Дехто ще пам'ятає ті золоті для випускників вузів часи, коли, залишаючи альма-матер, вони отримували розподіл на провідні підприємства країни - так звані "путівки в життя". Згідно з суворими законами нової епохи молодий фахівець сам має пробивати собі дорогу, шукати місце - і, зачепившись там, заново вчитися своїй справі. Одна з проблем, з якою при пошуку першої роботи стикаються новоспечені здобувачі навіть при наявності диплома про вищу освіту, це брак досвіду. Невже п'ять років навчання (а можливо, і чималі гроші) витрачено даремно, і молодому фахівцеві доведеться погоджуватись на вакансію, що не вимагає ніякої підготовки?

Зовсім ні. Спробуємо розібратися, яким чином варто починати кар'єру одразу після випуску.

Власне кажучи, якщо копнути глибше, з'ясується, що описана проблема - це лише видима частина величезного айсберга. Сама епоха збиває багатьох з нас з пантелику, і от чому. Раніше, вибираючи спеціальність, абітурієнт керувався здебільшого власними нахилами та вподобаннями. У післеперебудовні часи пріоритети змістилися у бік запитаності та оплачуваності професії. Якщо кожен другий радянський хлопчик спочатку мріяв бути космонавтом, а потім уже обирав із широкого кола спеціальностей ту, котра подобалася особливо сильно (знаючи, що платня скрізь більш-менш однакова), то кожен другий сучасний хлопчик мріє заробляти багато грошей, причому не важливо де.

От тому-то і йдуть молоді люди у вузи навчатися на програмістів, бухгалтерів, менеджерів, банківських працівників і т.д. і т.п. З кожним роком таких фахівців стає все більше - але ж ринок праці (нехай і при умові певного зростання) не може розтягуватися до нескінченності. У роботодавців з'явився вибір - і, природньо, перевагу вони надають більш досвідченим здобувачам. Новий час вимагає нових підходів до кар'єри (вірніше, забутих старих) - і пріоритети знову повинні бути на стороні потягу до обраної справи.

Ми зовсім не схиляємо вас до думки про здобуття другої освіти (хоча це ще нікому не зашкодило). Проте виокремити певний напрямок у рамках своєї спеціальності необхідно. Тільки так ви згодом зможете стати незамінним професіоналом і бути поза конкуренцією. Ви зможете навіть вимагати підвищення платні - тому що вами будуть дорожити.

Але це потім, а зараз доведеться попрацювати на своє майбутнє, нехай навіть на шкоду заробітку саме у цей момент. Іншими словами, у ситуації, коли у вас буде вибір: трудитися на низькооплачуваній посаді, зате у своїй галузі і з перспективою підвищення кваліфікації або ж працювати в ресторані фаст-фуд з окладом удвічі вище, ліпше вибрате перше. Це дасть можливість почати кар'єру, набратись досвіду і набути необхідних для подальшої діяльності наробітків.

Розумніш за все почати напрацьовувати професійні навички ще у вузі. Безумовно, програма вищого навчального закладу містить практики і практикуми, призначені саме для того, щоб випускник був не чистим теоретиком, а фахівцем у широкому змісті слова. Проте рідко кому це згодом допомагає на виробництві . На роботі усе приходиться осягати заново - саме тому від здобувача і вимагають наявності досвіду: ніхто не хоче витрачати час на переучування співробітника.

Тому, ще будучи студентом, необхідно вирішити, яким саме чином ви зароблятимете гроші у подальшому. Вибравши галузь, варто відразу ж приступити до більш глибокого її вивчення. Слід читати одаткову спеціальну літературу і періодику - причому не лише вітчизняну. Крім того, можна спробувати напроситись на підприємство чи фірму, що спеціалізується з обраної вами діяльності, у якості спостерігача або практиканта. Як правило, зробити це неважко. Ще краще, якщо на цій фірмі вам запропонують підробіток, нехай навіть за невеликі гроші. Ви уб'єте відразу декількох зайців: матимете змогу вивчити свій предмет не лише в теорії, але й на практиці, заробите гроші на дрібні витрати - і разом з дипломом отримаєте досвід роботи, необхідний для працевлаштування. Або, зрештою, залишитеся на тій же фірмі - але вже повноправним співробітником.

Та як бути, якщо ви вже закінчили вуз, а спеціальності разом з дипломом так і не отримали? Не впадайте у відчай - почніть з того ж самого: визначіться , чим хотіли б займатися. Заходіться коло вивчення необхідної літератури і періодики, поцікавтеся, які фірми та підприємства ведуть діяльність, що підходить для вашої кар'єри. Таку інформацію можна отримати все з тієї ж періодики або з інтернету. Спробуйте походити по фірмах і поцікавитись, чи не потрібні їм співробітники на допоміжну роботу.

Скажімо, ваша спеціальність - менеджер з туризму. Вам хотілося б займатися організацією турів, скажімо, до Південної Америки. Дійсно, цікава робота, зв'язана з розробкою нових маршрутів, з перельотами та поїздками, укладанням договорів з іноземними агентствами... Але, самі розумієте, на таку посаду відразу вас ніхто не візьме. Та й не факт, що подібна вакансія взагалі існує.

