(Продовження)

У минулих номерах ми розповіли історію скейтбордингу, підказали, як купити собі дошку, і навіть спробували розтлумачити основи найпопулярніших скейтерських трюків. Цього разу – кілька порад з вуст скейтбордистів зі стажем, котрі із задоволенням поділяться своїм досвідом ламання перших дощок, втікання від міліції та іншими цікавими речами…

Олександр Кошара на прізвисько Кошак – один із піонерів стріт-скейтборду в Чернівцях. За півроку ламає 20 дощок. Під час їзди на скейті набив собі чимало синців та гуль. Але навіть це не відлякало його від занять улюбленою справою
Як ти навчився кататися на скейті?
Я займаюся стріт-скейтбордом близько шести років. Моє захоплення розпочалося тоді, коли я вперше побачив скейт-відео. Тоді й зародилася думка зайнятися цим спортом. Спочатку нічого не вдавалося, падав кожні 10 хвилин, навіть зламав ногу. Зараз також падаю, але вже значно рідше. Батькам відразу не сподобалося моє захоплення, оскільки постійно ходив у синцях, але вже звикли. Я почав займатися скейтбордом одним із перших у Чернівцях, тож мені не було в кого вчитися. Набирався досвіду з відео, яке скачував з Інтернету або переписував у друзів з Києва.
Скільки чернівчан займаються цим екстремальним видом спорту?
У Чернівцях є чимало людей, які за рівнем катання близькі до професійного. Хоча трапляються й “позери”, котрі купують найдорожчі дошки, одяг, взуття, але, крім марнославства, нічого не можуть продемонструвати. Ми ніколи не ставимося зверхньо до новачків, але завжди оцінюємо людину за співвідношенням рівня катання і кількості “понтів”. І якщо скейтер – хороша людина, ми охоче беремо його в свою компанію та ділимося досвідом.
Як тобі ваш скейт-парк?
Мені подобається. Єдиний його мінус у тому, що після обіду тут збирається дуже великий натовп – ВМХ-ери, роллери, скейтери, MTB-стрітери, і через це дуже мало місця. Скейт-парк, гадаю, розрахований на 15 осіб, а тут іноді буває до 50. Ще важливою проблемою є катання взимку, оскільки парк не має покрівлі та штучного освітлення. Нам обіцяли цей недолік виправити, але... Загалом узимку скейтери відпочивають. Дехто на зиму переходить на сноуборд, продовжуючи катання в горах.
А де ви з друзями каталися до відкриття скейт-парку?
Ми каталися на Соборній, Центральній, Театральній площах, але там завжди були проблеми з міліцією. До відкриття скейт-парку найзручніше місце було на Соборній площі – там є майже все, що потрібно. Але після 17.00 туди навідувалися наряди міліції і всіх виганяли. Мене навіть часто затримували, але завжди “на перший раз” відпускали.
Де ще в Україні є скейт-парки?
Скейт-парки є лише у великих містах, таких, як Дніпропетровськ, Київ та Одеса. Загалом я навіть не сподівався, що в Чернівцях відкриють скейт-парк. Все-таки Чернівці – невелике місто. Наступного тижня до нас приїдуть покататися друзі-скейтери з Івано-Франківська. У них там є майданчик для катання, але куди йому до нашого. В Україні це поки що не дуже розвинутий вид спорту. Найбільшим досягненням для нас може стати отримання спонсорства. Спонсорування для скейтера – це те, що офіційно надає йому статус професіонала, тобто проскейтера.
На скільки тобі вистачає одного скейту, і скільки дощок ти вже зламав?
Спочатку мені вистачало дошки на півроку, зараз – на місяць, доводиться часто їх міняти, за останні півроку поміняв майже 20 дошок. На своє захоплення витрачаю приблизно 200 доларів на місяць – на дошку та взуття, яке рветься за два-три місяці. Зазвичай якісні дошки виготовляють із семишарової пресованої фанери з канадського клена. У Росії їх виготовляють з берези, але вони не дуже витривалі. Довжина всіх дощок приблизно однакова. Головну роль віддає ширина дошки: від 19 до 21 сантиметра – залежно від розміру взуття та ваги. Ширші дошки не такі зручні, але вони не так швидко ламаються. Особливу увагу слід приділити взуттю. Це обов’язково має бути спеціальне скейт-взуття з пласкою підошвою та потовщеним язиком. Стиль одягу залежить від уподобань самого скейтера. Скажімо, я ношу вузькі штани, хтось носить широкі, тут правил немає.

