Їх не стало
у березні. Вони відійшли, щоб їх тут же заступили інші. Війна триває, і їх, небесних
героїв, стає з кожним днем дедалі більше. Не час розслаблятися, не час втомлюватися.
Їм там, на передовій, про це щодня нагадує ворог. Це має пам'ятати і кожен українець.
Армія і досі потребує допомоги. Ті, котрі повернулися живими, потребують нашої підтримки.
А всі, хто відійшов за небокрай так немилосердно рано, заслуговують на пам'ять.
І вдячність. За мирне небо. За ранок у тиші. За те, що ми, українці, досі живемо
на українській землі.