Вона завжди могла зібрати навколо себе більшу чи меншу групу людей – українців – а той не тільки українців. Могла, бо за своєю природою була надзвичайно працьовитою та життєрадісною, у неї було багато подруг і друзів, які її щиро любили, бо відчували, що вона так само щиро бажає їм добра.
Шанували її, а в її особі українців і Україну, і не українці – представники різних національностей в її Вірменії, де вона справила надзвичайно позитивне враження про українців.