Шлях до улюбленої справи буде нелегким, але у вас вже є переваги: вища освіта та отримана спеціальність. Спробуйте влаштуватися на роботу в невелику турфірму, яка продає путівки хоча б в одну з країн Південної Америки. Не в одній, так в іншій організації ви знайдете вакансію агента, оператора ПК або чогось подібного. Цю роботу оплачують, швидше за все, невисоко - зате вона допоможе набрати стартового досвіду, з яким згодом матимете шанс влаштуватись у більш солідну компанію. Навіть якщо ваша мрія стати єдиним у країні фахівцем розсіються самі собою, то при пошуку подальшої роботи ви, як мінімум, зможете вказувати у резюме отриманий досвід. А може, вас нестримно продовжуватиме тягти на південний захід? Тоді вчіть іспанську та португальську, читайте країнознавчу літературу, вивчайте попит на ринку - все це дасть змогу створити перші розробки туристичних маршрутів. А з ними вже не соромно звернутися в одну із серйозних столичних фірм. Якщо ваші пропозиції виявляться цікавими і вас разом з ними візьмуть на роботу - вважайте це початком великої кар'єри. Якщо ж ні - допрацьовуйте свій проект, паралельно продовжуючи трудитися на низькооплачуваній посаді.

Якщо ви хочете стати справжнім професіоналом, ні за яких обставин не кидайте навчання. У компанії вам доведеться мати справу лише з невеликою частиною того, чому вас учили у вузі. Проте через певний час ви захочете поміняти роботу - і на новому місці від вас можуть зажадати зовсім інших знань. Тож бути в курсі тих нюансів спеціалізації, з якими ви не стикаєтеся в роботі, необхідно. Присвячуйте читанню спеціальної літератури та періодики хоча б годину на добу.

Крім того, без знання елементарних комп'ютерних програм і без володіння англійською мовою на більш-менш солідну роботу влаштуватися нелегко. І те й інше можна осягати протягом усього життя - однак чим раніш почнете, тим ліпше.

З часом ваш професіоналізм буде зростати, і для того щоб вами зацікавилися серйозні роботодавці, потрібно якось фіксувати досягнення. Рекомендуємо створити професійний сайт, на якому слід розмістити своє резюме, а також розробки, описані найдокладнішим чином. В рунеті існує чимало сервісів, які надають місце під сайт усім бажаючим - причому абсолютно безплатно. За допомогою Всесвітньої мережі ви знайдете також однодумців, які захоплюються тією же темою, що й ви.

Як би не складалася ваша кар'єра, пам'ятайте головне: ви повинні стати незамінним фахівцем, здатним принести успіх будь-якій компанії. Тоді проблема пошуку роботи відпаде назавжди

"Здається, досить просте питання", - скажете ви, але спробуйте замислитись над цим словом. Спитайте один одного і, я впевнена, що жодне з визначень не співпаде.

Так, мрія - це щось неземне. Наші мрії можна поділити на два види, і я спробую це відтворити.

По-перше, мрії бувають матеріальні, буденні і досить банальні.

Інший різновид мрій - це мрії нездійсненні, які ми зберігаємо в душі ціле життя. Матеріальні є у кожного з нас. Проте у деяких вони домінуючі. Можливо, ви згадаєте славнозвісного Гобсека. Подумайте і пригадайте, як він закінчив своє життя. Смішно і одночасно сумно. Сумно, що серед мільйонів людей він був одинокою, самотньою людиною. Зараз ви почнете аналізувати склад своїх мрій. Але у вас є ще попереду ціле життя, так що не засмучуйтесь, якщо побачите в собі риси Гобсека.

Нарешті ми дійшли до другого типу. Згадайте свої дитячі мрії. Ні, не ті, де ви хочете багато грошей, машину і велику купу цукерок, а ті, про які ви мріяли, дивлячись на зіркове небо, на синь моря. І що б ви не казали, та лише одну завітну мрію ви згадуєте, коли бачите падаючу зірку. Саме її існування переносить всіх нас у чисте дитинство, саме вона зігріває у холодні дні, саме вона горить яскравим маяком у безвихідній ситуації.

І хоч які б ви серйозні і дорослі не були, у вас завжди буде в душі одна-єдина пухнаста і м'яка мрія!

 Що таке мрія?

Гаврилова Ірина

Я відчуваю близьку необхідність внутрішнього оновлення.

Я дістаю свого маленького друга, створюю нове повідомлення.

Напишу ті слова, що тобі не казав на наших з тобою побаченнях.

Напишу ті слова, що зараз для мене мають найбільше значення.

Про те, що ламає мене на шматки та складає, неначе мозаїку.

Про те, що кладе поетичні рядки під розкисле перо прозаїка.

Щоб ти знала й про те, як у серці мете нестерпно гаряча хурделиця,

З тіла рветься душа і по вістрю ножа нескінченною стрічкою стелиться.

Напишу SMS - це технічний прогрес

Дає мені шанс на майбутнє.

Зведений в культ, цей малесенький пульт

З'єднує з тим, хто відсутній.

Напишу SMS - від землі до небес

І з небес до землі пронесеться.

А коли долетить, хай, принаймні, на мить

Твоє серце частіше заб'ється.

Я раніше про це тобі не говорив, бо якось не випадало можливості...

Але ні, ти не вір - я цього не робив, бо просто не вистачало сміливості!

Безліч раз підбирав необхідні слова, щоб сказати при першій нагоді,

Та в останній момент всі слова забував і червонів, наче спійманий злодій.

Я щоночі не сплю - від потоку думок ніяк не вдається заснути -

І кручусь, і верчусь, і гарчу, наче вовк, ланцюгом до неволі прикутий...

Але прикро, що ти здатна відповісти лиш відвертим незадоволенням:

„Вибач мене за тон - тільки мій телефон не читає твої повідомлення!"...

Напишу SMS - це технічний прогрес

Дає мені шанс на майбутнє.

Зведений в культ, цей малесенький пульт

З'єднує з тим, хто відсутній.

Напишу SMS - від землі до небес

І з небес до землі пронесеться.

А коли долетить, хай, принаймні, на мить

Твоє серце частіше заб'ється.