На світлині, яка відкриває мій печальний репортаж, бачимо труну, у який покоїться Юрій Герасимович Іллєнко, також його прижиттєвий портрет та невтішних близьких – синів Пилипа і Андрія, дружину народну артистку України Людмилу Єфименко, брата Михайла.
Кричущий трагізм цього кадру не тільки в тому, що він фіксує момент прощання, але і у страшенній відстані, що відділяє молодого, сповненого сил та радості Юрія на портреті від непорушного старого чоловіка з сивуватою борідкою і пожовклим закам’янілим обличчям, якого можна було побачити 18 червня на білому атласі домовини.
