rss
01/18/2020
EN   UA

Час i Події

#2020-03

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Сторінка для хлопців \ Цим потрібно займатися: як зберегти стосунки в парі?

Кохання – це вам не просто так, ним займатися треба – каже народний фольклор. І таки має рацію. Яким би не було величезним ваше кохання, над стосунками потрібно постійно працювати. Хоча б для того, аби якогось ранку не виявити, що замість пристрасного кохання тебе з людиною, котра спить поруч, поєднує в найкращому випадку просто дружня симпатія. А починати роботу варто було б з визначення суті стосунків у парі.

П’ять типів стосунків у парі були виділені групою соціологів з університету Женеви (Швейцарія). Ця класифікація – результат спостереження за 1500 парами людей різного віку, які живуть у парі (зареєстрованій чи не зареєстрованій) не менше року.
Один з перших висновків дослідження: ніколи раніше зовнішні “декорації” любові не були настільки різноманітними, а пари – настільки вільними у виборі відносин. “Можна стверджувати, що стандартній моделі шлюбу настав кінець, – підбиває підсумок Жан Келлерхаль, один з авторів роботи. – У наш час на перший план у парі виходять креативність та індивідуальність”.
Втім, серед величезного розмаїття стилів стосунків можна виділити п’ять основних тенденцій, п’ять більш-менш гармонійних (а також більш-менш нових) моделей шлюбних союзів. І якщо в одному з них ти можеш впізнати ваші стосунки, інші нагадають тобі родини твоїх друзів, батьків або сусідів.
Для чого потрібна ця класифікація? Насамперед вона дозволить тобі розібратися, чим насправді є ваше спільне існування. На чому воно ґрунтується? Як поділені ролі усередині пари; чи є в кожного з вас своя особиста територія; як ви залагоджуєте конфлікти? Можливо, це стане для тебе відкриттям, але часто трапляється, що стосунки подружжя виходять за рамки любовних зв’язків. “Хоча в громадській свідомості завжди існував ідеальний образ “справжньої, доленосної любові”, що одного чудового дня повинна впасти на нас і вирішити всі наші проблеми”, – констатує експерт. Але насправді спільне життя не тримається на одному лише почутті нескінченної любові.
“Над стосунками необхідно працювати, – стверджує Жан Келлерхаль. – Ця конструкція складається з безлічі поверхів і більше нагадує добре продуманий проект, ніж дарунок долі. Погодься, навіть найбільш романтичним натурам доводиться зважати на такі неромантичні складові відносин, як розподіл влади в родині, особистого простору або спільних коштів”. Дуже може бути, що саме усвідомлення багатогранності ваших відносин дозволить тобі у випадку появи труднощів переглянути й пропрацювати деякі деталі спільного життя, а не кинути все й піти.
Як вибирається модель, на базі якої вибудовуються взаємини в шлюбному союзі?
“У цьому питанні багато чого залежить від віку партнерів, від того, чим вони займаються, і від їхнього соціального оточення, – пояснює соціолог. – Якщо ви молоді, у вас обох вища освіта, ви живете в місті й прагнете до особистісного розвитку й професійного успіху, то швидше за все ваш стиль – сім’я-асоціація. У той час як життя ваших батьків напевно проходило за більш традиційною схемою сім’ї-фортеці. Втім, цілком можливо, що у вашому випадку виник якийсь коктейль із елементами інших взаємин або двох моделей шлюбних союзів одночасно. Як би там не було, певний стиль у відносинах виникає досить швидко. Часто він змінюється через появу першої дитини: у цьому випадку партнери можуть перейти від родини-асоціації до родини соратників. Однак після народження первістка стиль уже не зміниться. Принаймні, якщо спеціально не ставити перед собою таку мету”.
Який з п’яти шлюбних союзів найближчий до ідеалу, “формули щастя”?
“Кожен стиль має свої плюси й мінуси, – відзначає Жан Келлерхаль. – И хоча жоден з них не гарантує бажаного для всіх результату – повного благополуччя в родині, деякі моделі відносин, на думку опитаних, приносять більше задоволення, ніж інші”.
Родина соратників посідає перше місце в класифікації. Саме в цьому союзі ми відчуваємо всю силу любові, поваги й підтримки партнера, одержуємо більше радості від спільного життя й спільних справ. А от у родині паралельних світів ситуація часом набуває лиховісного відтінку. Ми легко виходимо із себе, звинувачуємо або (що нітрохи не краще) ігноруємо один одного. У родині-фортеці і родині-коконі небо теж не завжди буває безхмарним, однак загалом ми почуваємо себе цілком задоволеними. Що стосується родини-асоціації, найпоширенішої останнім часом моделі, тут ситуація найчастіше складається досить суперечливо.
“З одного боку, тільки в цьому шлюбному союзі найбільше повно визнаються автономія й особисте життя партнера, що надає величезні можливості для особистісного розвитку, – пояснює соціолог. – З іншого боку – кожен висуває вперед свої власні інтереси, що веде до постійних суперечок і часом до розлучень. Що цілком очевидно, адже основний принцип родини-асоціації – іди геть або конкуруй”.
Отже, сьогодні стає зрозуміло, що успіх подружнього “підприємства” залежить не стільки від його форми, скільки від змісту. Інакше кажучи, яким би не був ваш стиль, всі випробування потрібно хотіти – і могти- переборювати разом.
Збільшення кількості розлучень, вільні стосунки в сім’ї, шлюби, які розпадаються і заново створюються – все це наводить на думку про те, що будь-яка історія любові є примарною.
“Загальна тенденція насторожує, – каже Жан Келлерхаль. – Ми більше не знаємо, до якої межі можна вкладати себе у сімейні відносини, щоб у результаті не залишитися ні з чим. Перед тим як перейти на більш глибокий рівень довіри, ми ретельно зважуємо всі за і проти, обговорюємо свої права, обов’язки, внесок кожного з партнерів у спільну справу. Трапляється, що зайва передбачливість гасить відносини ще у зародку”. Так, сьогодні спільне життя стало непростою пригодою, але це не означає, що успіх у ній недосяжний. Якщо, звичайно, ми піклуємося про те, щоб дійти до нього разом.

