Цьогорічна вступна кампанія до українських вузів встигла неабияк здивувати не лише абітурієнтів, а й освітян. Для прикладу, у Донецькому національному університеті не лише дійшли до висновку, що кампанія виходить за межі здорового глузду, а й звернулися з відкритим листом до Міністерства освіти і науки України. Суть справи була справді нетривіальною. За підсумками вступної кампанії 2009 року в ДонНУ після зарахування усіх пільговиків залишаються вакантними тільки... шість бюджетних місць. Все решта - "пільговики". І тільки на фізиків і математиків був недобір - довелося додатковий набір оголошувати. Дискусія навколо вступної кампанії триває...

Недоперебрали: донецький варіант

За підсумками вступної кампанії 2009 року в Донецькому національному університеті після зарахування усіх пільговиків залишаються вакантними тільки шість бюджетних місць. Про це повідомили у ректораті Донецького національного університету.

Так, усього на 1 тис. 170 бюджетних місць було подано 11 тис. 364 заяви, з них 1 тис. 164 - від абітурієнтів пільгових категорій (при цьому 750 - діти шахтарів). Таким чином, на всіх решту абітурієнтів залишається лише шість вакантних бюджетних місць.

В університеті відзначили, що у такій ситуації абітурієнти, які набрали навіть максимальну кількість балів - 400 або 600 (якщо зарахування проводиться за трьома предметами) залишаються поза конкурсом. Також серед нинішніх абітурієнтів ДонНУ нараховується 1 тис. 831 особа, які мають золоті медалі, або дипломи з відзнакою.

Ситуація, що склалася, на думку приймальної комісії вузу, суперечить не тільки державним інтересам, але й здоровому глузду. Відтак комісія звернулася до міністра освіти і науки України Івана Вакарчука з пропозицією знайти вихід з такого становища, однак відповіді одержано не було.

Тому приймальна комісія, щоб хоч якось виправити ситуацію, ухвалила рішення залишити за пільговиками лише 50% бюджетних місць, а 50% - за абітурієнтами, які вступають на загальних умовах.

У ДонНУ повідомили, що таким чином вони наслідували приклад приймальної комісії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Крім того, у приймальній комісії сказали, що цього року у ДонНУ найвищий конкурс - близько 30 заяв на одне місце - був на спеціальності "журналістика", "право", "політологія" й "економіка", а найменший - на спеціальності "фізика" і "математика", особливо на контрактній основі та на заочні відділення. Тому на факультетах точних наук з 10 по 23 серпня 2009 року був оголошений додатковий набір на ці спеціальності.

 

Дискримінація інтелекту

Натомість Міністерство освіти і науки України урочисто відзвітувало, що вступна кампанія-2009 була найпрозорішою за всі роки незалежності. Мабуть, саме завдяки її небаченій прозорості державні чиновники не помітили, що ніколи ще за роки незалежності не було такої несправедливості стосовно найкращих, найрозумніших абітурієнтів, такої цинічної зневаги до інтелекту, відкритого ігнорування конституційних прав людини, явної дискримінації за соціальним походженням, станом здоров'я та складом сім'ї, пише у тижневику "Дзеркало тижня" Олександр Кендюхов (доктор економічних наук).

Відповідно до статті 21 Конституції України, всі люди рівні у своїх правах. У статті 24 Основного Закону йдеться про те, що всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за расовою ознакою, кольором шкіри, за політичними, релігійними та іншими переконаннями, статтю, етнічним та соціальним походженням тощо. Стаття 53 гарантує право кожного громадянина України на освіту й чітко фіксує, що громадяни мають право безоплатно здобувати вищу освіту в дер­жавних і комунальних навчальних закладах на конкурс­ній основі. Відповідно до офіційного тлумачення цієї статті Конституційним судом України, безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її згідно зі стандартами вищої освіти без внесення плати в державні та комунальні навчальні заклади на конкурсній основі в межах обсягу підготовки професіоналів для суспільних потреб (державного замовлення).

