Гнів часто руйнує стосунки, кар'єри, нерви і здоров'я. Від нього важко врятуватися, особливо якщо гнів - твій власний, і застав тебе майже зненацька. Буває ж таке: от щойно ти ніби і не збирався звертати уваги на всілякі дурниці - і от на тобі - за якихось пару секунд ти вже шаленієш від люті, і, що ще страшніше, не можеш цю лють стримати. Звичайно, варто почекати хвилин 10-20 - і гнів розвіється. Але що робити, якщо він повернеться? Коротенькі курси Кота Леопольда в такому випадку будуть цілком доречними.
Ти втратив контроль над собою і дивуєшся чому це сталося? У тебе були дні коли ти відчував дуже сильну злість на когось чи гнівався через якісь обставини, через що мав неприємності та почував себе останньою сволотою?
Причиною цього може бути твоє тіло, яке зараз активно перебудовується. Усі ті гормони про, які ти так часто чув, впливають на твій настрій та емоції. Також це може бути викликано стресом. Люди, які перебувають під великим тиском та часто відчувають нервове навантаження, набагато частіше можуть втрачати контроль над своїми емоціями та ставати агресивними.
Твоя особистість та твій характер також відіграють свою роль. Якщо ти імпульсивна людина і завжди гостро переживаєш свої емоції, ти більш схильний до агресивності, ніж інші люди. Також це може бути частиною твоєї моделі поведінки. Тобто, можливо, у тебе в сім'ї є люди, які часто вибухають від емоцій, коли вони розлючені чи злі на когось, а ми дуже часто, хочемо цього чи ні, ростемо схожими на своїх батьків.
Не має значення, що є основною причиною твоєї агресивності, але одна річ є незаперечною: ти, та і всі ми, іноді відчуваємо різкий спалах ненависті чи гніву та починаємо поводити себе агресивно. Злість - це нормальна емоція, і нема нічого поганого в тому, що ми іноді гніваємося, все залежить від того, як ми поводимося та як керуємо цим, якщо взагалі керуємо.
Інструменти для керування роздратуванням: самосвідомість та самоконтроль
Гнів - це дуже сильна емоція, тому керувати ним досить важко. Потрібно мати велику схильність до самоконтролю та самоусвідомлення. Ці навички потребують часу для розвитку.
Самосвідомість - це спроможність зрозуміти, що ти відчуваєш, про що думаєш та чому. Маленькі діти ще не усвідомлюють, що вони відчувають, вони це проявляють тільки у своїй поведінці. Саме тому вони часто кричать та плачуть, чи махають руками, коли роздратовані.
Підлітки чітко усвідомлюють свої почуття, вони мають чітко сформовану самосвідомість. Тому коли ти відчуваєш гнів, потрібен лише момент для того щоб усвідомити, що ти думаєш та відчуваєш.
Самоконтроль - це всі твої роздуми про ситуацію до того, як ти почнеш діяти. Це займає лише пару секунд чи хвилин між тим моментом, коли ти відчув сильну емоцію, і коли відреагував на неї.
Разом самосвідомість та самоконтроль дають тобі більший вибір дій, коли ти відчуваєш такі сильні емоції як гнів та роздратування.
Бути готовим до змін
Рішення отримати контроль над своїм гнівом, замість того, щоб завжди невпинно піддаватися йому, означає добре переглянути моделі поведінки, якими ти керувався, коли не тямив себе від гніву.
Ти підвищуєш голос, не контролюєш свої рухи, можеш говорити непристойні слова та ображати людей чи взагалі відразу кидаєшся у бійку або кидаєш чимось у інших людей?
Для більшості людей, які мають запальний характер, розгнівана реакція, яку ми щойно описали - це зовсім не те, що вони насправді хочуть. Пізніше вони соромляться своєї поведінки і думають, що насправді вона не відображає їхніх прагнень та цілей, а є лише хвилинним емоційним спалахом.
Кожен може змінитися потрібно мати лише бажання. Якщо ти хочеш щось змінити у своїй поведінці під час гніву, думай про те, що ти з цього матимеш в результаті.
Ти станеш себе більше поважати?
Тебе будуть більше поважати інші люди?
Ти не будеш так часто відчувати себе роздратованим та розчарованим?
Ти отримаєш більш спокійне життя?
Запам'ятай чому саме ти хочеш змін у собі, це дуже тобі допоможе. Також нагадуй собі, що зміни потребують часу, практики та терпіння. Ти не змінишся відразу. Керування своїм гнівом - це розвиток нових навичок та вмінь. Як з будь якою з навичок, як гра в футбол чи вміння грати на піаніно, потрібно весь час практикуватися та вдосконалюватися.
