Тимофій Грінчуків
вертався з Німеччини. Один-однісінький. Два роки йшов крок за кроком на рідну Гуцульщину.
Минав великі і малі міста, села. В дорозі била його плюта, леденив мороз. Хтось
дасть кавалок хліба, пожалує, бо ж бачить, що чоловік зморений тяжкою працею. Гарував
кілька років на бавора, їв ту їжу, яку в доброго господаря свині не їдять.