У давні часи людям було життєво важливо об’єднуватися у групи. Так їм
було легше полювати, шукати нові місця й піклуватися про тих, хто не
міг захистити себе сам. Життя в групі робило процес виживання легшим.
Після того, коли ми відкрили для себе сільське господарство, поселення
ставали дедалі більшими. Достаток запасів їжі дозволяв сконцентрувати
увагу на інших речах, крім полювання. Чим більшими були стада худоби,
розширювалися поля і пасовища, тим більше розросталися міста, ставали
більш самодостатніми. Так склалося, що, завдяки своєму особливому
місцерозташуванню і збігу обставин, більшість з них стали справжніми
центрами давньої торгівлі, влади і культури.