Шановні читачі!

За традицією, якщо у місяці випадає п'ять четвергів, редакція тижневика "Час і події" останній з них цілковито присвячує літературі. Оскільки читачі в діаспорі відчувають певний літературний "голод", то ми намагаємося хоч трішки його вгамувати. Вашій увазі пропонується літературний додаток, в якому кожен зможе знайти те, що його цікавить.

Copyright ("Universum" Ltd, Lviv, UKRAINA), 2004

Друкується з дозволу ТзОВ "Універсум" (Львів, Україна)

Вранці 30 вересня 1939 року неподалік Коцка, де Група Операційна "Полісся" генерала Клеберга вела запеклі бої з німцями, на польовому летовищі стояв готовий до вильоту "РВД-14", або "Чапля", як іронічно називали цей невеличкий зв'язковий літак.

Ще напівсонний ранок, як завжди, першою благословила мати. Вона тихою ходою нітилась по хаті, тяжко позіхала, пораючись біля печі. Для матері ранок настав ще вдосвіта, - вона підгрібала залишки жару в печі, сновигаючи чавунами та кочергами. В тому напівзотлілому жаровинні пеклися "солодощі", - з півдесятка білих цукрових бурячинь. Там же, у печі, умлівали борщ та каша. Поросяті та іншій худобі варили у‘тій хаті. З двору чувся голодний ґвалт качок та гусей, нагадуючи Оксані, що почався новий день.

Злодії оповістили війну денікінській поліції в Одесі. Війну відкриту. Ніколи одесити не мали ліпшої забави.

Молдаванка, Романівка, портові околиці та інші передмістя великого (на той час майже міліонового) міста зароїлися від невеличких груп блідих, часто в елеґантних френчах мущин. Були опоясані биндами набоїв і мали рушниці, хоч звикли частіше уживати револьверів.