Цій черзі не видно кінця. Поважного віку і зовсім юні – вони йдуть
від нас, не встигнувши попрощатись, часто навіть не усвідомивши, що
відходять назавжди. Цей жалобний список множиться з кожним днем. Кожен
день війни – це часто ще одне обірване життя. Ми мусимо знати їх
поіменно. Щоб потім, коли прийде час, винні були покарані. Щоб
справедливість перемогла. Щоб кожен загиблий знав – він загинув
недаремно. Тож продовжуємо публікувати розповіді волонтера Яна Осоки…
Комуністичний
лідер на Україні поляк Станіслав Косіор підписав 24 лютого 1930 року
інструктивний лист низовим органам компартії щодо колективізації «всієї
України – до осені 1930 року». Для цього було створено навіть
спеціальний орган під назвою Укрколгоспцентр. Ось теза з повідомлення
інструкторів того таки сумнозвісного Укрколгоспцентру про хід
колективізації, організації, обліку й оплату праці в колгоспах від
травня 1930 року, в якій, зокрема, зазначається, «...колективізація в
Лохвицькому районі на 28 березня 1930 р. була розвинута на 66%, а в
сучасний момент є 22%.
