"Доброго дня, редакціє "Молодіжного Перехрестя"! Ніколи не писав листи, але, зважаючи на важливість моєї проблеми, вирішив поділитися своїми роздумами. Можливо, комусь із моїх ровесників  моя розповідь допоможе уникнути помилок в житті.

      Обидвоє моїх батьків мають вищу освіту і, здається, задоволені вибором професії і своєю роботою. Мене і мою сестру вони завжди заохочували займатися різноманітними  справами (музикою, спортом, живописом) і завжди підкреслювали, що ми можемо самі обирати коледж і майбутню професію.

     Я з дитинства дуже любив тварин, у нас в домі завжди жили собаки, кіт, папуги, був акваріум і тому я  твердо вирішив стати зоологом. Батьки не заперечували і з повагою ставилися до мого рішення. Після закінчення high school я обрав собі найкращий коледж, де навчали на зоолога, тому що мав дуже хороші результати у школі. Чи уявляв я собі тоді, чим займатимусь після закінчення коледжу? Чесно кажучи, не зовсім - думав, що, можливо, працюватиму в якомусь музеї дослідником, або буду їздити в цікаві експедиції по різних екзотичних країнах.

     З першою проблемою я зіткнувся одразу ж після закінчення коледжу. Виявляється, не так багато фірм і компаній потребують спеціалістів-зоологів. Ні в одній газеті чи на Інтернеті я не зустрів жодної вільної вакансії у музеях чи великих дослідницьких закладах. Не було також і жодного оголошення  про які-небудь експедиції, які б шукали працівників. Я почав розсилати свої резюме у фірми, які хоч якимось чином були пов'язані із зоологією. Нарешті, мене запросили на співбесіду у зоопарк. Їм потрібен був працівник для догляду за загальним станом тварин і спостереженнями. Проте робота виявилася зовсім іншою: доводилося і годувати тварин і, часом, прибирати за ними, і працювати як ветеринар. Додому приходив стомленим і незадоволеним, щодня прав одяг і годинами сидів у душі, щоб позбутися важкого запаху. Проте, і ця робота виявилася тимчасовою, і скоро я знову шукав вакансії. Через рік я нарешті знайшов роботу у невеличкій фармацевтичній компанії, яка прийняла мене на посаду помічника аптекаря, але з умовою, що я розпочну навчання у фармацевтичних класах. Ще не розрахувавшись за попередній коледж, я змушений тепер брати ще одну позику, тому що ці класи виявилися зовсім не дешевими. А мій диплом спеціаліста-зоолога - зовсім не потрібним. Перспектива - потрібно навчатися далі і не один рік, щоб знайти своє місце і справу, яку я дійсно хотів би робити і яка, як тепер я розумію, була б затребуваною на сьогоднішньому ринку праці.

     Зіткнувшись з усіма цими проблемами, я іноді думаю: а чи праві були мої батьки, даючи мені необмежену свободу вибору і ніколи не обговорюючи зі мною перспектив обраної професії, можливостей працевлаштування, заробітку і потрібності на сьогоднішній день. Чи варто батькам  з дитинства переконувати своїх дітей, що вони можуть стати усім чим захочуть - від космонавта до актора чи художника, треба тільки дуже захотіти? Чи у своїх помилках (і величезних боргах) винен я сам, тому що не провів серйозне дослідження і  не визначив перспектив майбутньої професії?

      Думаю, що прочитавши мою розповідь, багато хто з вас задумається: якщо я обираю професію психолога, зоолога, співака чи політолога, які перспективи працевлаштування, росту, зарплатні і процвітання? Що конретно я робитиму після закінчення коледжу і чи не виявляться ці гроші викинутими на вітер? Бажаю успіху усім вам.

З повагою Степан"

      Ще Дейл Карнегі писав, що кожній людині доводиться робити як мінімум два вибори, які матимуть вплив на все наступне життя: вибір супутника життя та вибір професії. Не заперечуючи важливість першого, поговоримо про друге.

