Більшість людей чомусь вважають, що конфлікти – це погано. Мовляв, ліпше поганенький мир, ніж гарна сварка. Насправді, це не зовсім так. Обійтися без конфліктних ситуацій неможливо, старанно уникати їх – нерозумно, та й шкідливо для здоров’я. Для того, щоб конфлікти йшли на користь, потрібно навчитися поводитися у “вибухонебезпечних ситуаціях”.

Конфлікт подібний до урагану: опинишся в його епіцентрі – то ж начувайся потім, розгрібай наслідки. Але, як не дивно, це корисне й часто продуктивне гаяння часу. Щоб отримати користь з конфлікту, навчися ним керувати. Саме конфлікт, внутрішньо-особовий або міжособовий, допомагає поглянути на ситуацію та на людину інакше.
Якщо ти дочитаєш цей текст до кінця, можеш знайти в ньому коротеньку інструкцію для виходу з “зони циклону”.
Конфлікт дає цінний досвід спілкування. Саме так ти вчишся діяти більш зважено, усвідомлено, робити вибір і нести відповідальність.
Залежно від ситуації конфлікту, своїх власних цілей і настрою, людина використовує різні стратегії.
1. Суперництво – прагнення досягнути свого на шкоду іншим.
2. Співпраця – пошук спільних інтересів, досягнення результату, вигідного обом сторонам.
3. Компроміс – “ні нашим, ні вашим”, – це коли задовольняється частина інтересів.
4. Пристосування – відмова від власних інтересів на користь іншої людини, позиція жертви.
5. Уникнення – відхід з конфліктної ситуації, ігнорування проблеми, після чого залишається ситуація невизначеності.
Вибір стратегії – за тобою.

Стилі поведінки в конфліктах
Кожна людина схильна поводитися в конфліктах в той чи інший спосіб. Вибір стратегії в рішенні конфліктних ситуацій залежить від характеру й рис психіки людини.
1. Пасивно-залежний
Людина, якщо вибирає цей стиль поведінки, намагається уникнути прямих зіткнень, пасує перед будь-яким тиском. Як наслідок, відстояти свої інтереси вона не зможе, то ж пожертвує ними на користь інших. Тобто вдається до стратегії пристосування й уникнення.
Приклад. Друг просить у тебе твій улюблений і єдиний мопед, щоб погасати з своєю дівчиною, хоча кермує він вкрай погано. Ти боїшся за долю транспортного засобу й за життя друга. Вибираючи пасивно-залежний варіант поведінки, ти поступаєшся, відмовляючи собі й заохочуючи друга до необачних дій. На додаток – неприємне усвідомлення того, що твоєю безвідмовністю скористалися. Тепер ти турбуєшся за життя друга, хвилюєшся за мопед і картаєш себе за невміння відмовляти. Тобі це треба?
2. Агресивний
Діючи під девізом: “Кращий захист – це напад!” – людина видає свою невпевненість. Агресія заважає відкритому обговоренню суперечностей. Такий агресор здійснює напади на особистість співбесідника, завдає йому ударів у найбільш беззахисні місця. Прагне будь-якими засобами досягти лідерства в конфлікті, виводить свого супротивника з емоційної рівноваги, відволікає його від суті конфлікту. Використовує стратегію суперництва, і лише інколи – компромісу.
Приклад. На прохання друга позичити мопед ти відповідаєш бурхливим обуренням і згадуєш йому всі провини за останні 5 років. Він йде засмучений і трохи очманілий від такого повороту подій. А ти, хоч і відстояв свій мопед, теж не дуже радий, бо розумієш, що твоя поведінка була дурною, а наїзд на приятеля – щонайменше брутальний та образливий наклеп.
3. Впевнений
Така людина використовує конфлікт, щоб відстояти свою точку зору. Вона робить самостійний вибір, задоволена своєю поведінкою й орієнтується на досягнення мети не на шкоду іншим. У конфлікті використовує співдружність і компроміс.
Приклад. Ти спокійно пояснюєш, що мопед тобі дуже дорогий, і тактовно даєш зрозуміти: водіння вимагає високого рівня відповідальності, і тому прохання недоречне. При цьому ти відчуваєш задоволення від того, що вчинив саме так, як хотів. Друг тепер поводитиметься коректніше й надалі з подібним проханням не звертатиметься. Принаймні, теоретично.
Ну і найкращий варіант – відвести друга на курси безпечного водіння, і порадити, де знайти підробіток, щоб заробити на свій мопед.

