Вдало проводити переговори вчать хіба окремих фахівців – психологів чи маркетологів, та й то далеко не всіх. Але це дефіцитне вміння потрібне представникам майже всіх спеціальностей. От уже четвертий рік поспіль у Лейпцигу влаштовують світову першість з ведення ділових переговорів. Ініціатор змагання – лейпцизька Вища школа торгівлі.

Усе починається ще з дитинства: спочатку домовляєшся з батьками, коли лягати спати, потім про розмір кишенькових грошей. Життя вимагає вміння вести переговори й пізніше – в університеті й на роботі. Ділові переговори особливо часто доводиться вести адвокатам, економічним радникам, менеджерам…
Майбутній менеджер Міхаль Зімінскі веде переговори жорстко, але посмішка ніколи не сходить з його обличчя. Час від часу студент варшавської Школи економіки щось підраховує на калькуляторі й потім оголошує результати свого підрахунку. Контрагентами на переговорах виступають індієць Джеді Братті та Геобед Кофі Адагба з Гани. Дискусія ведеться, звичайно, англійською – діловою мовою номер один. Рівно через 60 хвилин переговори завершено.
Задоволений Міхаль зауважує: «Я отримав усе, що хотів. Це був дуже добрий раунд для мене. Переконати хлопців виявилося нелегко, але врешті-решт ми дійшли спільного знаменника. Таке змагання принесло мені величезне задоволення».

Переговори вирішують усе
У нинішній першості переговірників змагалися дванадцять команд. Кожна складалася з трьох учасників. Дискусії велися за різних обставин на різні теми, розповів один з ініціаторів першості Ремігіус Смолінскі: «Ми влаштовуємо чотири кваліфікаційних кола. Щоразу йдеться про щось інше, в тому числі й історичні теми. Цього разу учасникам пропонувалося перевтілитися в образи Карла V, Папи римського Павла Третього, й Моріца Саксонського. Необхідно було зібрати ресурси для Шмалькальденської війни».
Для майбутніх менеджерів у всьому є підстави для переговорів. І тут не важливо, про що йдеться – чисельність військ для війни чи кількість і ціни на солод і хміль у броварні.
Три речі, наголошує Смолінскі, є для учасників переговорів життєво необхідними: по-перше, потрібно добре розумітися у самій справі, про яку йдеться, вміти аналізувати, як зі свого боку, так і з боку партнера; по-друге – треба вміти представити свою позицію так, щоб тебе зрозуміли. «По-третє, переговірники повинні добре розумітися на людях: я мушу знати, в якому настрої перебуває мій партнер на переговорах, як він реагує за певних обставин. Тільки так я зможу правильно визначити всю свою стратегію», – каже Смолінскі.

Перевірка боєм
Програми бізнес-шкіл завжди пропонують своїм студентам відповідні семінари. Але лише на практиці вони можуть реально оцінити свої здібності й навички.
«Під час навчання ти справді не маєш можливості перевірити свої сили в міжнародному порівнянні. Для студентів – це величезна цінність. Веденню переговорів можна, безперечно, навчитися, але колись слід також довести, чого ти насправді вартий», – наголошує Смолінскі.
Фінал першості переговірників у Лейпцигу влаштували, до речі, в музеї. На невеличкій сцені встановили стіл і шість стільців для обох команд. Тиша встановилася в залі перед тим, як Ремігіус Смолінскі запросив на сцену делегації з Рейк’явіку й Варшави. Тема переговорів: створення спільного підприємства. Кожна команда має 45 хвилин для обміркування своєї стратегії, потім година – власне на переговори. Як називатиметься спільна фірма, хто скільки капіталу вкладає, яким чином розподілятимуться прибутки – жодна деталь не залишається непорушеною. Після цього журі на 15 хвилин полишає зал, аби в спокійних умовах зробити свій вибір…
Переможцем, до речі, стала Варшава. Як пояснило журі, хлопці з варшавської школи економіки краще зрозуміли суть справи, зуміли підняти цінність спільного підприємства, що й принесло команді додаткові бали.

