Минуло два роки з часу випуску рекламних буклетів, які оповістили чикагських українців про народженням ще одної розкоші у спільноті української еміграції – нового театру.
Перше і відразу серйозне дитятко – драма Івана Франка “Украдене щастя”. Повне неприйняття режисером Василем Митничуком абиякого ставлення до справи, стилізованого підходу у виборі декорацій, прийомів акторської майстерності підняло планку сприйняття існування театру, породило багато розмов про нього, суперечок, схвалень, аналізу.
