Від редакції:
Футбольний чемпіонат, який відбудеться влітку в Києві, – це не тільки радість для фанів футболу, а й хороша можливість для студентів потренувати волонтерські навички. Однак, є підозра, що багатьох студентів можуть змусити до волотерства добровільно-примусовим методом…

Міста-господарі «Євро-2012» набирають тисячі волонтерів, аби гідно прийняти гостей з усієї Європи. Аби підвищити привабливість волонтерського руху, керівництво деяких вищих шкіл обіцяє студентам «сприяння на сесії».
Виявляється, волонтери бувають різні – одних набирає Місцевий організаційний комітет УЄФА, інших – приймаючі міста. Для УЄФА волонтерів вже відібрали – 2800 осіб. Координатор громадської організації «Європатруль» Микола Воробйов сказав Deutsche Welle, що активісти цієї організації не помітили порушень під набору волонтерів для УЄФА. Усі волонтери, набрані УЄФА, у розмовах з кореспондентами DW підтвердили, що працюватимуть добровільно і вважають, що набутий досвід роботи під егідою УЄФА «прикрасить резюме».

	Талісмани чемпіонату

Кошти не доходять за призначенням
Тривогу та стурбованість в Миколи Воробйова викликає підготовка волонтерів містами, що прийматимуть матчі «Євро-2012». Зокрема, за словами активіста, наразі в Києві волонтерська програма фактично заблокована через брак фінансування. Це підтвердив в інтерв’ю Deutsche Welle і викладач Національного педагогічного університету ім. Драгоманова Руслан Фірсов, який був координатором волонтерів під час їхньої роботи на відкритті «Олімпійського» та під час недавнього футбольного матчу Україна-Німеччина. Фірсов сказав, що за програмою підготовки волонтерів від Києва було здійснено два випуски загальною кількістю 450 осіб.
Але тренери цих навчальних програм в його університеті так і не отримали жодної обіцяної платні від міської влади.
«Кошти виділяються з центрального та місцевого бюджетів, але чомусь не доходять до виконавців практично всіх структур, які займаються підготовкою до Євро-2012», – поскаржився Фірсов.
За його словами, серед чиновників Київської міської державної адміністрації (КМДА) жваво обговорюється ідея залучення студентів поза межами волонтерських програм – через управління з освіти, якому підпорядковані всі численні столичні вищі школи.
«Офіційної ухвали наразі немає, але в стінах КМДА йдуть розмови про те, аби всі виші виділили по 200-300 студентів для роботи під час «Євро-2012». Особливо вразливими до такого примусового залучення будуть мешканці гуртожитків з інших міст, та студенти з дисциплінарними або академічними проблемами», – прогнозує Фірсов.

Клумба з емблемою «Євро-2012» у Львові

«Львів’ян ніхто не примушує»
У Львові всі волонтери подавали заяви суто добровільно, запевняє директор департаменту «Євро-2012» Львівської міської ради Олег Засадний. Він спростовує будь-які чутки щодо можливості примусу в цій справі. Слова Засадного підтверджує й Олена Колосович – представник громадської організації «Спілка Форум», яка займалася організацією літніх таборів для волонтерів.
«У наших таборах майбутні волонтери мали можливість підтягнути знання іноземних мов на курсах, поспілкуватися з волонтерами з інших країн – з Іспанії, Литви, Франції, Чехії, Сербії – перейняти від них волонтерські навички у роботі з людьми. Проводилися змагання, рольові ігри, дискусії, вирішувалися творчі завдання».
Саме тому, за словами Олени Колосович, заявок на волонтерство надійшло значно більше, аніж вакантних місць.
То невже з підготовкою волонтерів у Львові все так безхмарно? Дещо засумніватися в цьому Deutsche Welle змусила розмова з одним викладачем Львівського національного університету, котрий не раз бував на нарадах у міністра освіти України. За його словами, торкаючись теми «Євро-2012», в міністерстві радили університетському керівництву «застосовувати і батіг, і пряник», аби «заохотити» студентів до написання заяв на волонтерство.
«Дивне розпорядження Міністерства про скорочення навчального року й було спрямоване саме на те, щоб навчальна програма не перешкоджала волонтерству», – зауважив викладач Львівського університету.

Волонтерам буде легше на сесії?
Керівництво львівських вищих шкіл вирішило вдатися радше до заохочення, хоча й подекуди сумнівними методами.
«Нам пообіцяли сприяння на іспитах і заліках, якщо ми погодимося вступити в лави волонтерів-медиків, пройшовши попередньо школу-тренінг «Надання невідкладної медичної допомоги», – розповіли дівчата-студентки Львівського медичного університету імені Данила Галицького.
Досить часто до пошуку волонтерів долучалися студентські профспілки.
«У профспілці пообіцяли видати матеріальну допомогу й посприяти в отриманні пільгової путівки на базу «Політехнік», що в Алушті», – розповів Deutsche Welle волонтер, котрий є студентом Державного університету «Львівська Політехніка». Водночас про факти прямого примусу студентів з боку ректорів чи деканів, принаймні, у Львові поки що нічого не було чути.

