Уродженець Миргорода, американський бізнесовець у будівельній
галузі, благодійник українського роду Олексій Григорович Воскобійник у своїй книзі
«Повість моїх літ. Публіцистичні спогади» (2000) писав: «Життя - наче козацький
кінь, що промайнув повз твоє вікно, залишивши куряву споминів на схилі твоїх років,
хоч і щасливих, та уже немолодих. Благословення будь земля, на якій ти народився!..
Літа - як баскі коні: летять - не зупиниш. І всі роки, навіть тоді, коли ще твердо
не стали на ноги, ми думали про вільну Україну. І не тільки думали, а мріяли. Щось
у силу своїх можливостей робили. Всі ми, без винятку, вірили, що настане той день,
коли на наших майданах і вулицях замайорять жовто-блакитні стяги. Що Україна розправить
крила і вільно, на всі груди зітхне, скидаючи зі своєї шиї ярмо...»