Цікаво, що такі діти з дитинства ростуть доволі самостійними – мама і так завше знайде можливість «потролити» за вигадані клопоти, тож дитя намагається зайвий раз маму не турбувати. З іншого боку, дитина ще до свого народження вчиться підлаштовуватися під маму – як зробити так, аби мама була щасливою. Адже від мами в ранньому дитинстві залежить все життя маляти. І потім до самої своєї пенсії дитина ладна танцювати з бубном довкола неньки – щоб та тільки була задоволена. При цьому дитина може бути вже цілком дорослою і самостійною, а все одно від найменшого маминого незадоволеного погляду в неї душа з переляку летітиме в п’яти – що поробиш, звичка.
Сьюзан Хочкінс наводить приклад такого випадку – коли проворна матуся взяла в доньки кредитну картку і купувала собі, що душа забажає, в результаті доньці світила перспектива працювати тільки на мамині кредити ще найближчі 20 років. Але ця перспектива доньку – вже дорослу, загалом, тітку! – лякала менше, аніж бодай найменша ймовірність того, що матуся буде сердитися…
Що цікаво – зазвичай нарцису достатньо якоїсь однієї людини, на котру можна було б «зіпхати» свої негативні думки – і зі всіма решта він буде поводитися дуже мило і люб’язно.
Тому зазвичай серед дітей нарциса обов’язково є один boderline, «межовик», котрий терпить-терпить, а потім таки скаже матусі все, що про неї думає. І, зрозуміло, отримає від неї на горіхи, але оскільки він і так отримує на ті горіхи регулярно, то йому не звикати.
А от друга дитина – або ж і решта дітей, найімовірніше, матимуть яскраво виражені нарцисичні риси. І знатимуть, коли до матусі треба підлеститися, а коли – і ювелірно самопринизитися. Оскільки, як ми вже писали, нарцису недостатньо бути найкращим, йому обов’язково потрібно бути «кращим, ніж хтось». В даному випадку – бути кращим, ніж його ж діти.
І, до речі, якщо, не доведи Господи, дитина раптом ось-ось досягне чогось більшого, ніж її матуся, не дивуйтеся, якщо остання почне ставити дитяті палиці в колеса. Ненароком, зрозуміло. Або ж ще більш ненароком натякати, що, якщо дитина чогось досягне – матуся засмутиться. Зазвичай дитина навіть не усвідомлює цих натяків – однак будьте певні, меж, поставлених рідною ненькою, вона вже не порушить.
Діти, нарцисичні матусі яких обрали першу стратегію, зрозуміло, матимуть купу психологічних проблем, однак навіть не знатимуть, звідки вони беруться.
Погіршує їхній стан ще й те, що, для прикладу, в слов’янській культурі до матері ставляться з пошаною – культура ж не розраховувала, що частка матусь-нарцисів в суспільстві зростатиме з такою неймовірною швидкістю.
І тому дуже часто діти, по-перше, не те що не розуміють, «звідки вітер дме», а навіть не наважуються подумати, що частина їхніх проблем є результатом поведінки їхньої неньки.
По-друге, навіть якщо дитина й підозрює, що щось там з палкою неньчиною турботою не так, і навіть якщо й зізнається в цьому собі, то сказати про це іншим людям вона навряд чи наважиться. Адже якщо вже тебе рідна мама не любить – то, виходить, ти тоді взагалі ледь не остання людина в світі…