Я вітрила здійму, і червоні, і чорні, і білі,
І троянду штормів кину в вир до безумців могил,
Не шукайте мене, Вам не стане ні часу, ні сили –
Бриг Кохання летить крізь віки без керма і вітрил.
Я сама повернусь, ще й не згаснуть навіки Стожари,
Я колись повернусь, хоч Додому й нема вороття,
Я до Вас повернусь синім снігом над Кіліманджаро,
Тангом Пам’яті й Туску на вічному святі життя.