	Клумба з емблемою «Євро-2012» у Львові

Донецьк: заявок бракує
«Донецьк як приймаюче місто хоче набрати півтори тисячі студентів – волонтерів. Утім, за нашими даними, подано недостатню кількість заяв від бажаючих», – каже в розмові з Deutsche Welle керівник обласного філіалу всеукраїнської волонтерської організації «Альтернатива – В» Варвара Нікуліна.
Серед причин цього молода активістка також вказує на брак інформації та не зовсім правильну мотивацію щодо участі у волонтерському русі. На її погляд, доволі слабко рекламуються можливості мовної практики з носіями іноземних мов, отримання практичних навиків в різних галузях, зокрема в медицині, готельному бізнесі, туризмі. Тож, якщо буде недобір, цілком вірогідно, що студентів просто зобов’яжуть стати волонтером, вважає Нікуліна.
Молоді люди, які добре знають англійську мову, мають масу можливостей брати участь в міжнародних програмах та безкоштовно стажуватися за кордоном.
«Тому волонтерство із бонусом у вигляді футбольної майки навряд чи є дуже привабливим для молоді», – каже одна із студенток. «Очевидно, що організатори «Євро-2012» та чиновники заробляють на футбольному чемпіонаті достатньо грошей. То чого ж в студентах хочуть знайти дармову силу?», – запитує дівчина.
Київський викладач Руслан Фірсов переконаний: якщо студентів під час «Євро-2012» примусово розставити по вокзалах, аеропортах, фан-зонах та інших місцях, «вони будуть невірно мотивовані і не працюватимуть в команді».
Фірсов прогнозує, що такі студенти «збиватимуться в купки, спілкуватимуться між собою, питимуть пиво, куритимуть, але не працюватимуть як волонтери і не створюватимуть позитивного іміджу Україні».

Спокійно, тільки спокійно:
як подолати страх перед іспитами

Від редакції:
Насправді у кожного студента є вибір: боятися чи вчитися. Але не всі про той вибір знають, а якщо й знають – то не завжди вміють цим вибором скористатися. Втім, цю проблему легко вирішити.
До іспитів залишилися лічені дні й тебе охопив величезний страх: «Раптом усе провалю!». В голову ніщо не лізе. Подібний стан знайомий багатьом. Берлінський психолог Гельґа Кніґе-Ільнер знає, як подолати такий синдром.
Практично усім студентам відоме відчуття неспокою та невпевненості під час сесії: втрачений або навпаки надмірний апетит, безсоння, тривожність, холодні кінцівки. Адже ніхто не хоче отримати погану оцінку, чи, не дай Боже, взагалі провалити іспит і пізніше бути неконкурентоздатним на ринку праці. Однак хвилювання під час підготовки до іспиту лише заважає, наголошує психолог Гельґа Кніґе-Ільнер. Вона працює в студентській раді Берлінського університету й уже неодноразово консультувала студентів з цих питань.
«Студенти втрачають здатність спокійно думати про іспитові запитання, губляться у великій кількості інформації, часто не встигають впоратися зі своїми завданнями», – каже Кніґе Ільнер. Аби відчувати себе більш-менш впевненим, вона радить починати підготовку за два-три тижні до іспитів. У розмові з німецькою радіопрограмою «Dwissen» вона вказала на важливість передусім правильно планувати свій час. «Це допоможе зберегти спокій та ефективність підготовки», – каже психолог.
Кніґе-Ільнер радить дотримуватися чіткого плану підготовки до іспиту. Тоді знання ліпше засвоюватимуться й не виникатиме відчуття хаосу. Ретельна, фахова підготовка надає впевненості. Допомагає також не просто пасивне зазубрювання матеріалу, але активне поводження з ним: можна, наприклад, самому формулювати запитання до вивченого і потім самому ж відповідати на них.
Зняти страх допомагає також інформація про сам іспит. Важливо знати, як проходить іспит, як поводить себе екзаменатор.
До того ж підвищується самооцінка, що дуже важливо для подолання страху перед іспитом.
 «Часто трапляється, що студенти бояться складати іспити, тому що самі не вірять у гарний результат. Потрібно підтримувати себе, позитивно мислити, бути активним та наполегливим. Згадайте, скільки ви вже знаєте і вмієте!» – радить психолог.
Подолати «передіспитовий» синдром допоможуть і фізичні вправи, каже Кніґе-Ільнер. По-перше, фізичне навантаження сприяє заспокоєнню, оздоровленню організму в цілому, а по-друге, відволікає від стресу.
На думку Кніґе-Ільнер, часто долати страх перед іспитами легше не самотужки, а спільно з іншими студентами. У німецьких університетах справами мотивації та підготовки студентів до іспитів займаються різноманітні дорадчі організації. Вони організовують семінари та рольові «ігри у іспит», де студенти готуються до екзаменів. У будь-якому разі, непотрібно замикатися і виснажувати себе, переконує Кніґе-Ільнер. Порятунок – у спілкуванні.