Яку музику слухають скейтери?
У Чернівцях дев’яносто відсотків скейтерів слухають панк. Особисто мені подобається олдскул панк-рок, такий, як “Sex Pistols”, “Iggy Pop” тощо.
Хто може займатися скейтбордом?
Для того, щоби навчитися кататися на скейті, потрібно їздити принаймні півроку-рік. На те, щоби навчитися відштовхуватися, розганятися, повертати, потрібно два тижні. Підстрибувати на скейті та робити різні трюки – це вже важче. Головне – не боятися падати. До цього треба бути готовим, адже скейтборд – досить травматичний вид спорту. Чим майстерніше їздиш, тим тобі цікавіше. Краще починати з 11-12 років, хоча дехто стає на скейт і у 18-20 років. Вага ролі не грає. Дівчата теж можуть займатися. У Чернівцях є кілька дівчат-скейтерів. Звісно, вони гірше їздять, ніж хлопці, бо бояться впасти. Якщо впадуть – можуть місяць не їздити, доки синці не загояться.
Ти знаєш, що скейтборд можуть включити до списку видів спорту літньої олімпіади?
Я про це чув, але всі скейтери не дуже цього хочуть. Нам більше подобається цей вид спорту саме як неофіційний, вуличний. Якщо він стане олімпійським, це буде надто “попсово”. У цьому спорті немає правил, а якщо вони з’являться, то скейтборд просто втратить сенс.
Як ставляться твоя дівчина, друзі до твого захоплення?
У мене було багато дівчат, і всі вони по-різному сприймали моє хобі. Але всі вони знали, що мене не треба обмежувати – якщо я хочу, то піду кататися.

Скейтери-професіонали: найчастіше страждають ноги

16-річні Максим Лиходід та Павло Москалюк – чернівецькі скейтери-професіонали. Максим катається вже п’ять років, Павло – два.
– Моє захоплення розпочалося з того, що я переглянув відео, на якому каталися скейтери, – каже Максим. – Мені дуже сподобалося, і я також захотів так навчитися. У Чернівцях загалом є приблизно 50 скейтерів. Підійшов до кількох із них, попросив навчити мене, купив скейт і почав тренуватися. Звісно, травми трапляються і зараз. Найчастіше страждають ноги – їх можна підвернути, боляче вдарити ребром скейта. Я двічі ламав ногу, тричі руку і раз вдарився головою. Але все одно їжджу без захисту – із ним незручно. Та й допомагає захист лише ліктям, колінам та голові, а від інших травм не врятує.
– Тим, хто хоче навчитися кататися і вже купив собі “дошку”, раджу не сидіти вдома, а йти тренуватися хоча би у вихідні по чотири години, – додає Павло. – Справді, це досить виснажливо, особливо влітку – через півгодини тебе можна викручувати. Восени прохолодно, тож кататися легше. А взимку їздимо хіба що тоді, коли немає снігу. Важко сказати, cкільки потрібно часу для того, щоби стати професіоналом. Один наш знайомий із Києва – Сокол – катається лише два роки, але їздить краще за всіх. Мабуть, це через те, що у Києві значно більше можливостей, багато скейт-парків, а у Чернівцях лише один і далеко. Спочатку в нашому скейт-парку було класно, встановили залізні заїзди на дерев’яні рампи, але їх уже розламали. Тож раніше ми каталися біля гімназії ¹2, але зараз звідти виганяють. Тепер їздимо на Тралці, у скверику біля “Сорбонни”, на Соборці. Після того, як облаштували площу Турецької Криниці, там теж зручно кататися. Часто перехожі нарікають, що ми все нищимо. Але “дошкою” камінь не зламаєш, швидше навпаки!
– Зрідка катаємося і на Центральній площі, – додає Максим. – Якось я сильно розігнався і залетів у фонтан. Щоправда, там не було води. Але і там нас постійно ганяє міліція. Зазвичай ми втікаємо, та іноді нас все-таки забирають до дільниці. Потім відпускають. Постійно погрожують, що зламають “дошку”, але її не так-то й легко зламати!

