Спочатку - про воду. Велику воду. Незважаючи на те, що літо, дощі і повені в Україні бувають з вражаючою періодичністю, держава до цього процесу вкотре виявилася неготовою. Наприкінці червня в Україні затопило кілька областей, кілька тисяч людей довелося терміново евакуйовувати. На Буковині під час повені зникло двоє хлопців по 13 і 9 років. Зниклих дітей шукали 20 оперативних груп Міністерства внутрішніх справ. Міністр МНС Нестор Шуфрич обіцяв подарувати хлопцям по мобільному телефону, якщо ті повернуться додому. Однак сподівання міністра не виправдалися - через кілька днів дітей знайшли мертвими.

В Дунаї вода піднялася вище історичного максимуму і в будь-який момент може прорвати греблю. Залило водою Івано-Франківськ, мешканці Чернівців намагаються рятуватися від мародерів і просять в уряду грошей на відселення з аварійно-небезпечних будинків...

Однак причина такої страшної трагедії - зовсім не надмірна кількість дощу на одиницю площі. Перефразовуючи героїв мультфільму про Вінні-Пуха, скажемо так: "Це не тому, що тут погані дамби і сильні дощі, а тому, що хтось в цій країні надто багато їсть".

Цю вражаючу таємницю більш офіційними словами в перші дні повеней озвучив міністр охорони довкілля Віктор Бойко. Він чемно пояснив журналістам, що на сьогоднішній день на Дунаї стоять земляні дамби, які було побудовано 50 років тому, і вони вже вичерпали свої ресурси.

Подібна ситуація - не тільки з дунайськими дамбами, а й з більшістю дамб України. І для того, аби країну не затоплювало кожної весни, літа та осені, в державі необхідно провести комплексну роботу, зокрема, оновити систему дамб на річках.

Тільки на проведення протипаводкових робіт необхідно, на думку міністра, 352 млн гривень. Тобто, вибачте, на думку екс-міністра. За дивним збігом через кілька днів після цієї заяви Верховна Рада звільнила Бойка, а з ним разом - і віце-прем'єра з гуманітарних питань Володимира Семиноженка. Опозиція спочатку втішилася, потім витріщила очі і почала дивуватися: в ПР відставку Бойка не аргументували жодним словом, і чим завинив міністр - можна тільки здогадуватися. Втім, міністр змінився, повені залишилися.

А кабмін на порятунок від води виділив тільки 67 млн грн, та й то пан Шуфрич ходить і бідкається, що на освоєння цих коштів потрібен час. Справді, хто б міг подумати, що в Україні потрібен довгий час на освоєння коштів, та ще й таких невеличких. Для прикладу, знову ж таки, нагадаю: голова Адміністрації президента України Ганна Герман віднедавна носить годинник "Franck Muller", вартістю 58 тисяч доларів (458 тисяч гривень), а вдома в неї стоїть ще один такий самий, вартістю 50 тисяч доларів (395 тисяч гривень). Ще кілька таких годинників зібрати - і проблему повеней в Україні можна буде вирішити.

А ще можна вмовити пожертвувати своїм годинником мера Києва Леоніда Черновецького - той носить Sky Moon Tourbillon від Patek Philippe вартістю 1,2 млн доларів... А Київ, між іншим, теж постраждав від води - в перші дні липня на столицю повалив град, після чого купа машин трошки поплавала, кияни бігали по коліна, а місцями - ще й по пояс в воді. На деяких вулицях вода піднялася на півметра. На Лук'янівці і взагалі машини не їздили, а пропливали... Така ж халепа сталася і з кримською столицею - Сімферополем. В меріях обох міст потім пояснювали, мовляв, ми ні в чому не винні, то все винна застаріла система зливових стоків.

А на її ремонт грошей немає: каналізація - то вам не годинники. І міняти дорогі брязкальця на людські життя українські чиновники просто морально не готові. До того ж, вони чудово знають, що якщо й станеться диво, і зберуться великі чиновники на подолання повеней, ці гроші всеодно опиняться в руках інших чиновників, котрим теж треба щось освоювати...

Та й взагалі зливи і бездоріжжя для українських чиновників - звична річ. Поки кияни плавали по Лук'янівці, Янукович-молодший, син президента і депутат ВР, в Київській області виграв головний приз на змаганнях гонщиків по бездоріжжю і отримав Кубок Федерації автомобілістів України з трофі-рейдів "АТЛ-трофі 2010". Кому негода, а кому - призи... І, до речі, хто там сподівався на молоде покоління політиків? Це воно, між іншим.

Незважаючи на повені, відставки і брак грошей, депутати таки прийняли закон про місцеві вибори. Коштуватимуть вони країні понад мільярд гривень. Причому 80% цієї суми піде на оплату праці працівників виборчих комісій. Цікаво, чи розуміють у ВР, що ще пару загальнонаціональних паводків - і виборчих комісій потрібно буде набагато менше... Однак то вже лірика, повернімося до виборів. Як ми і передбачали в одному з минулих номерів, пройде ця процедура 31 жовтня 2010 року (таки ПР вміють торгуватися і наполягати на своєму), і блоків на виборах не буде.

Ця цілком передбачувана обставина явно спантеличила БЮТ. Опозиція пообіцяла країні ледь не зірочку з неба дістати - і "молодих бійців" залучити, і демократію в партії розвинути, і навіть ребрендинг "Батьківщини" (партії Юлії Тимошенко) провести.

Тим часом "Українська правда" відкопала, що новий партійний офіс БЮТ в Києві коштує 150 мільйонів гривень, і переоформлювався він зі, скажімо так, певною економією на податках. Є підозри, що приміщення партії передали в якості "партійного внеску" певні олігархи. Втім, не лише БЮТ в цій країні економить на податках. Але поки керівництво партії не навчиться чітко пояснювати такі речі виборцям, про ребрендинг можна забути. Тим паче, що зараз опозиції доведеться мати справу з не просто виборцями, а добряче розчарованими виборцями, і чи не найбільш розчарованими серед цих виборців є саме ті потенційні "молоді бійці", яких так хоче залучити до себе Тимошенко.

А партія влади тим часом активно готується до виборів, і то в дуже цікавий спосіб.

На Львівщині офіс губернатора, представника ПР Василя Горбаля, збирає інформацію про політичну орієнтацію керівників фірм, що працюють в області. Бізнесменам розіслали анкети, в яких добровільно-примусово запропонували згадати "в обличчях" найголовніші моменти своєї політичної орієнтації: і за кого бізнесмен голосував на останніх президентських виборах, і чи є в нього "бажання співпрацювати" з чинною владою, і наскільки він є "політично впливовим" у своєму середовищі...

Такий само "переоблік" провели і для органів місцевого самоврядування.

Можна було б сподіватися, що "50% відповідей" - невисокий результат. Однак, з іншого боку, це вже означає, що половина "опитаних", що б вони не відповіли, вже погодилися на співпрацю.

Ця процедура дуже нагадує процеси, які зараз відбуваються у Росії.