Отакої!
Як врятуватися від конфлікту “знічев’я”?
Якщо тебе атакують конфліктогенами:
– не нападай у відповідь
– не виправдовуйся.
Інакше тільки сильніше “заведеш” співрозмовника. Якщо людина відповідає агресією на агресію, вона провокує ще сильніший напад на себе.
Ось мирний спосіб захисту від невиправданої критики: психологічна амортизація (це не зовсім те ж саме, що амортизація авто, і це – привід зазирнути в словник):
1. Погоджуйся з тим, що схоже на правду. Це збиває нападника з пантелику.
Приклад:
– Ну ти й баран!
– Що поробиш, народжений в рік Барана...
2. Конкретизуй об’єкт наїзду, з’ясовуй, що саме співбесідник має на увазі. Якщо вдатися до подробиць, можна завжди зробити так, що нападник виглядатиме справжнісіньким дурником.
Приклад:
– Що це на тобі напнуто? Знову секонд-хенд?
– Яка саме деталь мого одягу тебе не влаштовує?
Використовуй критику собі на користь, пам’ятай, що ніхто не буде більш правдивим, аніж ворог. Прислухаючись до його слів, можна побачити себе з іншого боку й реалістично зважити свій недолік, який раніше був непомітним, та й виправити його. Так парадоксально деколи з критики виростає справжнісіньке самовдосконалення. І, власне, це – одна з причин, чому не варто уникати конфліктів. Інколи навіть найкращі друзі не наважуються розповісти тобі про твої недоліки – бояться зіпсувати стосунки з тобою. Так можна півжиття прожити, і не знати, що у якихось ситуаціях виглядаєш смішним, чи й просто нікчемним. А ворогу, зрозуміло, втрачати нічого. Тож, перш ніж розробляти плани помсти язикатому недругові, подумай, над чим варто попрацювати. Як відомо, нема меж досконалості…

Лікнеп
Конфліктогени – слова, дії (або бездіяльність), які можуть призвести до конфлікту, викликають обурення, лють, злість та інші негативні емоційні реакції.
Внутрішньо-особистий конфлікт – загострення суперечностей між твоїми власними бажаннями, переконаннями та діями.
Міжособовий конфлікт – загострення суперечностей між різними особами. Якщо у тебе роздвоєння особистості, то в тобі може відбутися внутрішньо-особистий міжособовий конфлікт:).

Практикум
Щоб приборкати конфлікт і звести його нанівець, дотримуйся послідовності:
1. Оціни можливі наслідки конфлікту.
2. Припини боротьбу. Таким шляхом свої інтереси не захистити.
3. Не чекай милості від впертого суперника. Реальніше змінити свою поведінку й на цьому виграти.
4. Спробуй звести до мінімуму негативні емоції стосовно супротивника, а також його негативні емоції до тебе.
5. Визнай, що його захист власних інтересів – справа природна.
6. Поглянь на ситуацію збоку. Визнач, в чому має рацію або не має рації твій суперник і ти.
7. Відшукай справжні інтереси протилежної сторони, приховану суть суперечки. Визнач, що саме він боїться втратити.
8. Зрозумій, в чому головна причина конфлікту, якщо не зважати на індивідуальні особливості його учасників.
9. Продумай програму, спрямовану на оптимальне вирішення проблеми з врахуванням інтересів обох сторін.
10. Підготуй декілька варіантів вирішення конфлікту.
11. Проведи відкриту розмову з суперником для розв’язання ситуації.