Поради новачкам

• Емоції. Намагайтеся не кричати, якщо вам щось не вдається. Виття на усю вулицю навряд чи прикрасить вас. Будьте спокійні, відпочиньте й у вас усе вдасться. Не слід думати, що копіюючи поводження таких скейт-психів як Ліндсей Робертсон і Хіт Кірчат, ви будете такими ж крутими, як і вони.
• Це не легко. Не думайте, що скейтбординг – це легко, на засвоєння кожного трюку ідуть тижні, а іноді і місяці. Не думайте, що ви досягнете рівня Еріка Костона за пару тижнів. На це йдуть роки.
• Будь в курсі. Якщо є можливість і знання мови, купіть трохи скейт-журналів. Почитайте інтерв’ю з відомими про-скейтерами. Подивіться рекламу, довідайтеся, які бренди зараз популярні.
• Дивися відео. Візьміть у друзів трохи скейтерського відео. Для того, щоб зрозуміти сьогоднішній світовий рівень, краще одразу дивитися краще, наприклад Flіp “Sorry”, Gіrl “Yeah, Rіght!”, Emerіca “Thіs іs skateboardіng”.
• Як вчитись. Завдяки відео і журналам, ви можете вивчати те, як робляться трюки, дивитися техніку їхнього виконання. Підходить, як розкадрування в журналах, так і уповільнений перегляд відео.
• Страх. Намагайтеся не боятися. Звичайно, якщо не виходить, та ви повинні намагатися робити трюки, що не відповідають вашому рівню – це травмонебезпечно. Але і надмірної безпеки не потрібно.
• Не заощаджуй на якості. Зберіть гроші на гарну, якісну дошку, зроблену в Америці, з канадського клена. Звичайно, ви можете купити дешевий китайський варіант, але нічого, крім розчарування і труднощів, вам це не принесе. Не заощаджуйте на шкоду собі.
• Ходи на демо. Намагайтеся, якщо можливо, відвідувати якнайбільше демо-виступів. Подивитися на вправніших – це найпотужніший стимул до вивчення нових трюків і прогресу в катанні.
• Забудь про спонсорство. Не парся з приводу спонсорства, хоча б на початковому етапі. Узагалі, спонсорство – це зовсім не зміст катання. І будучи без спонсора, можна досягти значних вершин у скейт-спорті.
• Будь простішим. Просто будьте собою, одержуйте задоволення від катання, вивчайте нові трюки. І ваш час прийде.
• Відчуй дошку. Перед тим, як придбати нову деку, спробуйте хоч небагато постояти на ній, чи зрозуміти – достатня вона широка для вас, чи ні. У будь-якому порядному скейтшопі вам дозволять зробити це.
• Заглибся в катання. Більше часу приділяйте катанню і вивченню нових трюків, ніж своєму зовнішньому вигляду. Ні в якому разі не думайте, що тільки завдяки модному прикиду вас будуть вважати крутим скейтером.
• Не будь роботом. Якщо в футболі чи хокеї перемагає той, хто більше забив, то в скейтбордингу дуже багато чого залежить від стилю. Тому деякі навіть вважають, що скейтбординг – це різновид мистецтва. Тож, щоб стати кращим, одного рівня катання недостатньо.
• Натхнення. Іноді непогано черпати натхнення (але не копіювати!), дивлячись на таких скейтерів, як Чад Маска і Джим Греко. Але ще раз повторюємо, не треба ставати їхніми клонами. Це вже занадто.