        З дитинства нас запитують: "Ким ти хочеш бути?" (або ж у більш коректній формі: "Ким ти хочеш стати?"). Відповідь залежить від віку запитуваного, його настрою на той момент і серйозності ставлення до проблеми. Тільки не слід розраховувати, що в такий спосіб відбудеться повна профорієнтація. Не кожен дорослий здатен відповісти на це запитання, а для дитини чи підлітка це взагалі дуже важко.
       Що означає бути кимось? Що означає бути бухгалтером? продавцем? менеджером? Просто назвавши себе, скажімо, босом, людина не стає ним. Бути керівником - значить робити те, що робить керівник (бухгалтер, продавець, менеджер...). Виконуючи відповідні дії, людина отримує результат і має певну компенсацію - гроші, улюблену роботу, повагу з боку оточуючих.
       Отже, підходимо до ключа формули. Існує цикл бути - робити - мати, і розглядати його слід з найбільш зрозумілого боку. Тому найбільш некоректне питання (яке, на жаль, дуже часто ставиться психологами): "Ким ти хочеш бути?". Правильніше було б запитати: "Що ти хочеш робити?". А оптимальний варіант: "Що ти хочеш мати?". Коли людина визначить для себе, що вона хоче мати, то, знаючи, що вміє робити, вона вирахує, ким для цього треба бути.
        Сядь за стіл. Поклади перед собою аркуш, розділений на три колонки. Над крайньою правою напиши "мати", над середньою - "робити", а над крайньою зліва - "бути". Тепер напиши, що ти хочеш мати: гроші, становище, будинок на Карибах, машину. Пиши чесно - крім тебе, цей листок ніхто не побачить. У середній колонці виклади все те, що вмієш робити. Знов-таки все по максимуму - всі знання, навички, уміння, як рук, так і голови. Не бійся писати занадто багато - гірше, якщо щось прогавиш. Написав? Тепер найскладніше. Базуючись на змісті середньої колонки, у крайній лівій напиши, ким тобі треба бути чи стати, щоб робити те, що ти вмієш. Це і буде бажаний список потенційних професій. Тепер виключи з цього списку явно неможливе (тільки не перестарайся!) - те, що залишиться, і буде реальним. З'єднай горизонтальними лініями пункти з колонки "мати" з найбільш придатними пунктами з колонки "бути". Пророби аналогічні дії із середньою і лівою колонками.
       Таким чином, ти провів просту, але дуже ефективну профорієнтацію і визначив кілька напрямів розвитку (за кількістю горизонтальних ліній). Тепер залишається почати їх реалізацію - але вже "зліва направо": ти знаєш, ким тобі треба бути чи стати, що при цьому потрібно робити і що ти матимеш в результаті. Діючи за цією схемою, ти не будеш залежати від везіння. На удачу сподіваються лише зневірені. У тебе ж є план. Задай йому часові рамки - і відтепер твоє майбутнє залежить тільки від тебе!

       Так що, тримай хвоста бубликом,  у тебе є диплом, у тебе є бажання вчитися далі і, головне, ти, базуючись на власній невдачі, зробив важливі висновки. З боргами розрахуєшся, здобудеш другу професію, досягнеш успіху в житті і все у тебе буде чудово. А наші читачі, я думаю, зроблять висновки з твоєї розповіді і будуть більш серйозно ставитися до вибору майбутньої професії.

                  Найпопулярніші спеціальності в колежах Америки

University of Illinois at Chicago:

1. Бізнес/Business
2. Інженерство/Engineering
3. Біологічні науки/Biological sciences
4. Психологія/Psychology
5. Охорона здоров'я (медсестри, лікарі та ін.)/Health professions

DePaul:

1. Журналістика, робота у ЗМІ, редагування, публічні виступи/Communication
2. Психологія/ Psychology
3. Бухгалтерія/Accounting
4. Політичні науки/Political science
5. Фінансові операції/Finance

Loyola:

1. Біологія/Biology
2. Психологія/ Psychology
3. Медсестра/Nursing
4. Політичні науки/ Political science
5. Робота у ЗМІ /Communication

Roosevelt:

1. Психологія/ Psychology
2. Викладач початкових класів/Elementary education
3. Бухгалтерія/Accounting
4. Управління бізнесом/Business manegement
5. Біологія/Biology

Northwestern

1. Журналістика/Print journalism, broadcast, new media
2. Комунікаційні дослідження/Interpersonal communication, public spiking, debate, analysis and performance of literature
3. Економіка/Economics
4. Театр/Theater
5. Психологія/ Psychology

University of Chicago:

1. Економіка/Economics
2. Біологічні науки/Biological sciences
3. Політичні науки/ Political science
4. Англійська мова та література/English language and literature
5. Математика/Mathematics