5 кроків, які допоможуть тобі керувати своїм гнівом
Якщо щось змусило тебе відчувати гнів, то цей підхід допоможе тобі керувати своєю реакцією на події. Цей підхід змушує тебе розв'язати проблему, тому що все починається саме з проблеми - ти починаєш страшенно гніватися. Далі ти зважуєш свої рішення і вирішуєш, що ж ти будеш робити.
Кожен крок включає підбір кількох запитань, потім відповідь на них, яка базується на своїй специфічній ситуації, вирішує вектор твоїх дій. Розгляньмо приклад: ти запланував піти з друзями в кіно, але твої батьки змушують тебе спершу прибрати свою кімнату. Ти починаєш сердитися...
Ось, що потрібно зробити:
1. Встанови, в чому полягає проблема (самосвідомість).
Запитай себе: Через що я сердитий? Що я відчуваю і чому? Ти можеш це зробити подумки чи вголос, але головне, що відповідь повинна бути чіткою та прозорою. Наприклад: «Я сердитий через те, що батьки не відпускають мене з друзями у кіно поки, я не приберу свою кімнату. Це несправедливо!» Ти відчуваєш злість, ти гніваєшся через те, що ти не зможеш піти на новий фільм.
Візьми до уваги, що це не те саме, що сказати, «Батьки несправедливі до мене». Це твердження не прояснює проблему (те, що ти не можеш піти у кіно доки не прибереш кімнату).
2. Думай про потенційні шляхи вирішення проблеми перед тим як відреагувати (самоконтроль).
Це те місце, де ти повинен зупинитися на хвилинку та дати собі час для того, щоб впоратися зі своїм гнівом. Також ти повинен думати, як ти відреагуєш на ситуацію, але поки не переходити до діла.
Запитай себе: Що я можу зробити? Думай принаймні про три речі. Наприклад, в цій ситуації ти можеш міркувати так:
a) Я можу влаштувати істерику та підняти на вуха весь будинок.
b) Я можу швиденько прибрати кімнату, а потім спитати дозволу, щоб піти у кіно.
c) Я можу просто втекти не спитавши дозволу.
3. Розглянь наслідки кожного з твоїх рішень (обдумай їх).
Тут ти повинен визначити наслідки кожної з твоїх можливих дій.
Запитай себе: Як будуть розвиватися події, в залежності від того, який варіант дій буде обрано?
Наприклад:
a)Серйозна сварка з батьками додасть тобі, ще більше проблем.
b) Щоб прибрати кімнату потрібен час, але все ж таки це дозволить піти в кіно, хоча, скоріш за все, ти трохи запізнишся, тому треба точно розрахувати час.
c) Ти можеш вирішити втекти тільки, якщо будеш дійсно сильно розлючений. Цей вибір дозволить тобі вчасно піти в кіно, але коли ти повернешся - навряд чи тебе погладять по голівці, а про прогулянки з друзями взагалі можна буде забути.
4. Прийми рішення (реалізуй один з варіантів своїх роздумів).
Тут ти повинен зробити якусь дію, відреагувати фізично в залежності від свого вибору, тобто здійняти ґвалт, просто прибрати та піти, чи втекти, нікого не питаючи.
Запитай себе: Який варіант найкращий? Обміркувавши всі варіанти та зваживши всі "за" і "проти" час діяти.
5. Слідкуй за своїм прогресом.
Після того, як ситуація буде вичерпана, витрать кілька хвилин та проаналізуй свої успіхи.
Запитай себе: Як я вчинив? Чи все відбулося так, як я і очікував? А якщо ні, то чому? Чи задоволений я своїм вибором?
Обміркувати як все пройшло - це дуже важливий крок. Це допоможе тобі краще зрозуміти самого себе та дізнатися, які моделі поведінки працюють краще у різних ситуаціях.
Якщо ти був задоволений своєю реакцією у стресовій ситуаціях, твої дії були зваженими і принесли тобі потрібний результат, можеш себе привітати! Хороша робота! Якщо ні, то повернися на ці 5 кроків назад та повтори цей шлях ще раз, щоб навчитися на своїх можливих помилках.
Ці 5 кроків дуже здаються досить простими, але це тільки коли ти спокійно все обмірковуєш, коли ти будеш розлючений, що аж буде "йти пара з вух", буде дуже важко зосередитися та послідовно зробити кожен з цих 5 кроків. Вихід тільки один: практика, практика, практика.
Гнів - це дуже сильна емоція. Вчитися, як давати раду з власною агресією, не втрачаючи контролю, є однією зі сходинок на шляху до того, щоб стати більш зрілою та впевненою особистістю. Це потребує трохи зусиль, трохи практики та трохи терпіння, але якщо ти цього хочеш, я знаю у тебе все вийде.
лист до редактора
версія для друку
