У житті кожної людини є періоди (від декількох хвилин до десятків років), коли вона почувається самотньою. Це трапляється і в шкільні роки, коли ми шукаємо собі компанію і близьку людину. І в молодості - після великих сподівань, коли вони не здійснилися, і, здається, ніхто у світі тебе не розуміє. І в дорослому житті, коли діти (вони ж тільки вчора були маленькими!) йдуть будувати власне життя. І тим більше, у старості, коли родичі далеко, а робити нічого. Вона забрідає і на роботу, коли раптом виявляється, що твої нові - геніальні! - ідеї нікого не цікавлять. І в сім'ю, коли близька, здавалося б, людина несподівано виявляється чужою і далекою.
Буває. У кожного. Інколи. Чому ж кішки скребуть на душі, коли це трапляється з нами? Схоже, що страх самотності закладений генетично, адже в стародавні часи люди виживали тільки племенами, а залишитися одному означало померти від кігтів тигра, голоду або холоду. У середні віки людей, які жили самі по собі де-небудь на далекому пагорбі, визнавали відьмами або чаклунами, віддавали тортурам інквізиції, поки не зізнаються, і спалювали на багаттях. Та і у наш час легше жити, коли у тебе багато друзів і добрих родичів - хто, якщо не вони, допоможуть в скрутну хвилину?
Але жодні роздуми і слова не зможуть описати те ниюче почуття, яке розриває душу на шматочки...Що ж робити з цим почуттям?
У підлітковому віці, як би дивно це не звучало, проблема самотності - це дуже актуальне та важливе питання, яке потребує відповіді. Спробуймо розібратися, що ж таке самотність?
Самотність - це відчуття порожнечі. Ти відчуваєш, що ізольований від світу, ти тікаєш від сім'ї, друзів, соціуму. Є різні типи самотності. Ти міг відчувати самотність, як якесь невизначене почуття, що не зовсім правильне, своєрідну якусь душевну порожнечу. Або ти міг відчувати самотність, як дуже сильний душевний біль. Один тип самотності може бути викликаний втратою близької тобі людини, інший - коли ти відділений від коханої людини. Наприклад, ти можеш відчувати себе самотнім, коли твій друг чи подруга у від'їзді.
Почуття самотності може напасти на тебе в будь-яку хвилину, навіть без явної на те причини. Хороша новина полягає в тому, що насправді справи будуть налагоджуватися, тобі просто потрібно рухатися вперед, ступаючи крок за кроком.
Ми ростемо та змінюємося, і разом з цим у нас з'являються нові відчуття, точніше, ми починаємо сприймати речі трохи по-іншому, більш серйозно та зважено. Окрім очікування та хвилювання, ми також часом відчуваємо у таких випадках самотність. І не завжди причина полягає в тому, що ми на самоті. Ти можеш залишатися один протягом довгого періоду і не відчувати самотності, з іншого боку, ти можеш перебувати серед друзів і в знайомому місці та відчувати самотність, навіть не підозрюючи, у чому ж причина!
Найкращий спосіб зрозуміти самотність, це проаналізувати, як люди відчувають це почуття.
Ти відчуваєш себе самотнім коли:
Ти перебуваєш на самоті і відчуваєш, що у тебе нема більше вибору, крім як залишатися на одинці;
Ти відчуваєш, що тобі не вистачає спілкування;
Ти стоїш перед змінами у житті - нова школа, новий будинок, нові друзі чи будь-які інші зміни;
Ти відчуваєш, що тобі ні з ким поділитися своїми почуттями;
Ти сприймаєш себе, як недоступного для інших, непривабливого, не вартого уваги, навіть якщо інші не поділяють цієї думки.
Самотність - це зовсім не те ж саме, що «бути наодинці»!
Є дещо неправильне сприйняття самотності. Треба зауважити, що самотність не означає, що ти залишився сам. У тебе в житті, напевно, виникали ситуації, коли тобі хотілося побути на самоті. І це нормально!
Коли самотність зачіпає нас, ми починаємо відчувати себе самотніми, і через це сумуємо. Кожен з нас може відчути себе самотнім, але ми знаємо, що можемо влитися в компанію наших родичів чи друзів, і скоро будемо почувати себе краще. Ми можемо змінити наш настрій.
Але тоді, коли ми відчуваємо, що потрапили у пастку нашої самотності, і з цим приходить відчуття безнадії та відчаю - це стає реальною проблемою.
Почуття самотності може бути підсилене твоїм не правильним сприйняття того, що з тобою відбувається. Підлітки часто сприймають самотність так:
«Самотність - це ознака слабкості та незрілості»;
«Зі мною щось не так, якщо я почуваюсь самотнім. Це ж повинні бути найкращі роки мого життя»;
« Я, напевно, такий один, такий страшенно самотній».
