|
Рубрики |
|
Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку) |
|
Ваша точка зору |
|
номер #2017-08
«За цією компанією стоїть Адамовський – партнер Грановського» |
02/23/2017 номер #2017-08 |
|
|
Свідки Генпрокуратури не підтвердили причетність Лекаря до завезення російських гранат на Майдан |
02/23/2017 номер #2017-08 |
|
|
|
Неприхований бенефіціар. Якою є роль Ахметова в економічній співпраці з ОРДіЛО |
02/23/2017 номер #2017-08 |
|
|
В Укроборонпромі скаржаться, що журналісти «перекрутили» дослідження SIPRI |
02/23/2017 номер #2017-08 |
|
|
Особисте життя і кар’єра: як розставляють пріоритети українці |
02/23/2017 номер #2017-08 |
|
|
Флірт на роботі: чоловіки – не проти, жінки – в сумнівах |
02/23/2017 номер #2017-08 |
|
|
|
На нашу демократію було здійснено напад – конгресмен США |
02/23/2017 номер #2017-08 |
|
|
Лілія Бубка: «Мій чоловік може здатися жорстким і вимогливим. Насправді ж це м’яка, вразлива людина» |
02/23/2017 номер #2017-08 |
|
|
Олександр Бурміцький: «Найкращі слова для військових пісень пишуть кадрові офіцери» |
02/23/2017 номер #2017-08 |
|
В українській пісенній культурі відчувається нестача сучасних
військових пісень. У середині 1990-х років я проходив військову строкову
службу вже в українській армії. Пригадую, що товариші по службі під
гітару співали військові пісні, але це були пісні виключно радянські,
російською мовою, в загальному, про військову службу і про Афганістан.
Мене це не тільки обурювало, але й дивувало, адже український народ –
дуже співучий, має безліч історичних військових пісень – козацьких,
стрілецьких, повстанських, а сучасних нема.
|
|
|
Свіжий Номер (Тисніть на обкладинку) |
|
Реклама |
|
|