 На навчання – до Кіпру

В Україні Кіпр знають в основному як спосіб ухилення від податків. Однак це ще й чудовий острів, де можна не просто жити, а ще й вчитися. Наприклад, в університеті Нікосії.

Отримати гарну європейську освіту можна в багатьох країнах Європейського Союзу. Тож чому дедалі більше людей обирають Кіпр?
По-перше, тому, що рівень освіти там дуже високий, чому посприяла британська система освіти: протягом багатьох років Кіпр був британською колонією. Англійська мова стала рідною, поряд з грецькою.
З 2004 року Кіпр є повноправним членом Європейського Союзу. Це надало можливість вищим навчальним закладам, що використовували британську акредитацію своїх програм, отримати ще й європейську акредитацію. Таким чином, диплом, отриманий студентом на Кіпрі, нічим не відрізняється від диплому будь-якого британського або швейцарського університету.
Крім того, це дозволяє студентам переводити свої кредити (кредит/години) за системою ECTS (European Credit Transfer System) з Університету Кіпру в будь-який інший європейський чи американський університет.
Окремо відзначимо, що, зберігаючи високий рівень життя Кіпр залишається відносно недорогою європейською країною, особливо це стосується нерухомості.
Кіпр є абсолютно безпечною країною. Це зумовлено багатьма факторами: міцними сімейними традиціями, релігією та традиційною середземноморською доброзичливістю до іноземних громадян. Ці фактори ставлять Кіпр на перше місце з безпеки серед європейських країн.
Кіпр – острів з прекрасним середземноморським кліматом: велика кількість сонячних днів, відсутність великої кількості опадів, золоті пляжі та чудові хвойні ліси завжди були перевагою острову. У горах Тродос взимку навіть відкривають гірськолижний сезон.

Чому Університет Нікосії?
Що ж відрізняє Університет Нікосії від інших європейських вузів?
В першу чергу хочеться відзначити, що це найбільший і найпопулярніший недержавний університет Кіпру. Якщо порівняти його з державним University of Cyprus, то виявиться, що Університет Нікосії перевершує його за кількістю студентів, їх близько п’яти з половиною тисяч. І це при тому, що освіта у державному університеті – безкоштовна!
Значною перевагою Університету Нікосії є навчання англійською. Кіпріоти, розуміючи важливість отримання освіти саме англійською, вибирають Університет Нікосії.
Університет прийняв американську систему навчання за основу, що дає студентам багато переваг: можливість скласти свій академічний графік, розподілити навантаження за допомогою свого особистого академічного радника; можливість обирати графік занять, увечері або вранці; можливість перейти з однієї програми на іншу після першого семестру; особистий контакт з викладачами.
В Університеті дуже сильна академічна база: більше, ніж 90% викладацького складу мають ступінь PhD. В Університеті ведеться величезна дослідницька робота. Кожен рік Університет отримує більше, ніж 5 млн. євро – грантів від Європейського Союзу на розробку різних наукових проектів. Таким чином, студенти не тільки відвідують лекції, але й активно беруть участь у дослідницьких роботах.
В Університеті дуже великий вибір академічних програм на чотирьох факультетах:
факультет управління бізнесом;
факультет суспільних наук і права;
факультет прикладних і інженерних наук;
педагогічний факультет.
Тривалість програми бакалавріату 4 роки, магістратури від 1.5 до 2 років, докторантури 3 роки.
Університет є активним членом програми ERASMUS MUNDUS (Європейська програма студентських обмінів), що дозволяє студентам провести семестр в іншій країні.
У такому мультикультурному студентському співтоваристві просто необхідний об’єднуючий фактор. Для цього в Університеті створена Студентський Офіс (Student’s Affairs Office). Його основним завданням є всеохоплююча допомога іноземним студентам: організація ознайомлювальних екскурсій, клубів за інтересами. Цей офіс є, так само, кар’єрним офісом, що допомагає написати відмінне резюме, займається розсилкою резюме в різні компанії Кіпру і інших Європейських країн.
Ну і останнє: Університет надає студентам можливість отримати значну (до 50%) знижку на навчання на всі програми бакалавріата на підставі середнього балу атестата про середню освіту.

Сайт Університету Нікосії – www.unic.ac.cy.