Кожен
січень у Предстоятеля Української православної церкви Київського
Патріархату, Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета,
видається напруженим, переповненим важливими подіями.
На
сьогоднішній день численність і склад російської армії в Криму можна
порівняти з найбільшою військово-морською базою США в Окінаві. Ми
знаємо, що сьогодні чисельність військо-повітряних сил США Рамштайн у
Німеччині є меншою, ніж у Криму. Насправді Росію в Криму цікавлять
тільки дві речі: створення потужної військової бази і все, що допомагає
це забезпечувати.
Серед
українців та більшості цивілізованих людей та народів, мабуть, є мало
тих, котрі не вважають Владіміра Путіна воєнним злочинцем. Своєю
поведінкою, зокрема, в Україні та Сирії, нещодавно він це підтвердив.
Можна також аналізувати його поведінку у самій Росії, де він влаштовував
теракти, щоби дати причину безпощадного знищення чеченців у Чечні,
події у Грузії у 2008 р. тощо.
Коли більшість українців ніжилися під теплим сонячним промінням у
хвилях моря, ці хлопці приймали свій останній бій. Усі вони загинули у
серпні. Саме тоді, коли їхні діти готувалися до школи. Загинули саме
тому, аби діти мали можливість піти до школи і сісти за парти. І не
дослухатися, чи поруч пролетить міна. Сісти за парту у своїй країні.
Вільній. Нескореній. Українській. Продовжуємо публікувати спогади
волонтера Яна Осоки.
