Мабуть, особливо у зв'язку з відзначенням 100-річчя наших визвольних змагань
запримітив я в Україні і в діаспорі шанобливе ставлення до писань ідеолога українського
консерватизму В'ячеслава Липинського та гетьмана Павла Скоропадського. Ці постаті
не є однозначними, та шанувати одного не означає звеличувати іншого чи навіть з
ним погоджуватися. Мабуть, найбільша різниця між цими особистостями полягала у тому,
що Липинський був самостійником, а Скоропадський у кращому випадку був федералістом.
Правда, його нащадки були, здається, самостійниками, хоча нічого певного, бо у них
не було будь-якої влади.