Поки ми тут займаємося своїми буденними справами, вчені нишпорять по всьому Всесвіті, вишукуючи цікаві речі. То в океані знайдуть велетенську амебу, здатну харчуватися ураном і ртуттю, то в космосі знайдуть зірки, які здатні виробляти органічні молекули, аж до нафталіну, то ознаки життя в околицях Сатурну запеленгують. Отже, погляньмо, що вони там надосліджували…

У найглибшому океанському розломі на планеті – Маріанській западині – знайшли раніше невідомих гігантських амеб.
Влітку цього року група дослідників з Інституту океанографії Скріппса в Сан-Дієго (Каліфорнія) спільно з виданням National Geographic і групою незалежних учених вирушили до найглибшої точки планети.
В глибині западини дослідники занурили спеціальні стійкі до тиску камери з оптичним та інфрачервоним підсвічуванням, щоб спробувати вивчити мікробіологію Маріанської западини в Тихому океані. Камери були розміщені усередині спеціальної прозорої кулі з товстого скла, що дозволяє витримати великий зовнішній тиск.
Камери допомогли – в глибині знайшли велетенських амеб – ксенофіофорів.
«Ксенофіофори, знайдені в глибоководному середовищі, символізують, що насправді може пропонувати нам море. В процесі дослідження ми знайшли новий чарівний вид. Біорізноманітність, адаптована до екстремальних умов, але в той же час вони дуже крихкі й вразливі перед людиною», – розповідає Даг Бартлетт, морський мікробіолог, що брав участь в дослідженні, передає CyberSecurity.ru.
Група заявила про нову знахідку – якнайглибших з відомих ксенофіофорів – одноклітинних представників фауни, що мешкають тільки в глибоководному середовищі. Ксенофіофори відрізняються власними розмірами: не дивлячись на те, що технічно вони є одноклітинними амебами, їх розмір досягає 4 сантиметрів – в десятки тисяч разів більше, ніж у звичайних амеб.
Дослідники кажуть, що знайшли амеб-гігантів на глибині 10 650 метрів в регіоні Сирена-Діп усередині Маріанської западини, максимальна глибина якої перевищує 11 км. Попередній рекорд глибини проживання ксенофіофорів складав 7 500 метрів.
За словами біологів, подібні амеби є найбільшими одноклітинними організмами зі всіх біологічних видів на нашій планеті.
Аналіз цих організмів показує, що вони з одного боку пристосовані для проживання в темних морських глибинах з низькою температурою і великим тиском, а з іншої – вони здатні поглинати важкі метали, такі як свинець, уран або ртуть.
Висока концентрація металів в організмі цих видів є нормою і не завдає шкоди амебам.
«Відкриття цих гігантських клітин в найглибшому морському середовищі на планеті свідчить про абсолютно нове біологічне явище, здатне адаптуватися до екстремальних умов», – розповідає Бартлетт.
Ксенофіофори, за його словами, становлять лише верхівку айсберга. В рамках глибоководних досліджень учені також виявили глибоководних медуз, а також деякі види раніше невідомих риб.

Далекий космос: зірки здатні виробляти складні органічні молекули

Група дослідників з Університету Гонконгу, яка вивчає різноманітні групи зірок в нашій галактиці, виявила, що деякі із зірок можуть створювати в результаті ланцюжків складних реакцій органічні молекули.
Дослідники кажуть, що на різних стадіях еволюції різні зірки виробляють різноманітні органічні компоненти, але деякі з них є настільки складними, що мають структуру, яка нагадує нафту і її вуглеводневі похідні.
Досі вважалося, що настільки складні хімічні молекули зможуть створюватися тільки за участю живих організмів, здатних створювати складні ланцюжки хімічних органічних реакцій.
Проте результати азійських дослідників свідчать про протилежне.

«Насправді, складні органічні елементи можуть бути природним чином вироблені в зірках, де вони утворюються в надзвичайно швидких темпах», – розповідає Сун Квок, астроном з Університету Гонконгу, передає Cybersecurity.ru.
За його словами, в нашій галактиці Чумацький шлях присутні маса зірок, що виробляють складні хімічні сполуки.
«Схоже, що природа виявилася значно розумнішою, ніж ми могли собі уявити», – каже він.
Учені стверджують, що досліджували в міжзоряних просторах і галактиках інфрачервоне випромінювання зірок, яке й раніше спостерігалося, але все ще лишається загадкою. Так звані Невідомі Інфрачервоні Випромінювання (Unidentified Infrared Emission (UIE)) відомі вже близько 30 років, але досі фахівці не звертали увагу на природу такого явища.
Точніше, раніше вважалося, що так само «світяться» досить прості ароматичні з’єднання з вуглецю і водню.
Нові дослідження показали, що на практиці ці з’єднання значно складніші.
Гонконзькі фахівці проаналізували дані, отримані з декількох телескопів Європейського космічного агентства, а також з орбітального телескопа НАСА Спітцер і встановили, що так званий «хімічний слід» подібних випромінювань вказує на дуже складну структуру молекул.
«Раніше деякі фахівці висували відповідні гіпотези, але у них не було практичних підтверджень. Тепер вони є», – говорить Квок.
За його словами, найбільше складних молекул знайдено поблизу зірок малої і середньої маси на початковій стадії їхнього існування, можливо навіть тоді, коли ці зірки ще оточені протопланетарними дисками.
Цілком імовірно, що подібні органічні сполуки були і в Сонячній системі, коли планети тут лише починали формуватися.
Ще більш несподіваним є те, що зірки здатні швидко генерувати складні органічні сполуки, буквально витягуючи з їхніх протопланетарних дисків потрібні компоненти.

