Більшість любителів кіно вперше почули ім'я Філіпа Сеймура Хоффмана лише недавно, переглядаючи церемонію вручення "Оскарів", - цей актор отримав нагороду за найкращу чоловічу роль. Хоча в його доробку вже 40 ролей у кіно- й телефільмах, та й у театральному середовищі Хоффман добре відомий як актор і режисер. Але досі його талант гідно оцінювали хіба що фахівці. Це вони в захваті писали статті під заголовками на кшталт "Актор з акторів", "Найпрацьовитіший..." і навіть (на сайті Бі-Бі-Сі) - "Чи існував колись кращий характерний актор, ніж Філіп Сеймур Хоффман?". Але публіка залишалася незворушною, бо Філіп не належить до екранних героїв-коханців, які здобувають серця глядачів ефектною зовнішністю. Цей білявий актор зростом 177 сантиметрів із невиразним обличчям, трохи огрядний, трохи незграбний, є уособленням пересічної людини з вулиці. З такими даними він був просто приречений грати другопланових персонажів в очікуванні "ролі свого життя", яка дозволить розкритися завдяки не ефектній зовнішності, а незаперечному таланту. Роль письменника Трумена Капоте в біографічній стрічці "Капоте", сценаристом та режисером якої був його давній приятель ще з дитячих років Беннетт Міллер (досі відомий у Нью-Йорку як режисер-документаліст) стала для Хоффмана - одночасно виконавчого продюсера фільму - саме таким життєвим шансом, який він використав сповна.

Особиста справа

Філіп Сеймур Хоффман народився 23 липня 1967 року в районі Фейрпорт, який є частиною передмістя Нью-Йорка - Рочестера, у сім'ї, яка належала до середнього класу - батько займав високу посаду у фірмі "Ксерокс". Коли Філіпу було дев'ять, батьки розлучилися. І його мати не лише самотужки виховала чотирьох дітей, а й спромоглася уже в 30 із лишком років здобути юридичну освіту (місіс Хоффман і досі працює суддею у Нью-Йорку).

У дитячі та підліткові роки Філіп залюбки грав у шкільних театрах, хоча на той час надавав перевагу спорту. І навіть досяг значних успіхів у бейсболі, футболі та боротьбі. Але за наполяганням матері, яка була затятою театралкою, та з огляду на серйозну травму шиї, яка не дозволила продовжити спортивну кар'єру, вищу освіту здобув на факультеті драми Нью-Йоркського університету.

Хоффман - успішний театральний актор. Він двічі номінувався на найвищу театральну нагороду США "Тоні": 2000 року за роль у п'єсі Сема Шепарда "Справжній Захід" та 2003 року за роль у виставі Юджина О'Нілла "Довга денна подорож у ніч". Актор був задіяний у багатьох театральних постановках на Бродвеї, брав участь у Шекспірівських фестивалях у Нью-Йорку. Хоффман є художнім директором нью-йоркського театру «Лабіринт», здійснив кілька театральних постановок як режисер у цьому та інших театрах міста.

За роль у стрічці "Капоте", яка розповідає про той рік із життя письменника, упродовж якого він писав свій славетний роман "Із холодним серцем", Хоффман, крім "Оскара", отримав також відзнаку кінокритиків Лос-Анджелеса, найвищу британську кінонагороду БАФТА й другу за значимістю кінонагороду США "Золотий глобус".

До речі, Філіп Сеймур у своїй родині не єдиний, хто пов'язаний із кіно: його брат Джоржі - сценарист. Саме він написав сценарій фільму "З любов'ю, Ліза", в якому Філіп виконав свою першу головну роль. Щодо особистого життя нашого героя, то він уже давно живе у неформальному зв'язку з акторкою Мімі О'Доннелл, від якої має трирічного сина Купера.

Готуючись до зйомок у "Капоте", Філіп скинув 12 кілограмів зайвої ваги, перечитав усі книги Трумена Капоте й переглянув усі документальні кінострічки про нього, щоб вивчити та відтворити на екрані характерну манеру письменника рухатися і розмовляти.

"Я готувався до ролі шість місяців. Я використав усе, що потрапило в мої руки, - каже Філіп. - Щодня методом проб і помилок я намагався наблизитися до характеру письменника. Йдеться не лише про фізичну схожість: я намагався вхопити суть його характеру, оскільки усвідомлював, що це буде мати більш потужний вплив. Мій герой був артистичною особистістю, яку спокушали амбіції. Упродовж зйомок я був Труменом Капоте, я прожив його життя аж до того часу, коли він розвалився як особистість і в 59 років помер від алкоголізму та наркотиків".

"Ми розуміли, що цей фільм подасть історію життя Капоте не в найкращому світлі. Але ж це трагедія, а її не буде, якщо не помічати негативу, не дуже приємних речей. Усе, що викладене у фільмі, сталося з ним і було початком його падіння".

Хоффман виконав і роль противника Тома Круза у "третій" "Місії...".

"Це зовсім інший тип ролі, який для мене і цікавий, і дозволяє оновитися як актору. Було дуже весело "зійти з гальм" та зовсім не турбуватися про те, як звучать мої приголосні".

"Чому я піддався спокусі знятися в цьому фільмі? Боже мій, та під час зйомок я почувався немов дитина в містечку розваг. Мій герой у фільмі "Місія нездiйсненна-3" є класичним психопатом, неймовірним негідником, про якого і слова доброго не знайдеш. До цього часу мені не доводилося виконувати таких ролей. Я бився, бігав, літав і таке інше. Це було доволі круто".

"Я намагаюся протягом року зіграти принаймні в одній театральній виставі, оскільки це вдихає в мене життєві сили. Театральна сцена дає більше задоволення, оскільки ти більшість часу присвячуєш репетиціям, а робота в кіно є більш технічною. Врешті-решт, усе залежить від характеру роботи та режисера, але мені особисто більше подобається світ театру. Кіно не дозволяє акторові викластися повною мірою".

"Набувайте акторського фаху винятково для того, щоб грати, а не задля слави чи грошей. Ваші зусилля нічого не варті, якщо ви витрачаєте їх лише задля грошей. Ви передусім повинні любити свою справу. За моїми спостереженнями, великих акторів від пересічних відділяє лише одне - тяжка праця".

У кіно Філіп Сеймур Хоффман, уже відомий на той час як театральний актор, дебютував у невеликій ролі в стрічці режисера Мартіна Бреста "Запах жінки" (1992). Першу помітну роль виконав цього ж року у високобюджетному фільмі "Мій новий пістолет". Потім були другопланові ролі у фільмах "Втеча" (1994) та "Смерч" (1996) і, нарешті, успіх - роль у фільмі "Ночі в стилі бугі" (1997), після якого Хоффман став провідним актором так званого незалежного кіно.

Знімався у фільмах "Щастя" (1998), "Талановитий містер Ріплі", "Бездоганний", "Магнолія" (всі три - 1999 року) та "Майже знаменитий" (2000). Одночасно продовжував зйомки у другопланових ролях високобюджетних голлівудських стрічок, зокрема "Червоний дракон", "Холодна гора" та третій частині "Нездiйсненної місії", прем'єра якої відбудеться цього року. Свій комедійний талант актор розкрив у фільмах "Великий Лебовськи" (1998) та "Ось і Поллі" (2004).