Продовження. Початок у №46
- Ех! - вигукнув дядько Юрко, милуючись прилиплою до стелі пшеницею. - Матимемо, що збирати восени!
Господарі радо посміхнулися, а хлопці вже реготали з усієї сили.
- Налітай, командо, - глянув дядько Юрко на хлопців і перевівши погляд на Лялю і бабусю Марію додав, - і вас гості дорогі прошу до Святої вечері!