Сім історій. Сім втрачених життів. Сім родин, які залишилися наодинці
зі своїм болем. Діти – без батька, матері – без синів, жінки – з чорною
вдовиною хустиною. Усі вони могли виїхали за кордон, перечекати лиху
годину. І жити.
Маріанна Кіяновська: «Для мене дуже важливий голос жертви. Ці жертви багатьох поколінь кричать через мене. Я пишу вірші, в яких фігурує те, про що я навіть ніколи не читала»