У Конституції України чітко зафіксовано- рівні права та конкурсна основа (!!!) для всіх (!!!), хто претендує на бюджетні місця у вищій школі. Але що означає Основний Закон у "правовій" державі? Вперше за всю історію незалежної України під час вступу на ряд спеціальностей, насамперед економічного та юридичного напряму, багатьох абітурієнтів позбавили можливості брати участь у конкурсі, тобто позбавили громадян України їхніх конституційних прав, оскільки всі бюджетні місця за такими спеціальностями в багатьох ВНЗ були зайняті абітурієнтами-пільговиками, які відповідно до правил прийому до ВНЗ мають бути зараховані поза конкурсом, тобто на них положення Конституції України не поширюються. На бюджетні місця за деякими спеціальностями претендентів-пільговиків виявилося навіть більше, ніж бюджетних місць!

Ситуація зі вступною кампанією-2009 була б комічною, якби не стала трагедією для багатьох найкращих, найрозумніших представників української молоді. Молодий громадянин України може набрати найвищі 400 балів з двох сертифікатів зовнішнього тестування, але не потрапити "на бюджет" лише тому, що він не сирота, не інвалід I або II групи або не виходець із шахтарської сім'ї. Я цілком згоден із тим, що держава має піклуватися про дітей-сиріт та інвалідів, підтримувати престижність шахтарської праці, але в чому провина тих дітей, які прагнули високоякісно навчатися у школі в надії, що їхні знання будуть затребувані державою, що їхні знання, як результат тяжкої багатолітньої праці, допоможуть їм вступити на бюджетне місце до ВНЗ? У чому провина матерів і батьків- шкільних учителів, медсестер, лікарів, які, існуючи на злидарську зарплату, всіма силами прагнули вивчити свою дитину в школі, сподівалися, що вона зможе претендувати на бюджетне місце, бо розуміли, що не мають грошей навчати її на платній основі?!

Про інвалідів, сиріт, вихідців із шахтарських родин та інших осіб, які потрапили в категорію пільговиків, держава могла б виявляти турботу по-іншому. Наприклад, приймати відповідні категорії абітурієнтів до ВНЗ на загальних підставах, а тим, котрі вже вступили, оплачувати навчання та виплачувати стипендію.

Нинішня система вступу до ВНЗ носить явно дискримінаційний характер. За станом здоров'я дискримінуються ті, хто не є інвалідами I і II групи; за складом сім'ї- ті, хто не є сиротами; за соціальним походженням- ті, хто не є вихідцями з шахтарських сімей. Ситуація дійшла до абсурду.

Та головне, що все прозоро...

 

Жадібність їх згубила

Вступна кампанія-2009 була дуже важкою, фактично провальною, і все через популізм Міністерства освіти та жадібність самих вступників, пише Герасимчук Вікторія в тижневику "Український тиждень".

Цього року кількість заяв на вступ, поданих до Київського національного університету, збільшилася ледве не вдвічі: 23 тис. заяв проти 13 тис. у 2008-му. Всі попередні роки кількість заяв коливалася у межах 6-8 тис. Причина такого різкого спалаху бажання навчатися в КНУ елементарна: складати вступні іспити у виші тепер не потрібно (бо ж приймають тільки за результатами незалежного оцінювання), а обмежень на кількість поданих документів не встановлено. Тобто один абітурієнт може подавати документи хоч на всі спеціальності всіх наявних факультетів.

Тетяна Петрівна з Вінниці, яка підтримувала на вступних іспитах свою доньку Наталю, розповідає про власну систему: "Ми подали загалом 15 заяв. Кілька в університет Шевченка, в Могилянку і в Драгоманова на українську філологію, психологію, соціальну роботу і ще про всяк випадок на російську філологію, бо там маленький конкурс. Міркуємо так: якщо не вистачить балів вступити на престижніший факультет, дитина піде вчитися на російську філологію, де прохідний бал менший. Теж непогано, краще, ніж додому їхати".

