Цього року кількість ВНЗ, до яких подали заяви менше, ніж 10 осіб, перевалила за десяток. Однак у міністерстві освіти і науки закривати вузи не збираються. Мовляв, нехай конкурують одне з одним. Вузи «заманювали» бюджетними місцями та престижними спеціальностями, але студенти тепер пішли метиковані…

В Україні добігає кінця вступна кампанія. 10 серпня навчальні заклади оприлюднили списки тих, кого зарахували на бюджетну форму навчання. Доукомплектувати групи першокурсників контрактниками вузи мають до 25 серпня. Однак вже зараз чиновники з міністерства освіти переконані, що вступна кампанія-2011 пройшла успішно. Профільний міністр Дмитро Табачник пишається запровадженням системи «Електронний вступ», збільшенням терміну подання документів для абітурієнтів та радіє, що на ринку освітніх послуг посилилася конкуренція. Цьогоріч найрейтинговішими університетами, куди найбільше заяв подали абітурієнти, було два львівських вузи та три київських. Найбільш популярним серед українських випускників був Національний університет «Львівська політехніка». Там хотіло вчитися понад 26 тисяч молодих людей. Втім, трирівнева ситема зарахування виявила і слабкі вузи.

“Вузи-лузери” не мають перспектив
Приблизно 20 вузів не набрали собі жодного першокурсника. Зараз там розмірковують, як розподілити навантаження серед викладачів, адже у них не буде цілого потоку. «Дехто з викладачів взагалі не отримав навантаження. Як буде далі невідомо. Без першокурсників важко», – скаржаться в приймальній комісії одного з київських комерційних вузів. У вузах-аутсайдерах пояснюють це «демографічним» провалом. Адже після розвалу СРСР в Україні різко впала народжуваність і відповідно зараз вже на 42% скоротилася кількість абітурієнтів. Однак є й інша причина недобору – це бажання абітурієнтів вступити все одно куди, аби на бюджетну форму навчання. Керівники приватних вузів нарікають, що через завелике держзамовлення вони будуть вимушені закритися.
Наразі недобір на перших курсах в деяких комерційних вузах збираються компенсувати заочниками, випускниками технікумів і тими, хто хоче отримати другу вищу освіту. Натомість у міністерстві освіти радять таким вузам подумати про злиття або укрупнення. Закривати поки міністерство нікого не збирається. «Це ж не крамниці, щоб їх можна було безболісно зачинити. У цьому році немає студентів, але на старших курсах навчаються студенти», – прокоментував Дмитро Табачник. Водночас міністр застеріг вузи від спокуси переманити абітурієнтів. У вересні освітнє відомство планує переглянути контракти з деякими ректорами через подібні випадки.
Табачник заявив, що в країні 180 вишів з 350, на рахунку яких менше сотні заяв, і більшість з них – недержавні. У Міносвіти кажуть, що ситуація з недобором студентів у комерційних ВНЗ назрівала вже давно. І нинішній рік показав, наскільки вони непопулярні.
До списку аутсайдерів потрапили ще не так давно популярні виші. Наприклад, в Міжнародному Соломоновому університеті захотів навчатися аж 51 абітурієнт. “Ми постраждали через те, що цього року був дуже маленький випуск 11-класників (атестати отримали близько 189 тисяч школярів, торік було понад 400 тисяч). Панікувати рано, сподіваємося, що на заочне відділення наберемо необхідну кількість учнів. А в наступному році зможемо надолужити недобір”, – розповіли нам у приймальній комісії університету.
А ось в Західнодонбаському інституті економіки і управління, куди було подано 7 заявок, замислюються над тим, щоб скооперуватися з іншими. “Ми готові об’єднуватися, – каже ректор Ніна Житник. – Поки що жодної пропозиції не надходило. Упевнена, що наш вуз впорається з тимчасовими труднощами”.
Хоч як дивно, але до списку вишів з великим недобором потрапила Міжрегіональна академія управління персоналом, яка не економить грошей на рекламу і раніше не скаржилася на відсутність абітурієнтів. За даними інформаційної системи “Конкурс”, туди подали заявки лише 17 абітурієнтів з урахуванням, що в академії ліцензійний обсяг перевищує 1,7 тис місць.
“На сайті інформація застаріла. До нас подали заявки майже 500 абітурієнтів, – пояснює директор Департаменту забезпечення роботи приймальної комісії Оксана Ланіна. – Так, це теж недобір, але наступний рік все поправить”.
Екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко вважає, що проблему вирішить природний добір. “Жорстка економічна ситуація сама змусить виші закритися, – каже Ніколаєнко. – Величезна кількість ВНЗ стала відкриватися в 90-х роках, як гриби після дощу. Зараз країна наситилася дипломами приватників, і виші так само поступово стануть зникати з ринку освіти. Залишаться тільки найкращі і найбільш популярні”. А зараз, вважає президент асоціації приватних ВНЗ Іван Тимошенко, деякі виші змушені будуть скоротити персонал.

