Поки українці із деяким скептицизмом святкували День Незалежності, країна вкотре показала світові своє справжнє обличчя і навіть довела, що воно може бути набагато кращим, ніж світлий образ Віктора Федоровича Януковича. І запросто “потягне” на титул “третьої віце-міс Всесвіт”. Красу ж бо не сховаєш. А світлий образ скільки не підсвічуй, а красивішим не стане. Хоче підсвічувати дуже намагаються – он на Дніпропетровщині збираються повісити портрет президента і його “програму дій” в кожній школі. Напевне, для того, аби школярі вчилися аналізувати і порівнювати те, що написано, з тим, що зроблено…

Таки справді, краса – страшна сила, і ставати їй на дорозі не те щоб небезпечно – просто нема сенсу. От, наприклад, та ж таки українська третя віце-міс Всесвіт, 22-річна Ганна Пославська. Минулого року вона брала участь в іншому конкурсі краси – “Міс Україна”.
(Від “Міс Україна-Всесвіт” цей конкурс відрізняється прізвищами та громадянством власників і масштабом: міс Україна представляє країну на конкурсі “Міс світу”, а не “Всесвіту”. Обидва конкурси виникли у 1951 році як конкурси купальників, тільки “Міс світу” проводили у Великобританії, а “Міс Всесвіту” – у США. Зараз обидва конкурси мають приблизно майже однакові вимоги до краси, однак у “Всесвіті” вимоги трішки ліберальніші – не обов’язково мати високий зріст, головне – пропорційність фігури, та й грошовий внесок від учасниць там трошки менший вимагають.)
Однак корона “Міс України-2009” дісталася Євгенії Тульчевській, дівчині, в якій з першого погляду красуню не впізнаєш, та й з другого, як не прикро, теж. Конкурс вражав відвертістю: Євгенія відразу розповіла про свого коханого – “впливового бізнесмена з Дніпропетровська”, а ведучі на сцені так і заявили, мовляв, корону отримає або найкрасивіша, або найбагатша, причому “друге – найімовірніше”. Ганна Пославська тоді отримала титул “Міс глядацьких симпатій”.

Конкурс “Міс Україна-Всесвіт” теж не раз “підловлювали” на деякій залежності місця конкурсантки від глибини гаманця коханого цієї кандидатки. Однак на зовсім відверте махлювання (принаймні, в останні роки) організатори конкурсу не йшли. Чи то просто багаті бізнесмени їм траплялися трошки вибагливіші… Як би там не було, але корону “Міс Україна-Всесвіт-2010” віддали Ганні Пославській – і не прогадали. До неї такі високі місця в конкурсах краси світового значення українкам не перепадали. Максимум – потрапляли в першу десятку.
А тут треба ж таке – щоб так пощастило. Пославська одягнула сукню із справжніх пшеничних колосків, яку привезла з Києва до США, і навіть не злякалася контролю в аеропорту – сукню перевіряли півгодини, обмацали кожен колосок. В результаті цей твір мистецтва схуд ледь не на кілограм соломи. На самому дефіле дівчина не побоялася політичних переслідувань – і заплела “косу Тимошенко”. І в результаті – маємо третю віце-міс-Всесвіт.
До речі, про косу і переслідування – це не зовсім жарти.
Нова українська влада до символів ставиться дуже уважно, і особливо – до символів Майдану. Он днями вже знайома нашим читачам “антрополог у четвертому коліні”, вона ж подруга Ганни Герман, вона ж – за сумісністю головний архітектор нової експозиції Шевченківського національного заповідника в Каневі Лариса Скорик (та, що вгадала за формою черепа Януковича його приналежність до високої аристократії) заявила, що буде перебудовувати Майдан Незалежності. Причому – кардинально. Від попереднього Майдану каменюки на каменюці не лишиться. Мовляв, він надто “антиурбаністичний”, монумент Незалежності (в народі – “Галя”) – взагалі “повна маячня”, їздити машинам нема кудою, і це треба терміново переробити – всього лишень за 20 млн. грн.
“Усе, що встановлювали, пардон, включно з “Лядськими воротами” повинне бути зруйноване. Щек і Хорив, і цей “Бетмен” (Архангел Михайло –ред.), абсолютно все”, – заявила Скорик.

