2-й альбом проекту культових і навіть вже легендарних персон 80-х. Солістки Mazzy Star - Hope Sandoval та активного учасника My Bloody Valentine з тяжковимовним пібом Colm ? C?os?ig.

Культи грають дрімучі, як казка, дрім-поп та фолк (на подальших безлюдних стежках можна відшукати седкор). Настрій: акустичний і відьмацький. Майже камерний (гуслі, мандолінка, скрипочки). І гріховний до рапідних спокусок голос Hope Sandoval, нам допомагає у тій мандрівці нічними колисковими та чужими таємницями, що в принципі, аналогічні речі.

На перший погляд, може здатись, що бенд намагається максимально розгойдати свою розфарбовану гойдалку, щоб дістатись вершини хіта Mazzy Star "Fade Into You". Альбом, однозначно, вечірній, дощовий, сумний, катарсійний, відповідно до слухацьких асоціацій. Стари відразу показують молокососам, де зимують раки і де риби літають у вирій ("Blanchard", "Lady Jessica and Sam", "There's A Willow", "Blue Bird"). Навіть Стінгу варто повчитись, що і як тре робити з фолковим матеріалом ("Thinking Like That"). Іншим можна повчитись, на яку глибину можна ширяти у так звану хтонічність ("Satellite") передаючи салют "She Hangs Brightly".

Казка. Цим словом пояснюється усе, що пов'язується з саме цим диском. Культи і на Марсі - легендарні.

1. Blanchard

2. Wild Roses

3. For the Rest of Your Life

4. Lady Jessica and Sam

5. Sets the Blaze

6. Thinking Like That

7. There's A Willow

8. Trouble

9. Fall Aside

10. Blue Bird

11. Satellite

Сольне диско вокаліста The Strokes Джуліана Касабланкаса, який спочатку недалеко впав від головної банди свого життя, щоб потім зашаритись таємницями 25-ї планети.

Перші 3-ри треки на жодну йоту The Strokes не відпускає Касабланкаса у відкритий космос. Якби він не свінгував мажористим пост-панківським гопачком ("Out of the Blue"). Якби пострибунчасто не шифрував милі кучері Орландо Блума в нью-вейві, паралелі з The Smiths ("Left & Right in the Dark"). Якби не залазив, як підказує народ, на трек "Rebel Rebel" Девіда Боуї з альбому "Diamond Dogs" (1974), відсилаючи салюти "12:51", де вже мохом поріс строківський пост-панк. Все це буде пофігістичність "Between Love & Hate", де The Strokes - всьому голова.

На 4-му треці строкси звалили крутити хвости теляткам і припливла приблюзована хаммондом баладка про тяжку долю на плантаціях апокаліпсису з вальсованим похитуванням у весільному варіанті. Весільне піднесення проканало й на "Glass", де сентиментальна болванка сінті-попа, нудотна, як шлюбний органчик, в якості космічної пурги, урочисто і плавно відлітала в легенду. З огляду на зразковий вокальчик хориста Джуліана, можна навіть вважати, що він стібеться.

І вже взагалі замітаючи сліди своєї строкічності, мусьє Casablancas вдаряється в якусь псевдо-фолкову фігню (хтонічну, як люблять писати в неті) з подальшою участю банджо, оспівуюче, напевне, також важку долю ("Ludlow St."). Втікаючи від сільської романтки, Джулі дає прихіп-хопного бойовичка ("Tourist"), де зважаючи на свою нудотну транзитність, звалюється під клавішу космічному клавесинчику, одночасно салютуючи "Землі в ілюмінаторі" групи Зємлянє. Добиває це щастя, безперечно, мажорна труба.

Давши прикурки і вашим, і нашим - Джуліан замутив щось під тег "експериментальне" на "River of Brakelights". Солянка з хіп-хопних ритмів, фуззуючих нойзяків, атональної збивчавості, майже 8-ми бітних звучочків та кіношно-галопуючої катастрофи - дала хоч щось цікавше (різноманітнішне), ніж попередньо описані штампи. А "Little Girl" на диску Danger Mouse & Sparklehorse "Dark Night Of The Soul" (2009) все ж була пусічкою поміж цих туристичних хітів сеньйора Casablancasa.

1. Out of the Blue

2. Left & Right in the Dark

3. 11th Dimension

4. 4 Chords of the Apocalypse

5. Ludlow St.

6. River of Brakelights

7. Glass

8. Tourist

Бенд з нью-йоркського Грінвіча дарує піплу міксовану дозу шугейзіка, глітча та хіп-хопного біта. В цьому році успішно зміксованим дрім-попом та хіп-хопом вже відзначились нью-йоркці Telepathe, тому й не дивно виглядає й такий мозаїчний варіант від Phantogram.

Рецепт пілюлі простий, як горілка. Тотальний атмосферік 80-х. Інді-попа з дуетним переходом в тві. Саундова ефимерність посівається дитячої радістю зустрічі з північним сяйвом. Кожен звук відомий з дитинства своїми інфантильними візерунками на відмороженому шклі.

Щоб усе це щастя не була аж настільки банальним, воно зашивається в легесенький глітч і присипається шугейзом. В якості трюфелів - зверху виставляється хіп-хопний біт. Усе прикольно, короткотривало радісно і швидкозабувно. Усі потрібні стари минулого згадані. В стартовому треці тільки чомусь проскакують інтонації Lily Allen в "Smile".

Майже кожен трек можна відзначити 4-х бальною системою. Щось більш цікавіше можна знайти в "Futuristic Casket". А от за фінішний заплив на фортепіано разом з вразливою дівчинкою на крилах - просто тре давати чарівний пендаль.

Ефект від подальшого прослуховування гарантується, але не більше.

1. Mouthful Of Diamonds

2.When I'm Small

3. Turn It Off

4. Running From The Cops

5. All Dried Up

6. As Far As I Can See

7. You Are The Ocean

8. Bloody Palms

9. Futuristic Casket

10. Let Me Go

11. 10,000 Claps