"Кожен абітурієнт подає документи у 20 вишів, а то й більше, - розповіли Тижню в Міністерстві освіти і науки. - Тому що сьогодні для подачі документів відведено аж 30 днів". РЕКОРД ЖАДІБНОСТІ ПОСТАВИЛА АБІТУРІЄНТКА, ЯКА ПОДАЛА 89 ЗАЯВ НА РІЗНІ ФАКУЛЬТЕТИ. Інший хлопець підписався під бажанням вступити на 63 факультети різних ВНЗ. Ще семеро осіб, за інформацією міністерства, подали від 50 до 61 заяви.

Керівники університетів скаржаться, що абітурієнти самі не знають, чого хочуть.

"Профорієнтація вступників відсутня, - каже відповідальний секретар приймальної комісії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Олександр Востряков. - Абітурієнти буквально протягом одного дня приймають рішення, яку професію обрати і ким працюватимуть усе життя. Дуже багато випадків, коли люди подають документи на діаметрально протилежні напрями підготовки". Це дуже заплутує конкурсний список.

Наприклад, на певну спеціальність на останній день подачі заявок конкурс становить 590 балів і восьмеро осіб на одне бюджетне місце. Розчаровані абітурієнти, які мають 560 балів, їдуть додому. Потім їхні конкуренти починають забирати свої заяви, тому що вирішують піти навчатися на інший факультет. Прохідний бал знижується до 550. Далі все залежить від приймальної комісії: якщо вона працює добре, то абітурієнтам, які мають 550-590 балів, зателефонують і запитають, чи не хочуть вони подати оригінали своїх документів на навчання. А якщо комісія халтурить, то деякі вступники можуть залишитися ні з чим. Такий випадок трапився торік у КНУ імені Тараса Шевченка: дівчина не потрапила на юридичний факультет, бо приймальна комісія не повідомила, що її бал став прохідним.

 

Міфічні додаткові місця

Інваліди та сироти, які мають право позаконкурсного вступу, цього року зосередилися на центральних вишах країни. У КНУ імені Тараса Шевченка було подано 860 заяв від пільговиків (загальна кількість бюджетних місць на першому курсі університету - 2733). Торік таких заяв було лише 397. По два пільговики на одне місце претендували на такі спеціальності, як фінанси і кредит, туризм, менеджмент економіки, реклама та PR. Решті абітурієнтів, навіть з найвищими балами із зовнішнього тестування, місця на бюджетному відділенні популярних факультетів не залишилося. Втім, як розповів журналістам проректор КНУ Володимир Шевченко, дітей із найвищими балами університет усе ж таки взяв на навчання. Йому вдалося домовитися з Міністерством освіти про 37 додаткових бюджетних місць.

Міністр освіти і науки Іван Вакарчук переконував в інтерв'ю Тижню (див. № 29 (90) від 17.07.2009), що додаткові бюджетні місця отримали торік й отримають цього року всі університети, які набрали пільговиків. І що кількість цих місць дорівнює кількості пільговиків, які вступили з балом зовнішнього оцінювання, нижчим за прохідний. Процедура збільшення кількості бюджетних місць дуже складна - для цього потрібне відповідне рішення Кабінету Міністрів. Інформацію про те, що місця додано, журналу днями підтвердили в прес-службі міністерства. Проте, як виявилося, вона не відповідає дійсності.

Президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергій Квіт лише похитав головою у відповідь на запитання Тижня про додаткові місця. "Кабінет Міністрів повернув раніше скорочене держзамовлення на спеціалістів та магістрів, ось і все, що додали", - стверджує Квіт. Тобто держзамовлення на п'ятий курс, а не на перший. Також не отримали додаткових місць у КНЕУ, а в КНУ - лише ті 37 місць для особливо обдарованих вступників за спеціальним поданням університету.

