За останні роки розвиток інформаційних технологій зробив актуальною проблему модернізації системи освіти. Суть такої модернізації найбільше відбилася в концепції дистанційної освіти (ДО), яка, завдяки такому глобальному явищу як Інтернет, охоплює широкі шари суспільства та стає найважливішим фактором його розвитку. Особливого значення така модернізація системи освіти набуває в Україні.

Згідно з деякими дослідженнями, в Україні близько 30% навчальних закладів заявили про те, що вже мають або планують організувати навчання в режимі ДО. Однак найчастіше за цим стоїть звичайна заочна форма навчання. Чим же відрізняється дистанційна освіта від інших видів отримання знань і професії? Насамперед, ДО - це відкрита система навчання, що передбачає активне спілкування між викладачем і студентом за допомогою сучасних технологій та мультимедіа. Така форма навчання дає свободу вибору місця, часу та темпу навчання.

Система ДО має ряд переваг і значно розширює коло потенційних студентів. Одержати освіту дистанційно має можливість молодь, яка не може поєднувати навчання з роботою або проживає у віддаленій від обласних центрів місцевості; військовослужбовці; домогосподарки; керівники; бізнесмени або студенти, що бажають паралельно одержати освіту. Дистанційна форма навчання підходить майже всім, тому що дає можливість гармонійно поєднувати навчання та повсякденне життя.

Варто відзначити, що дистанційна освіта - доступна можливість одержати освіту за кордоном з мінімальними фінансовими витратами при великому виборі спеціальностей, оскільки більшість ВНЗ Європи та США ввели таку зручну для студентів форму освіти набагато раніше, ніж Україна.

Сучасна освіта вимагає безупинно розширювати своє сприйняття комплексності світу та формування інформаційного суспільства. Для того, щоб знання отримали конкретний зв'язок з діями, необхідно постійно "навчати себе", поповнюючи й розширюючи свою освіту. Саме цю мету й ставить перед собою дистанційна освіта.

Термін відкрите та дистанційне навчання і його визначення є порівняно новими в сфері освіти, тому що вони одержали поширення лише в останні 15-20 років. Мова та терміни, що використовуються для опису діяльності в області дистанційного навчання, усе ще неоднозначні, і географічні розходження в їхньому використанні, наприклад, між їхнім використанням у Північній Америці і Європі - підсилюють цю неоднозначність. Серед найбільш часто використовуваних термінів, що відносяться до відкритого та дистанційного навчання, можна назвати наступні: корреспондентна освіта, домашнє навчання, самостійне навчання, зовнішнє навчання, безперервне навчання, дистанційне навчання, самонавчання, навчання дорослих, навчання з опорою на технічні засоби, або опосередковане навчання, навчання з фокусуванням на учневі, відкрите навчання, відкритий доступ, гнучке навчання і розподілене навчання.

• поділ викладача та учня в часі або просторі, або ж і в часі, і в просторі одночасно;
• визнання навчальним закладом: процес навчання визнається або сертифікується якою-небудь освітньою установою або організацією. Такий тип навчання відрізняється від самонавчання - власними силами, без офіційного визнання з боку навчального закладу;
• використання учбово-методичних матеріалів, розроблених із застосуванням різних медіа, включаючи друковані матеріали, радіо та телевізійні передачі, відео- і аудіокасети, використання комп'ютерних програм і телекомунікацій. Навчальні матеріали курсу звичайно перед використанням проходять попереднє тестування та апробацію;
• двостороння комунікація, що уможливлює взаємодію учнів і тьюторів і відрізняється від пасивного сприйняття трансльованої через мережі зв'язку інформації. Комунікація може бути синхронною або асинхронною;
• можливість очних зустрічей для проведення тьюториалів, взаємодії учнів одне з одним, занять у бібліотеках, проведення лабораторних або практичних сесій;
• індустріальна організація: це означає, що при проведенні великомасштабного відкритого та дистанційного навчання має місце поділ праці, різні завдання надаються різним співробітникам, які разом працюють у команді розроблювачів курсу.

  Кореспондентська освіта, домашнє навчання  та самостійне навчання

Кореспондентська освіта, домашнє навчання та самостійне навчання - це терміни й методи дистанційного навчання, які:

• існують уже більше ста років;
• засновані на використанні автономних матеріалів для самонавчання - учням немає необхідності для навчання залишати свої домівки;
• часто спираються на використання друкованих матеріалів і комунікацію за допомогою поштової служби або телефону. Але вони можуть використати і цілий ряд різноманітних засобів для встановлення контакту між тьютором та учнем, включаючи поштовий зв'язок, телефон, відео та аудіокасети, електронну пошту, а також телевізійне і радіомовлення.

Багато університетів Північної Америки останні 15 років перейменовували свої програми кореспондентської освіти, даючи їм більш сучасні назви, такі як відкрите та дистанційне навчання або самостійне навчання.