Союз-Фортеця: “І в радості, і в горі”
Пріоритети.
Ці партнери міцно пов’язані один з одним, вони разом переживають незгоди й радості, мріючи “жити щасливо й померти в один день”. Поділяючи смаки один одного, вони завжди намагаються дійти до єдиної думки. Їхня індивідуальність бере початок у слові “ми”: разом вони трудяться над тим, щоб чоловік домігся успіху в професійному плані (дружина часто не працює), а також займаються освітою дітей. Партнерам дорогий консенсус, єдність думок. Гарна та пара, вважають вони, усередині якої майже не виникає розбіжностей.
Розподіл ролей.
Одне із завдань партнерів – зменшити число приводів для невдоволення. Їхнє повсякденне життя складається з багатьох ритуалів: для всього існує своє місце й час, а ролі кожного з членів родини чітко позначені. Тут частіше, ніж в інших союзах, обов’язки розподіляються залежно від статі партнера: передбачається, що дружина займається домом, а чоловік заробляє гроші. Проте рішення партнери приймають разом.
Відносини зі світом.
Дружина рідко виходить на люди. Вона схильна розглядати впливи зовнішнього світу – нові ідеї й тенденції – скоріше як загрозу. Чоловік виявляє більшу цікавість до нововведень, інших способів існування й напрямку думок. Він є свого роду “повноважним представником” пари, на якому лежить відповідальність за “зовнішні відносини” і соціальну інтеграцію родини. Дружина скоріше зосереджена на внутрішніх питаннях: безпеки, турботи, ніжності. Ця взаємодоповнюваність посилює залежність членів родини одне від одного.
Переваги й недоліки.
Головний козир родини-фортеці – стабільність. Коли партнери беруть на себе певні обов’язки, життя стає більш гармонічним. Партнери намагаються уникати зіткнень, поступаючись частиною своїх позицій. Вирішуючи проблеми, вони надають перевагу традиційним, перевіреним способам. Мирне життя в “фортеці” межує із буденністю. Такі відносини здатні “задерев’яніти”, якщо час від часу партнери не починають нові проекти.