«Часто ми спостерігали зміну інфрачервоних типів випромінювання буквально за декілька тижнів, що говорить про активне формування елементів», – відзначає дослідник.
Порівняно нещодавно астрономи виявили в міжзоряному середовищі в сузір’ї Персея складну органіку, яка може утворювати амінокислоти.
Фахівці з інституту астрофізики Канарських островів і університету Техасу зафіксували в космосі молекули антрацену. Раніше таке з’єднання вдавалося виявити тільки в метеоритах.
«Ми виявили антрацен в щільних хмарах у напрямі зірки Cernis 52 в сузір’я Персея, приблизно за 700 світлових років від Сонця», – уточнюють дослідники в прес-релізі інституту, повідомляє Membrana.Ru з посиланням на Discovery.
Важливість знахідки полягає в тому, що це – органічна сполука, яка у поєднанні з водою і аміаком при опромінюванні ультрафіолетом може утворювати амінокислоти – важливі складові життя.
Антрацен складається з трьох гексагональних кілець атомів вуглецю, оточених атомами водню.
«Два роки тому ми знайшли іншу органічну молекулу, нафталін, в тому ж місці, так що все вказує на виявлення району формування зірок, багатого на пребіотичну хімію», – говорить Сюзана Іглесіас Грот, один з авторів відкриття.
Саме різна органіка відповідальна за аномалії в мікрохвильовому випромінюванні в даному регіоні, – вважають дослідники, про що і написали в статті в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Раніше антрацен виявляли тільки в метеоритах, але ніколи в міжзоряному середовищі.
Це відкриття – ще один доказ на користь панспермії або близької ідеї, що життя, хоча і виникла на Землі, має глибоке космічне коріння у вигляді пробіотичних з’єднань, що зустрічаються в міжзоряному просторі, протопланетних дисках, кометах і метеоритах.
Окрім того не так давно вчені виявили формальдегід та іншу складну органіку в сузір’ї Оріона.

Близький космос: на супутнику Сатурна знайшли ознаки життя

Науковці знайшли нові підтвердження теорії про наявність життя на Титані, супутнику Сатурна, повідомляє km.ru.
Такого висновку дійшли Йозеп Тріг-Родрігес з Інституту космічних досліджень (Барселона) і Хав’єр Мартін-Торрес з Центру астробіології (Іспанія).
За словами науковців, зараз у науковому світі існує теорія про те, що більшість необхідних елементів для життя на планетах, зокрема і вода на Землі, заносяться на них кометами та астероїдами.
Науковці вважають, що цілком імовірно, що подібне могло статися і з Титаном. Адже він є єдиним небесним тілом в нашій Сонячній системі, на поверхні якого є річки і озера, а також це – єдиний супутник планети з атмосферою, який будовою та історією схожий на Землю.
Однак роль води на Титані виконують метан і етан, а його атмосфера складається переважно з азоту і непридатна для дихання земних організмів.
«Пов’язано це з тим, що в минулому Титан і Земля формувалися, так би мовити, з різного вихідного матеріалу, а також на них були різні умови», – розповіли науковці.
Зараз відомо, що метан потрапляє в атмосферу Титана, випаровуючись з поверхні місцевих озер, які складаються з рідких вуглеводнів, проте відповісти на питання, що наповнило ці самі озера, науковці ще не можуть.
На думку дослідників, атмосфера Титана, яка в 10 разів тонша за земну, цілком може являти собою гігантський хімічний реактор, в якому можуть синтезуватися складні органічні молекули, а від їхнього утворення до зародження життя, як відомо, лише один крок.
Нагадаємо, що схожість між Землею і Титаном науковці помітили ще в 2009 році.
Пізніше на основі аналізу даних, отриманих американським супутником «Кассіні», на Титані виявили ознаки життя.
За даними досліджень, примітивні види біологічного життя дихають атмосферою цього супутника і споживають хімічні сполуки, що знаходяться на поверхні Титану, отримуючи тим самим необхідну енергію.
Титан є другим за величиною супутником у Сонячній системі.