Дослідження психологів показують, що підлітки, які думають про самотність, як про слабкість, часто зіштовхуються з такими проблемами:
Великі труднощі у взятті на себе відповідальності, в самоствердженні, в представленні себе в компаніях, розмовах по телефону та на вечірках.
Труднощі в саморозкритті, та в спілкуванні з іншими людьми. Тенденція очікування того, що його «відшиють».
Одинокі підлітки стверджують, що через самотність вони відчувають депресію, злість та відчуття, що їх ніхто не розуміє. Вони можуть стати дуже критичними по відношенню до себе, чутливими до навколишніх обставин, почати жаліти себе або починають звинувачувати інших у своїх проблемах. Коли це починає відбуватися, підлітки тільки укорінюють свою самотність. Вони стають дуже збентеженими, втрачають мотивацію для спілкування та ізолюють себе від людей.
Інші підлітки навпаки стають дуже активними та нав'язливими у спілкуванні, не оцінюючи наслідки такої поведінки. Пізніше вони можуть відчути, що не задвовлені такими відносинами.
Як ми сприяємо нашому почуттю самотності?
Самотність - це пасивний стан. Іншими словами, якщо ми не проявляємо ніякої активності, для того, щоб змінити ситуацію, ми можемо крутитися в циклі самотності. Ми сподіваємося, що це відчуття зникне, але цим ми тільки дозволяємо огортати нас ще більше. Ми тримаємо самотність в собі, але заглиблення у це почуття може призвести до депресії та відчуття безнадії, що тільки погіршить становище.
Увага: небезпечно для життя
Виявляється, стан самотності значно більше, ніж цигарки, алкоголь і турботи щодо зайвої ваги, вкорочує життя. Під час дослідження вчені спостерігали за змістом життя 10 тисяч дорослих осіб у Великобританії протягом десяти років. З'ясувалося, що самотність однаково негативно впливає на тривалість життя і чоловіків, і жінок.
Доведено, що самотні особи схильні вести менш здоровий спосіб життя. Вони більше вживають спиртного, тому що нерегулярно харчуються і більше працюють. Вони не мають сердечного друга, з яким можна було б відверто поговорити.
Що робити?
По-перше, визнай, що ти відчуваєш самотність, не ховайся і не бреши самому собі. Щоб перестати відчувати себе самотнім, ми спочатку повинні визнати, що відчуваємо це. Іноді визнати це дуже складно. Тоді ми повинні висловити свої почуття у якомусь іншому вигляді. Ми можемо описати це у власному щоденнику, чи написати листа до уявного друга, намалювати картину, написати пісню.
Потрібно робити те, що дозволяє нам виразити свої власні почуття. Вираження власних почуттів змушує нас помічати багато речей, які пов'язані з нашим почуттям самотності, це наш гнів, злість, невпевненість у собі. Ми почали б помічати, звідки виникають ці почуття, і як вони впливають на наше життя. Оскільки ми починаємо помічати деякі зв'язки, ми зможемо «проводити реформи», тобто почати щось змінювати.
Ти повинен визнати, що самотність - це те, що можна змінити. Також ти повинен знати, що самотність - це не тільки твоя проблема.
Відчуття самотності повинно сприйматися як індикатор якихось твоїх потреб, які ти ще не задовольнив.
Проаналізуй свої потреби. Твоя самотність може бути наслідком цілої низки потреб. Це може бути потреба у більш широкому колі друзів, чи потреба справжнього товариша. Можливо, у тебе є потреба зробити деякі речі тільки для себе.
Подумай про це та зроби висновки!
Про самотність - з усмішкою
Самотність - це коли 500 номерів у телефоні, а подзвонити нікому.
Самотність - це коли хочеться відповісти на листи спамерів.
Самотність - це коли хочеться зіпсувати настрій, а нема кому!
Самотність - в 4-х кутах шукаєш п'ятий.
Самотність - це коли тобі нема кому сказати, що ти самотній...
Самотність - це коли чутно як цокає годинник.
Самотність - це коли чекаєш, що хтось подзвонить, але дзвонить будильник.
Самотність - це коли у своєму топіку радієш навіть флуду.
Самотність - це коли з новим роком поздоровляють тільки тоді, коли поздоровляєш ти.
Самотність - це коли забуваєш звук власного імені, тому що ніхто його не вимовляє.
Самотність - це коли ті, кого ти любиш, щасливі без тебе.
Самотність - це коли ти є, й коли тебе начебто немає.
Самотність - це коли страшенно самотньо з людиною, що поруч.
Самотність - це коли когось чекаєш.
Самотність - це коли тебе в день народження вітає тільки e-mail.
Самотність - це коли на твою домашню сторінку заходять тільки пошукові роботи.
Самотність - це коли ти крадеш шматочки чужого життя у фільмах і книгах, щоб наповнити своє.
Самотність - це те, на що краще дивитися з боку...
лист до редактора
версія для друку