Хто у виграші?
У центрі освітнього моніторингу впевнені, що конкуренція вузів не природна. «Навчальні ж заклади існують для вступників, а не навпаки. Зараз вузи думають лише над укомплектуванням груп», – прокоментував Deutsche Welle голова центру Павло Полянський. На його думку, з проблемою неналежно підготовлених вступників вузи зіштовхнуться вже у першому семестрі і зимова сесія продемонструє, наскільки така жорстка конкуренція між вузами доречна. «Перша сесія продемонструє, чи правда університети підбирали всіх, хто подав документи, чи вони справді підготовані і спроможні здобути вищу освіту», – наголошує Полянський. Він впевнений, що конкурувати на ринку освітніх послуг і надавати якісну освіту можна тільки коли у всіх вузів рівні умови. Натомість в Україні досі не оприлюднені дані про держзамовлення кожному окремому вузу. Якщо в цьому будуть преференції вузам, то про якісну освіту можна буде забути, каже експерт.
Сучасна система вступу до вузу подобається абітурієнтам. Випускниця Наталя Красницька цього року подала документи у чотири вузи. На кілька спеціальностей дівчина пройшла, але вирішила подати документи саме до Києво-Могилянської академії на бюджетну форму навчання. Дівчина задоволена своїм вибором. «Ми нікому не платили. Був вибір. Тільки все літо вже пройшло і не встигла відпочити», – ділиться Наталя.

Випускниця черкаської гімназії вступила відразу на десять факультетів
Рекордну кількість факультетів “підкорила” випускниця Першої міської гімназії Черкас Вікторія Величкіна. Вона вступила на 10 факультетів у п’ятьох вищих навчальних закладах України.
Абітурієнтка обрала для навчання гуманітарний напрям. Вступала на спеціальності “готельно-ресторанна справа”, “китайська філологія”, “міжнародна інформація”, “реклама і зв’язки з громадськістю”, “журналістика”. Подала документи, а згодом дізналася, що скрізь вступила на бюджетну форму навчання.
– 1 липня я подала документи до київських вузів – університет імені Тараса Шевченка (на три факультети), в університет імені Драгоманова (один факультет), торговельно-економічний університет (два факультети) і Київський політехнічний інститут (на один факультет). А коли повернулася в Черкаси, віднесла документи ще на три факультети Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, – розповіла Вікторія Величкіна. – Батьки хотіли, щоб я обрала китайську філологію, однак я все ж обрала навчання в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Журналістика мені подобається – я вже була головним редактором шкільної газети, і вважаю цю професію цікавою і престижною.

КВУ окреслив основні проблеми вступної кампанії
Спостерігачі Комітету виборців України (КВУ) повідомляють про проблеми забезпечення прав абітурієнтів під час коригування рейтингових списків та пропонують шляхи їх вирішення
Комітет виборців України проводить громадське спостереження за об’єктивністю та неупередженістю процедур вступу до вищих навчальних закладів України у 2011 році.
На “гарячу лінію” КВУ продовжують надходити скарги від абітурієнтів щодо проблем, пов’язаних з регулюванням процесу оголошення рекомендацій до зарахування абітурієнтів та коригування списків рекомендованих, зауважують в організації.
Більшість вузів виконує положення Умов прийому до вузів України, повідомляють спостерігачі КВУ, проте зафіксовано окремі факти їх порушення.
Так, деякі приймальні комісії рекомендували до зарахування в “першій хвилі” більше абітурієнтів, ніж було передбачено державним замовленням.
Таким чином, на думку спостерігачів, багато абітурієнтів втрачали право на зарахування.
Разом з тим, в КВУ зазначають, що низка вищих навчальних закладів не оприлюднювали інформацію, чи були замінені копії документів рекомендованих до зарахування абітурієнтів на оригінали. Таким чином, вони порушували принцип прозорості процедури вступу.
За спостереженнями КВУ, більшість проблем пов’язана з останнім етапом формування остаточних списків рекомендованих до зарахування.
Через те, що Умови прийому не регулюють ситуацію, за якої після трьох “хвиль” рекомендування залишаються вільні місця державного замовлення, приймальні комісії на власний розсуд рекомендують до зарахування всіх абітурієнтів, оригінали документів яких комісія має в наявності.
Отже, абітурієнти з нижчими балами зараховуються до вузу лише через те, що оригінали їх документів були подані раніше.
Спостерігачі КВУ підкреслюють, що така ситуація порушує право вступників на освіту через порушення конкурсних принципів.
На думку КВУ, необхідно більш детально врегулювати Умови вступу щодо питання завершального етапу коригування рейтингових списків та оголошення рекомендацій для зарахування.
Також, спостерігачами КВУ було виявлено режим порушення робочого часу низкою приймальних комісій.
Так, незважаючи на те, що після оприлюднення 8 серпня останнього списку рекомендованих до зарахування, абітурієнти мали два дні для подання оригіналів, в деяких вузах, зокрема, в Київському національному економічному університеті (КНЕУ) та Національному гірничому університеті (НГУ), приймальні комісії припинили приймати оригінали документів ще до 14.00.
Тобто вступники мали значно менше часу на те, щоб встигнути виконати умови для зарахування, зауважують у КВУ.
Таким чином, в Комітеті виборців України вважають за потрібне внести зміни до Умов прийому. Зокрема, на їхню думку, необхідно удосконалити процедуру вчасного сповіщення абітурієнтів щодо результатів конкурсу, чітко регламентувати процедуру заміни копій документів їх оригіналами, а також встановити конкретні вимоги щодо графіку роботи приймальних комісій.