Квіт розповів, що цього року його університет звернувся до СБУ з проханням перевірити документи деяких пільговиків. Після чого, за словами Квіта, половина пільговиків забрали свої документи з Києво-Могилянської академії.

Міністерство освіти чіткого плану вирішення проблеми на наступну вступну кампанію ще не склало. Розглядається варіант квотування для пільговиків, тобто обмеження їхньої кількості за кожною окремою спеціальністю в кожному університеті. Це дало б змогу більш-менш рівномірно розподілити їх за регіонами і різними за рівнем якості освіти навчальними закладами. Зрозуміло, що інваліди та сироти (справжні, бо трапляється чимало й підроблених документів) потребують державної підтримки, зокрема й у здобутті освіти. Але це не означає, що всі вони мають навчатися саме в КНУ імені Тараса Шевченка.

В ідеалі, на думку міністерських чиновників, потрібно взагалі скасувати пільги для абітурієнтів. Про це нещодавно заявив директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки Ярослав Болюбаш: "Вони (пільговики під час навчання у виші. - Ред.) стають другосортними, і після першого чи другого семестру їх відраховують". Проте скасувати пільги Міністерству освіти не під силу. Вони забезпечуються кількома українськими законами, і скасувати їх може лише Верховна Рада, яка навряд чи піде на такі непопулярні заходи. До того ж спроба, напевне, отримала б вето від президента - Віктор Ющенко не раз підкреслював у своїх виступах важливість позаконкурсного вступу для пільгових категорій населення.

 

Запровадження ж квотування влаштує й університети: "Загальна кількість пільговиків у країні - 5-7% держзамовлення, а це не так вже й багато, - каже Олександр Востряков. - Виділення квот вирішило б проблему з пільговиками на престижних спеціальностях". Ввести квотування, конкурс між пільговиками та інші реанімаційні для освітньої системи заходи можна було б окремим законом про внесення змін до кількох законодавчих актів.

Можна вирішити також і проблему надвеликої кількості заяв на вступ до вузів. "Потрібно обмежити абітурієнтів вступом не більш як до трьох ВНЗ, - каже екс-міністр освіти, голова Громадської ради освітян і науковців Станіслав Ніколаєнко. - Відновити центри профорієнтації, і щоб діти обов'язково її проходили. Також потрібно враховувати під час вступу середній бал атестата - додавати його до балів сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання. Середній бал атестата - це дуже важлива і невипадкова характеристика". Урахування середнього бала атестата під час вступу допомогло б також заохотити дітей до навчання у школі. Адже сьогодні шкільні оцінки фактично нічого не вирішують для старшокласників (щоправда з-поміж абітурієнтів з однаковою кількістю балів право на першочерговий вступ мають медалісти).

Але насамперед українці повинні змінити ставлення до нових умов прийому до вузів. Десятиріччями принципи вступу не змінювалися, українці встигли призвичаїтися до них і ще не переорієнтувалися на нові правила гри. Тож і виходить, що абітурієнти ускладнюють собі життя півсотнею заяв. Приймальні комісії від того вороже налаштовані до вступників - можуть навіть одразу відфутболити, мовляв, усі місця вже зайняли пільговики, а Міністерство освіти, своєю чергою, не хоче визнавати наявні проблеми.

5 ключових проблем вступної кампанії-2009

• надвелика кількість заяв на вступ від одного абітурієнта
• скупчення пільговиків на престижних спеціальностях центральних вузів країни
• вороже ставлення приймальних комісій до абітурієнтів
• боягузтво Міністерства освіти, яке не хоче відверто говорити про наявні проблеми
• відсутність профорієнтації в абітурієнтів

3 кроки для вдосконалення системи вступу до вузів

• обмежити кількість заяв на вступ від одного абітурієнта
• на кожному факультеті ввести квоти для пільговиків - встановити максимальну кількість пільгових місць
• організувати тести з профорієнтації перед вступом.