Про архітектурний смак пані Скорик можна довідатися без особливих труднощів – варто лишень подивитися на результат реконструкції музею Шевченка в Каневі, виконаних цією пані. Уявіть собі, що було б, якби Казімір Малевич взявся перемалювати шевченківську “Катерину”. У пані Скорик вийшло майже те ж саме, тільки в архітектурному вимірі. Брили, граніт, прозорі куби – жодного натяку на часи, в які творив Тарас Григорович. Добре, хоч рушник його останнього кохання залишили… І всю цю глобальну модернізацію пані архітектор встигла “склепати” всього лишень за якихось чотири місяці. Страшно подумати, що буде з Майданом.
Адже роздуми цієї пані про те, що “архітектурою на Майдані і не пахне” можна цитувати безкінечно. Однак наведу ще одну цитату, котра дуже гарно демонструє справжні причини такої глибокої відрази пані Скорик до існуючого Майдану.
“Бездарна провінційно-помпезна суміш архітектурних і монументальних “шедеврів” у всіх немислимих псевдостилях на Майдані Незалежності... ще у своєму проектному зародку переповнила мене глибокою відразою й тривожним відчуттям неминучої духовної катастрофи.
І от з епіцентру реконструкційного Майдан став епіцентром революційного кічу в “оранжі”-2004...
Веселенька така вийшла “революція” (ще б, за такі гроші!), карнавально-фестивальна, з “золотою” молоддю, студентами, дітьми й “притусованими” батьками в стилі тінейджер-драйв... Ті ж блаженні посмішки на обличчях, немигаючі очі й повне несприйняття чужої думки, та ж паранормальна екзальтація, що має всі шанси перерости в агресію або тихе божевілля... І далеко не всі, особливо юні “революціонери”, вийшли психологічно нетравмованими із цієї страшної гри, наслідки якої ще довго будуть нагадувати про себе...”

Тобто, для пані Скорик Майдан – це ще й згадка про “неминучу катастрофу” Віктора Януковича, “проплачену паранормальну дискотеку”… І це для людини, котра всього лишень є подругою Ганни Герман. Що ж тоді щоразу згадує на Майдані сам Віктор Федорович? Він, здається, взагалі тепер має алергію на великі зібрання в цьому місці. До того дійшло, що сам День Незалежності глава цієї незалежної держави перетворив на коротке театралізоване дійство для дуже обмеженої аудиторії. В прямому сенсі цих слів.

24 серпня доступ на Майдан Незалежності, де виступав із зверненням до нації (!!!) Янукович, був обмежений для простих громадян. Потрапити туди можна було виключно за запрошеннями, а також за пропусками, причому охорона пильно роздивлялася кожного претендента на відвідування святих місць. В результаті на центральній вулиці, де на сцені перед статуєю Незалежності виступав глава держави, були присутні не більше, ніж 1000 осіб. Зате для них – аби раптом не втомилися від слів вищого керівництва – поставили стільчики.
Втім, сам Віктор Федорович своєю промовою мучив людей не довго – якихось там півгодини. Потім всівся на стільчик, і замиловано слухав українські вірші. А читала ці вірші не хто-небудь, а модель журналу Playboy Альона Фесуненко. Щоправда, дівчина цього разу була одягнена, і читала не що-небудь, а вірш Сосюри “Любіть Україну”. Янукович аж заплакав – відео цього щемкого моменту майже миттєво потрапило в інтернет. Завдяки всесвітній мережі кожен простий смертний український громадянин зміг зрозуміти, чому цих самих смертних не пускали на Майдан. Бо й справді: такий цирк, що нема куди подітися. Зірка Playboy читає вірші Сосюри, а гарант Конституції сльозу пускає – і ви хотіли на таку виставу безкоштовно потрапити? Та ще й напевно на сидячі місця в перших рядах…
Щоправда, невідомо, що тепер за це буде інтернету… Он за ролик, на якому Віктор Федорович витанцьовує на своєму Дні Народження російська жовта преса подала до суду на YouTube. Мовляв, авторське право порушили. Тепер залишається тільки здогадуватися, хто буде подавати до суду за авторські права на відео з таким цирком…
Втім, що українська влада здатна на цирки, громадяни і так знають. А прості громадяни День Незалежності святкували, аж гуло – з концертами, танцями, і цілком реальними досягненнями, якими справді можна пишатися. І це не тільки титул Ганни Пославської, як однієї з найкращих представниць українського дівоцтва. Хлопці теж країну не підвели. Мова, звісно, не про тих, які дістають з гаманця гроші на чергову “міс” (хоча про це теж варто було б поговорити). Мова – про справжніх козаків, тих, які входять в палаючі будинки, дістають котів з дерев, собак з каналізації, крокодилів з озер, а українських громадян – з верхівок труб котелень, дерев, каналізацій, криниць, ям та інших місць, в які цих громадян може заманити доля, фантазія та “зелений змій”.
Тобто мова – про рятувальників.
Збірна МНС України на минулих вихідних завоювала перше місце на Чемпіонаті світу з пожежно-рятувального спорту, вперше за шість років існування Чемпіонату. Чим не подарунок країні до Дня Незалежності? І, що головне, ці хлопці і далі будуть добросовісно витягувати українських громадян, собак, котів, крокодилів з усіляких халеп, в які ті вмудряються потрапити. І працюватимуть незалежно від того, які цирки показуватиме українська влада. Бо красу – не тільки зовнішню, а й внутрішню – не сховаєш. Навіть якщо комусь цього і дуже хочеться.