На вас чекає багатий на різноманітні події тиждень. Ви готові до нового, що б не було його джерелом. Варто зайнятися реалізацією того, що було задумано. Поділіться своїм хорошим настроєм з іншими, і ви зможете знайти нових друзів. У четвер не займайтеся справами, які вимагають великої відповідальності.

П'ять історій. П'ять втрачених життів. П'ять не даремно прожитих життів. Усі вони - наймолодшому було лише 26, а найстарший перегорнув шостий десяток - Герої. Хтось прийшов в армію добровольцем, когось - мобілізували. Усі вони могли заховатися за «маминою спідницею» чи виїхати за кордон. Але вони залишилися. Хоч кожен із них усвідомлював, що може не повернутися. І більше ніколи не побачити найрідніших. Вони ж тримали оборону. До кінця.

Коли 10 жовтня зі самого ранку мені потелефонували з радіо і попросили прокоментувати ситуацію з психічними розладами в Україні, я сприйняв це як ще один професійний запит - адже за фахом я психолог.

Історія про те, як спиртзавод на Рівненщині шість років тому потрапив до рук «попередників», і так там і залишився.

Це звернення Групи - перше після відходу у вічність Блаженнішого Любомира Гузара. Він був становим хребтом Ініціативи «Першого грудня», її духовним орієнтиром, - як і світлої пам'яті Євген Сверстюк та Богдан Гаврилишин. Ці люди були джерелом натхнення для всього нашого народу, і ми просимо Бога воздати їм сторицею за їхню з честю виконану місію. Так, ми всі розуміємо: нам їх бракуватиме. Проте, поряд із тим, ми закликаємо всіх в українському суспільстві підхопити естафетні палички, які випали з їхніх рук.

Три з половиною року минуло від часу, коли проросійські бойовики «ЛНР» і «ДНР» захопили єдині в Україні заводи з виробництва вибухівки та патронів, розташовані в Донецьку та Луганську, але й досі не побудовані відповідні нові підприємства. А чи може успішно воювати армія (особливо у випадку гіпотетичного, але достатньо ймовірного, масштабного ворожого вторгнення, коли доведеться доводити її кількість - разом із територіальною обороною - до мільйона «багнетів») лише на старих радянських запасах, без налагодженого випуску всіх різновидів потрібних набоїв?

Знайомтеся: Ігор Козак, родом з України, але закінчував військову академію вже в Канаді та служив у Збройних силах цієї країни 11 років. Був у Афганістані, має досвід бойових дій в інших гарячих точках під егідою НАТО. Зараз - капітан у запасі та активний громадський діяч. У часи Революції гідності та з початком агресії Росії проти України Ігор працював одним з радників офісу прем'єр-міністра Стівена Гарпера, займався, зокрема, питаннями допомоги Україні з боку Канади. Зараз він тісно взаємодіє з членами Канадського парламенту й Конгресу США, а також іншими установами як радник з українських питань.

Упродовж вівторка, 10 жовтня, на лінії фронту ворог не припиняв обстріли позицій української армії. Основна активність проросійських найманців зберігалась на Донецькому і Луганському напрямках.

19 вересня у Вінниці відбулось третє судове засідання у справі загиблого 19-річного добровольця ДУК ПС Євгена Костюка (позивний - «Шльоцик»).

Прониклива відеорозмова української жінки зі штату Мічиган про вирішення особливо важливого питання сімейного возз'єднання з рідними з України.