Союз-Асоціація: “Дотримуємося автономії”
Пріоритети.
Як це не парадоксально, партнерів зближує від початку узгоджене прагнення до автономії. У родині-асоціації вважають, що спільне життя виграє в тому випадку, якщо кожен з учасників залишиться господарем своєї долі, буде відстоювати особисті переконання й вести власні справи. Пожертвувати інтересами на благо родини – це сприймається як поразка, і для самого партнера “жертовника”, і для відносин у цілому.
Розподіл ролей.
Партнери прагнуть бути самодостатніми й реалізовувати себе у всіх сферах одночасно: професійній, подружній, батьківській, культурній, громадській. Розподіл обов’язків за статевим принципом відкидається апріорі, тут панує принцип “усі рівні”. У спілкуванні партнери отримують максимальну користь зі своїх емоцій і інтересів. Якщо обоє партнерів налаштовані на прийняття спільних рішень, швидше за все, вони зможуть домовитися: адже те, що влаштовує їх сьогодні, завтра може бути переглянуто.
Відносини зі світом.
Контакти із зовнішнім світом цінуються так само високо, як і індивідуальні особливості подружжя. Виходити на люди (разом або порізно), подорожувати, запрошувати в гості батьків або друзів – все це підтримує і збагачує діалог партнерів, дозволяє реалізовувати спільні проекти. Родина-Асоціація погано переносить буденність, вважаючи її джерелом нудьги й занепокоєння. Такі союзи частіше формуються в розвиненому суспільстві, де є економічні й культурні передумови для задоволення бажань обох. Родини-Асоціації зазвичай живуть у містах, де партнери можуть знайти справу, що дозволятиме і розвиватися, і заробляти достатньо коштів.
Переваги й недоліки.
Якщо партнери вміють керувати ситуацією, вони зможуть одержати від життя все: і радість спільного проживання, і здатність реалізовувати себе як особистість. Гнучкість у відносинах дозволяє їм роздавати карти знову й знову, пристосовуватися до бажань і можливостей кожного.

Проблеми, звичайно, виникають, якщо особисті інтереси подружжя розходяться, а сімейне життя стає перешкодою для персонального розвитку. Щоб досягти компромісу, членам родин-асоціацій часто доводиться починати переговори. Якщо підтримка союзу починає вимагати занадто багато жертв, партнери зазвичай вирішують розійтися.

Союз-Кокон: “Самі проти всіх”
Пріоритети.
У родині-коконі панують дуже ніжні стосунки. Головна мета – піклуватися й доглядати один за одним, розважати й протистояти примхам долі, які виникають, наприклад, через нестабільність у суспільстві або через значну відстань до батьківщини. Партнери створюють інтимне гніздечко й щосили охороняють його від впливів зовнішнього середовища. Як і в родині-фортеці, між партнерами складаються відносини злиття один з одним. Спільна діяльність і схожі смаки дають їм необхідне почуття безпеки.
Розподіл ролей.
У родині-коконі в партнерів рівні обов’язки. Вони по черзі готують їжу, займаються прибиранням, бавляться з дітьми. Залежно від ситуації кожен з подружжя може вирушити на заробітки. Партнери особливо прагнуть знайти притулок від щоденних фрустрацій зовнішнього світу в колі родини, цінують затишок домівки і всі пов’язані із цим ритуали.
Відносини зі світом.
Зазвичай родина-кокон замикається на собі, оскільки не відчуває себе частиною того суспільства, у якому існує. Партнери відчувають себе самотніми у великому місті, часом гублячись перед силою “інших”. Втім, вони не надто зацікавлені в зовнішньому світі. Соціальна інтеграція або професійні досягнення є для них вторинними цінностями.
Переваги й недоліки.
Родина-Кокон досить безпомічна перед матеріальними труднощами. Партнери швидше схильні втішати один одного, ніж діяти, часто вони неспроможні запропонувати адекватну допомогу. Вони схильні замовчувати конфлікти, оскільки будь-які розбіжності сприймаються як додаткова загроза їхній безпеці. Сила родини-кокона в солідарності подружжя. Якщо навколишня дійсність не є занадто суворою до них, партнери здатні жити цілком щасливо.