Термін зовнішнє навчання:

• застосовується до такого навчання, що здійснюється поза основною територією навчального закладу, наприклад, в аудиторії, що перебуває за межами кампусу;
• передбачає розмаїтість засобів доставки, включаючи аудіо- і відеозасоби, комп'ютерні конференції або домашнє навчання.

У багатьох університетах і навчальних закладах, таких як Університет Намібії, є Центри зовнішнього навчання, на які покладається відповідальність за складання програм відкритого та дистанційного навчання.

Термін продовжене навчання:

• звичайно відноситься до навчання, де не застосовується система заліків (кредитів);
• належить до курсів, які можуть читатися або на території кампуса, або дистанційно;
• має багато значень.

В Університеті Ботсвани, наприклад, є Відділення дистанційного навчання, що є частиною університетського Центра продовженого навчання.

Термін самонавчання відноситься до процесу, при якому:

• етап за етапом, через весь процес навчання учень дотримується учбово-методичних матеріалів;
• вправи для самооцінки мають центральне значення;
• навчання може проводитися за допомогою друкованих матеріалів або за допомогою комп'ютера.

Багато мовних навчальних закладів пропонують учням набори для самонавчання, у які входять друковані матеріали та аудіокасети. Навчання за допомогою комп'ютерних програм або Інтернету часто є повністю самокерованим.

Педагогічна доктрина відкритого навчання в центр ставить надання учням можливості вибору:

• середовища та медіа - друкованих, онлайнових, телевізійних або відео;
• місця навчання - вдома, на робочому місці, у навчальному закладі;

темпу навчання - із чітко заданим темпом або без чіткої структури;

• механізмів підтримки - допомога тьюторів на вимогу, аудіоконференції або навчання, яке базується на технічній підтримці комп'ютера;
• моментів початку та завершення.

Багато установ використовують цей термін у своїх найменуваннях: Відкритий університет Великобританії; Коледж відкритого доступу та Інститут відкритого навчання Чарльза Стерта, Австралія; Інформаційна мережа відкритого навчання й Організація відкритого навчання, Канада; Національний відкритий університет Індії імені Індіри Ганді; Відкритий університет Шрі-Ланки.

Термін розподілене навчання:

• звертає увагу на саме навчання як таке, а не на тип використовуваної методики або ж поділ викладача та учня;
• уможливлює навчання поза стінами класів;
• за умови сполучення з навчанням у класі приймає форму гнучкого навчання.

Термін дистанційне викладання:

• належить тільки до половини формули відкритої та дистанційної освіти: відкрита та дистанційна освіта охоплює не тільки навчання як викладання (teaching), але й навчання як самостійне вивчення (learning);
• підкреслює скоріше роль викладача, ніж системи.

Термін навчання дорослих робить особливий наголос на принципах навчання дорослих - андрагогіці, протиставляючи її педагогіці, або навчанню дітей.

Термін навчання, засноване на технологіях:

• належить до систем викладання й навчання, де головну роль грають високотехнологічні недрукарські засоби;
• здійснюється у двох основних формах: автономне (наприклад навчання за допомогою комп'ютера та навчання під керівництвом комп'ютера) і за допомогою конференцій (наприклад, аудіо-, відео- і комп'ютерних).

Приклади: Університет о-вів Вест-Індія використовує аудіоконференції для зв'язку між своїми кампусами та навчальними центрами. Курси відкритого й дистанційного навчання для одержання ступеня, пропоновані Університетом м. Атабаска (Канада) і Відкритим університетом Великобританії як основний засіб надання навчання використовують комп'ютерні конференції. Університет Гайани Інституту дистанційного та продовженого навчання використовує телеконференції, а Інформаційна мережа відкритого навчання в Канаді проводить курси за допомогою Інтернет.

При навчанні, орієнтованому на учня, головним є недоторканність і свобода особи. Тому викладання та навчання тут припускають:

• гнучкий графік занять;
• вільне обговорення цілей і змісту навчання;
• вільне обговорення методів навчання;
• вільне обговорення методів оцінки;
• вибір механізмів підтримки.

Термін відкритий доступ припускає відсутність:

• офіційних вступних вимог;
• необхідності наявності атестатів, дипломів як попередньої умови вступу;
• вступних іспитів.

Термін гнучке навчання підкреслює створення умов, що характеризуються наступними особливостями:

• злиття методів відкритого та дистанційного навчання, навчання з використанням медіа- і класних занять;
• учень є центром процесу навчання;
• визнання наявності розмаїтості стилів навчання й потреб учнів;
• визнання важливості об'єктивності при складанні програм навчання та у педагогіці;
• використання великої розмаїтості джерел і засобів навчання;
• формування вмінь і прагнення до "навчання протягом всього життя" в учнів і викладачів;