• Не квапся з висновками. Не треба ненавидіти й обсміювати всіх навколо. Так ви швидко втратите всіх друзів. Якщо хтось носить смішні шорти, катається на незвичайних підвісках Kreeper – це ще не означає, що він клоун. Можливо, він катається набагато краще за вас.
• Мода не допоможе. Забийте на моду. Напульсник, гаманець не допоможуть вам при вивченні 360 flіp.
• Перемоги. Радій і пишайся своїми успіхами, але при цьому не зазнавайся. У нас багатьох скейтерів не люблять через те, що як тільки вони одержують спонсорство – їх починають зараховувати до статусу “про”, вони хворіють на “зоряну хворобу”. Хвальків не любить ніхто, навіть якщо він справді кращий.
• Музика. Не потрібно конфліктувати з іншими скейтерами, тільки через їхні музичні пристрасті. Це тупо.
• Взуття. Приготуйся до того, що шузи, в яких ти катаєшся, будуть з кожним місяцем зношуватися в кілька разів швидше. Шкірка безжальна до кросівок. Це неминуче, і з цим треба змиритись. Чим краще ти починаєш кататися, тим швидше стирається твоє взуття.
• Навчальне відео. Крім командних скейтвідео і відеожурналів, дивіться навчальні відеокасети.
• Перший трюк. Перший трюк, якому вам просто необхідно навчитися – це ollіe, стрибок з дошкою, без відриву ніг від шкірки.
• Вибір перешкоди. На початку катання не соромтеся кататися на відверто маленьких перешкодах, типу бордюрчиків, невисоких граней. Це вам допоможе відчути техніку застрибування на грійнди і слайди. Тільки навчившись кататися на маленьких об’єктах, ви будете комфортно почувати себе на великих перешкодах.
• Дивися на інших. Намагайтеся більше бувати на наймасовіших місцях катання в місті. Дивіться, як катаються інші. Завдяки обміну досвідом з іншими скейтерами ваш прогрес піде значно швидше.
• Використовуй захист. На початковому етапі не треба нехтувати захистом (наколінники, шолом). Краще виглядати дурником у захисті, ніж ще більшим – з гіпсом на зламаній шиї.
• Будь сміливим. Якщо у вас щось не виходить, не соромтеся. Сміливо запитуйте про це в навколишніх скейтерів. Досить часто думка когось з боку допомагає зрозуміти, у чому ваша помилка.
• Показуй радість. Для скейтера немає більш приємного відчуття, ніж радість після виконаного трюку. Це знають усі скейтери. Ви зрозумієте це вже після перших вдалих спроб. Тож радійте на здоров’я.
• Спілкування з “про”. Не підлизуйтеся і не просіть халяви від скейтерів, яких спонсорують. Їх це тільки дратує. Просто прямо запитайте, те що вас цікавить чи як зробити той, чи інший трюк. Майже напевно, що вони вам допоможуть.
• Історія. У вільний час хоч трохи вивчіть історію скейтбординга. Це цікаво і повчально. Основне джерело такої інформації – це Інтернет.
• Бережи дошку. Не зганяйте зло від падінь і невдалих спроб на дошці. Це також продовжить їй життя.
• Придумай своє. Будь творцем, а не руйнівником, спробуй придумати щось нове. Раптом ти вигадаєш новий трюк, який назвуть на твою честь
• Серії. Якщо ви непогано навчилися робити трюки по одному і вам хочеться чого нового, то спробуйте робити серії з декількох трюків відразу. Це допоможе підвищити стабільність ваших елементів.
Прислухатись чи ні – це ваш вибір. Бережіть себе!