Союз паралельних світів: “Разом через відсутність кращого”
Пріоритети.
Цей стиль стосунків найменше схожий на загальноприйнятий образ щасливої пари. Тут, як і в родині-асоціації, у кожного партнера свої інтереси, а відносини між партнерами базуються на певній байдужості одне до одного. Кожен з них займається самим собою і не схильний ділитися глибокими переживаннями із партнером. По суті, вони живуть разом тільки тому, що по-іншому не можна – не змогли знайти “щось краще”.
Розподіл ролей.
У такій родині обов’язки партнерів украй диференційовані. Домом повністю займається дружина, а крім виконання пов’язаних із цим обов’язків чоловік чекає від неї організаційної підтримки його власних починань. Його робота нерідко важка; він не може взяти на себе ні одну з функцій своєї партнерки – і навпаки. У їхніх стосунках немає жодного натяку на сентиментальність.
Відносини зі світом.
Зазвичай партнери живуть у справжній ізоляції від зовнішнього світу, у повному незнанні того, що відбувається навколо, і не дуже схильні запрошувати до себе в гості батьків або сусідів. Зрозуміло, причина зовсім не в тім, щоб частіше залишатися наодинці... Втім, якщо партнери не занадто чіпляються одне до одного, вони співіснують досить спокійно.
Переваги й недоліки.
У такому союзі важко знайти плюси. Партнери нічого не чекають одне від одного, через що вони далекі від розчарування в партнері. Кожен ясно уявляє, що він повинен робити, правила тут установлюються раз і назавжди, що допомагає усунути будь-які розбіжності. У таких родинах панує повний порядок, а всі дії партнерів абсолютно передбачувані. І хоча їхні відносини зовсім не схожі на свято душі, такий союз може тривати все життя.

Союз соратників: “Спільне – насамперед”
Пріоритети.
Як і родина-фортеця, ця модель пари розрахована на тривалий термін. Партнери хочуть розділити одну долю, тому життя кожного з них узгоджується з тими цінностями, на яких базується їхня родина. Між партнерами встановлюються дуже тісні взаємини, вони підкреслюють свою подібність і не тримають одне від одного секретів. Але, на відміну від родини-фортеці або родини-кокона, партнерам дуже важливо брати участь разом і в громадському житті.
Розподіл ролей.
Як і в родині-асоціації, розподіляючи обов’язки, установлюючи правила і придумуючи ритуали, партнери воліють залишатися гнучкими. Розпорядок дня і завдання кожного партнера змінюються залежно від поточних завдань. Обоє здатні господарювати, крім того, один може замінити іншого, що є запорукою розвитку пари. Однак на відміну від родини-асоціації, де цінуються особисті проекти кожного, тут на перший план виходять спільні інтереси. Заради блага родини й суспільства кожен з подружжя готовий на деякі жертви: переїхати в інше місто, на час залишити роботу заради кар’єри іншого чи виховання дітей.
Відносини зі світом.
Партнери беруть активну участь у житті міста, школи або благодійних організацій. Однак, незважаючи на відкритість до світу, їх не можна назвати “світськими левами” (як це часто буває у випадку родини-асоціації). Скоріше вони являють собою приклад пари, яка прагне докластися свого внеску до громадського добробуту.
Переваги й недоліки.
Перевага спільних інтересів над особистими; гнучкість у розподілі ролей; відкритість до зовнішнього світу – відмінні передумови для довгого й щасливого існування. Саме в таких союзах, за словами їхніх членів, менше розчарувань, тут частіше сміються, більше радіють спільним досягненням і рідше розходяться. Тож є над чим подумати.

Жити в одному домі. Готуємося до сюрпризів

Подарунок від тещі

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com